Тимчасове положення для «вічнозеленої теми»

2 квітня напруженість навколо тендерів за державні кошти нарешті спала. Одночасно були опубліковані й набули чинності як березневий закон, яким Верховна Рада скасувала дію одіозної частини законодавства про держзакупівлі, так і Тимчасове положення про їхнє проведення, розроблене Мінекономіки та затверджене урядом минулої п’ятниці.

Із двох варіантів положення — «поганого» і нормального, про які «ДТ» писало в попередньому номері, — уряд схвалив близький до прийнятного. Зникла Тендерна палата; оголошення про торги мають безплатно розміщуватися у «Віснику державних закупівель» і на спеціальному веб-порталі, який має створити міністерство. Закупівельний поріг підняли до 100 й 300 тис. гривень — для товарів, послуг і робіт, відповідно.

На Міністерство економіки, призначене спеціальним уповноваженим органом влади в сфері держзакупівель, покладається величезна відповідальність. У найкоротші терміни воно має прийняти цілу низку нормативних актів, відновити роботу «Вісника», створити веб-портал, затвердити положення про Консультативно-методологічну раду тощо.

Саме ця рада є одним із найбільш суперечливих нововведень. У положенні вказується, що рада — лише «консультативно-дорадчий орган». Тоді чому міністерство муситиме розглядати скарги й видавати дозволи на закупівлі в одного виконавця «на підставі його рекомендацій»?

Крім того, до ради ввійдуть два народні депутати — від комітетів ВР із питань економічної політики і з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією. Якщо рада має статус органу виконавчої влади, тоді присутність у ній депутатів суперечить як Конституції України, так і базовим принципам сучасної демократичної держави.

Однак найсумнішим є те, що автори положення не спромоглися забезпечити максимально можливу прозорість державних закупівель. На веб-порталі в безплатному доступі будуть лише оголошення про тендери. А їхні результати? А скарги? А інформація про дозволи, видані міністерством на проведення найбільш корупційно небезпечних процедур? А інформація про переможців таких процедур? Без вільного доступу громадян до цих відомостей розмови про справжній громадський контроль над держзакупівлями і боротьбу з корупцією втрачають сенс.

За два тижні щирість урядових намірів знищити «тендерну схему» й закласти основи відкритої системи держзакупівель буде піддано вирішальному тесту. Кабмін зобов’язаний подати до парламенту свій законопроект про держзакупівлі...

Андрій МАРУСОВ, «Дзеркало тижня»