Підприємці рятуватимуть себе від кризи і мафії, гіршої за сіцилійську

31 січня відбудеться Всеукраїнський з`їзд підприємців – представників малого та середнього бізнесу, присвячений створенню Національного Комітету порятунку підприємництва. Також буде висунуто вимоги до влади відносно розробки спільних дій щодо підтримки та подальшого розвитку малого та середнього бізнесу в Україні.

На З`їзд запрошені бізнесмени – представники малого та середнього бізнесу, галузеві асоціації підприємців, громадські організації, представники влади та ЗМІ. З`їзд розпочне свою роботу об 11.00 в конференц-залі Українського дому за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 2. Безпосередньо координує організацію з’їзду Антирейдерський союз підприємців України, але в роботі беруть участь й інші громадські об’єднання. Лідер АСПУ Андрій Семидідько розповів \"порядок денний\":

– З 11 до 14 годин спілкування, регламент 5 хвилин, потім планується піша хода до Кабінету міністрів, вручення резолюції і ультиматума, очевидно – з перекриттям руху по Хрещатику. Плануються таксисти, які будуть під’їзжати на Європейській площі... не знаю, чи погудять, бо «погудєть» зараз – лайливе слово...

— Я зараз максимально запрошую всі політичні сили до мене в Держкомпідприємництво. Я створюю антикризовий форум при собі як громадське об’єднання при Держпідприємництві. Будь-які напрями: банковські, інші. Всі розумні люди! Давайте працювати разом, щоб вижити, бо поодинці точно переб’ють, – розповіла 29 січня в вечірньому ефірі Радіо «Свобода» Олександра Кужель, голова Державного комітету з питань регуляторної політики та прідприємництва.

Дійсно, створення “комітету порятунку підприємництва” активно підтримують керівники ДКРПП. За участі голови представництва Держкомпідприємництва в Києві Віталія Апостолова неодноразово збиралися прес-конференції, зокрема й в офісі комітету, на яких журналісти могли дізнатись проблеми підприємців з першоджерел.

В. Апостолов

— Я зараз буду говорити від імені підприємців, тому якщо я кажу “ми”, то це не я, Апостолов, державний службовець, а це підприємці. Ми хотіли б, щоб всі зрозуміли: сьогодні та ситуація, коли горить хата. І треба всім зібратись, забути всі чвари і думати, як рятувати цю хату, свою оселю, своє життя і життя своїх близьких. Підприємці не можуть так далі працювати. Ви знаєте динаміку, скільки кожного дня знищується робочих місць. Уряд приймає рішення, які знищують цілі галузі. Але уряд хоча б співпрацює з підприємцями, створює робочі групи. А Верховна Рада приймає закони... наприклад, ринковий збір підняли, взбудоражили всю Україну! Місцеві ради, на жаль, не йдуть на діалог. В місті Києві кожен день з’являються нормативні акти, які, до речі, порушують Конституцію України і основні засади життя людей. Було введено платний в’їзд в Київ, підписано розпорядження про оплату заходу на кладовища. Два дні людей пускали пом’янути рідних тільки за гроші. Ввели платний в’їзд на кладовища. На кладовищі підприємці працювати не можуть, вони повинні платити побори, на транспорті працювати не можна – розробили схеми, по яким не можна працювати легальному перевізнику. Це і таксі, і вантажні перевозки, і так далі. Тому підприємці збираються зі всіх регіонів України, зі всіх галузей, і висловлять свої проблеми, — розповів Віталій Апостолов.

Тетяна Петренко, лідер київської Асоціації власників малих архітектурних форм, розповіла про утиски малого бізнесу в Києві.

— Так, зовнішній вигляд малих архітектурних форм і кіосків іноді залишає бажати кращого, але малий бізнес не відмовляється працювати над цим і поліпшувати становище. Просто під таким предлогом відбувається нищення підприємництва. Що робить влада? Вона вживає заходи, які прямо протирічать законодавству України. Головне управління благоустрою роздає приписи, згідно яким примушує підприємців демонтувати малі архітектурні форми. Дуже прикро, що влада не читає власні приписи, де написано, що має бути складений протокол про адміністративне правопорушення, а не демонтаж малих архітектурних форм. Таким чином міська влада викрадає майно малих підприємців, зокрема – кіоски, без жодного рішення суду, яке необхідне згідно Земельному Кодексу, та ще й вимагає оплати, щоб забрати викрадене майно зі “штрафмайданчиків”. Діалог, який ми намагалися побудувати з владою – безрезультативний, нам ставлять ультиматуми, єдиний наш вибір – погодитись на їхні ультиматуми.

Марія Нагорна, голова Спілки підприємців Київського метрополітену, обурюється: «Буквально вчора мені зателефонували розповсюджувачі періодичних видань і повідомили, що їх викликав заступник начальника метрополітену і поставив їх перед фактом сплати додаткового побору. Окрім орендної плати, яка взагалі нараховувалась невідомим чином і складає за лоток трьохметровий 2100 гривень, вимагається додатково сплачувати у благодійний фонд 700 гривень щомісяця. І договора оренди будуть начебто продовжуватись лише за наявності квитанції про сплату в благодійний фонд «Майбутнє Подолу». При таких високих розцінках – 2800 гривень в місяць за одне торгове місце в метрополітені – торгівля може взагалі стати нерентабельною і припинитись, якщо ці умови не зміняться».