«Сміливі завжди мають щастя»

«Сміливі завжди мають щастя». Ці слова останнім часом стали приписувати українській журналістці, а тепер кандидату в народні депутати у 120-му мажоритарному окрузі, що на Львівщині, Тетяні Чорновол.

Мабуть, дехто навіть з середовища журналістів, не знає, що сказав це відомий український письменник Іван Багряний у романі «Тигролови».

Тетяна Чорновол, як відомо, є великою шанувальницею Івана Багряного та цього твору і, очевидно вона хотіла б бути схожою на головного героя «Тигроловів».

Так от, коли читаєш роман про долю Григорія Многогрішного, дійсно віриш такому твердженню.

Коли ж слухаєш чи спостерігаєш за діями Тетяни Чорновол – не зовсім!

І не лише тому, що різні постаті, різні часи та різні формати…

У Тетяни Чорновол бачимо політичний протест у різноманітних формах. Але за її діями явно простежується нестримне бажання показати себе у тій чи іншій події, де вона не є організатором чи активним учасником.

Сьогодні Тетяна Чорновол – театр одного актора. Всі інші – масовка, безликий фон.

Актору потрібен глядач. Немає глядача – немає театру.

У Тетяни Чорновол глядачем і одночасно кінооператором часто виступають її колеги, принаймні, один з них.

Так було, наприклад, коли вона писала на асфальтному покритті дороги у Межигір’ї звернення до президента В. Януковича стосовно мовного закону. У цьому випадку «кінооператором» виступала Наталя Соколенко.

Так було і під час акції протесту проти мовного закону біля Верховної Ради, коли вона впала на голови «беркутівців». Саме такий у акторському виконанні Тетяни Чорновол «вихід за червоні прапорці» «випадково» зафіксував хтось з її колег.

Дарма, що «беркутівці» при цьому сміялися і допомагали їй стати на ноги, головне, що їй вдалося зафіксувати на камеру свою «революційну» готовність до боротьби.

Очевидно вона хоче пережити своєрідне поверненням до часів акцій «Україна без Кучми», коли вона приковувала себе до рейок на Київському залізничному вокзалі. І від того вона знову відчуває певний драйв від всього нею задуманого та здійсненого.

Кілька днів тому Тетяна Чорновіл згадувала цю історію на Київському вокзалі як поворотний етап у своєму житті, але про це буде нижче.

Сьогодні її головна мета – пройти до Верховної Ради. Тут не потрібно мати великої мужності, тим більше коли ти спираєшся на консолідовану підтримку об’єднаної опозиції і не десь на Сході, Півдні України чи навіть на Київщині, а на Львівщині.

Демонстрація поведінки особистості – пасіонарії в умовах сільського життя навіть у Львівській області виглядає щонайменше дивно, якщо не кумедно. Про це вже писали львівські ЗМІ.

Але Тетяна Чорновол донині не може дати чіткої відповіді своїм потенційним виборцям зі Львівщини, чому вона вибрала саме 120-ий округ.

Наприклад, 12 серпня поточного року модератор програми телеканалу ZIK під час програми «Чесно. Фільтруй Раду» так і не зміг добитися від неї пояснення причини вибору саме Львівщини.

Ось як це звучало у студії:

«Ведучий: Пані Тетяно! Що Ви робите на Львівщині? Ви народилися в Києві. Ви багато років функціонували в Києві. Ви поїхали в Галичину. Тобто, по суті, не маючи якихось особливих прив’язок до Вашого округу. Прошу пояснити глядачам, чому?

Чорновол: Ще можете назвати мене «парашутистом» як це часто говорять мої опоненти…

Ведучий: Я Вас можу назвати парашутистом і не виключаю, що можливо щось в тому є.

Чорновол: Ви розумієте, ми вибираємо депутатів для Верховної Ради України. Я довгі роки, працюючи журналістом, займаючись корупційними розслідуваннями, повірте, я дуже добре знаю проти кого зараз доведеться боротися. Боротися зараз… Ну, дуже велика проблема у нас зараз в країні. Практично ми втрачаємо Україну. Тобто, та влада, яка нині влада Януковича, вона намагається економічно поставити людей на коліна, щоб керувати багато десятків років.

