Криза жанру Юлії Тимошенко

tim-oberezhno1 Найбільше мене вразило – заява Тимошенко, що з огляду на посилення цензури вона виступає з ініціативою створення «незалежної загальноукраїнської національної газети».

«Єдина загальноукраїнська національна газета, яка мусить увійти в кожну оселю, яка буде написана не під когось, а заради України, яка буде відкривати очі людям – це наше з вами завдання», – заявила вона.

«Я думаю, що ми зможемо це з вами зробити, і газета стане тим організатором, тим інформатором, як, куди, з ким, заради чого і яким шляхом нам рухатися», – підсумувала Тимошенко.

Цей пасаж Тимошенко вкотре показав її своєрідне розуміння свободи слова. Диктатура – це коли насаджує ворог Тимошенко. А демократія – це коли насаджує вона.

Бо, загалом-то, це не справа Тимошенко створювати «незалежні газети». Тому що в момент народження руками Тимошенко вони перестають бути незалежними. «Незалежні газети» – це взагалі не її, політика, справа.

Так само вона, будучи прем'єром, збиралася бібікати разом з учасниками акції «Достали!», спрямованої проти неї як керівника тодішньої влади.

Що таке «незалежна газета від Тимошенко», добре відоме. Юліє Володимирівно! Не треба нічого створювати. Вже така газета існує. Називається «Вечірні вісті». Керує нею дружина вашого депутата Кожем'якіна. Видавайте і розносьте по хатах!

Але коли Тимошенко в своїй «незалежній газеті» буде розповідати про злочинну владу, їй варто не забувати, що одну з головних причин приходу Януковича вона щоранку бачить перед собою в дзеркалі.

Сергій Лещенко, блог Української правди, друкується зі скороченнями