Розумієте, я їх дуже добре знаю, я проти них боролася… Всі є тут свідками моїх корупційних розслідувань, розслідувань проти Януковича особисто, проти Ахмєтова, проти Фірташа.

Тобто, всім цім людям, яким мені доведеться протистояти у Верховній Раді тому, що доведеться там відстоювати права людей, дуже серйозно, дуже розумієте, відчайдушно. Тому, що доведеться відстоювати непроходження всіх законопроектів, які подає партія влади. І я як людина, яка вже показала свою боротьбу, насправді дуже потрібна жителям Львівської області.

І знову таки, розумієте, парашутистом коли мене називають, я цим навіть пишаюся.

Тому що, повірте, з парашутом я, звичайно, не стрибала. Але нині я зробила той крок, крок в принципі доволі таки небезпечний, тому що я розірвала все, що було в мене позаду… Я мала дуже хорошу репутацію журналіста, але я вже не є журналістом, я вже сказала, що я є політиком. І у нинішніх небезпечних умовах в Україні, розумієте, це є той крок з парашутом… Повірте, свого часу я такий крок зробила, коли прикувалася на залізничній колії Київського вокзалу під підходящий потяг. Я знаю, що значить зробити цей крок.

Ведучий: Добре. Чому не в Черкасах? Чому Ви поїхали на Львівщину, де у нас цілком інший світогляд?

Чорновол: Я не маю зв’язок з Черкасами… Я є… Я…Звідти тільки мій батько. Розумієте... Я є українка. Тут є також українці. До речі, мої прадіди гинули під Краковом. Мої прабабуся і прадідусь загинули в Сибірі. Мої дід і бабуся сиділи в таборах разом з львів’янами. Я є українка. Я представляю українців і я близька по духу з виборцями мого округу.

Ведучий: То Ви не можете пояснити, чому саме цей… Сонячна Самбірщина?

Чорновол: А це Вам хіба не пояснює?

Ведучий: Ні, нажаль, це не є пояснення.

Чорновол: Я так не вважаю. Тим паче, я не пов’язана з корупційними зв’язками з місцевими олігархами. От типу цього пана. Чи з місцевими знов таки людьми, які є м’ясною і молочною мафією на Самбірщині, як оцей пан. Відповідно, я можу собі багато чого дозволювати – відстоювати інтереси виборців».

Муки Тетяни Чорновол у львівській студії можна зрозуміти, якщо порівняти все, що було сказано під час передачі «Чесно. Фільтруй Раду» з тим, що було сказано ще на початку поточного року у Києві: ««У мене невеликі ресурси, тому я працюватиму там, де мені найлегше. Я добре знаю цей округ, у мене там залишилося багато знайомих».

Не хоче Тетяна Чорновол докладати великих зусиль!

Але хочеться ще раз повернутися до деяких висловлювань Тетяни Чорновіл у львівській студії, бо цей уривок діалогу ведучого з Тетяною Чорновол яскраво демонструє культурний рівень кандидата у депутати і, як вона себе називає, екс-журналістки.

З її «глибоких роздумів» про долю України виборці Львівщини дізналися нарешті про те, що «тут є українці», а в Черкасах, мабуть, немає.

Якщо хтось з округу буде повторювати «подвиг» Тетяни Чорновол на Київському вокзалі, то перед тим, як прикувати себе до рейок, йому треба правильно вибрати «підходящий потяг».

Особливу увагу слід звернути на колір локомотива та вагонів. Головне, щоб добре пасувало до кольору Вашої одежі, або кольору Вашого обличчя на рейках.

Правильно пишіть лозунги. Не беріть приклад з Тетяни Чорновіл. Вона під час свого «політичного протесту» на вокзалі у Києві вимагала звільнити її коханого. Міліція на вокзалі довго не могла зрозуміти, де її коханий і хто він є.

І останнє. Якщо хочете йти за прикладом Тетяни Чорновол на вибори, ніколи не «розривайте собі все, що у Вас позаду». Можливо колись захочеться сісти, а того, що у Вас позаду, немає… Буде дуже сумно і гірко.

Цікаво, а що сказав би Іван Багряний про Тетяну Чорновіл і яке місце він відвів би їй у своєму романі «Тигролови»?

Леся Король, Національне бюро розслідувань України