Тетяна Узун: «Про підводні камені наказу Червоненка»

Це війна! Війна між бюрократами-чиновниками Мінтрасзв’язку та волелюбними представниками Інтернет-спільноти. Поки перший бій виграли інтернетники… Тепер сторони мають десять днів, щоб відновити сили, полагодити зброю та залікувати отримані рани. Обидві сторони знають, що на них чекає ще не один запеклий бій…

Тим часом Міністерство транспорту та зв’язку докладно пояснює громадськості свою позицію, зокрема те, навіщо ж воно вигадало реєструвати електронні інформаційні ресурси держави. Чиновники б’ють себе кулаками в груди і ледь не рвуть на голові волосся, доводячи, що державна реєстрація для приватних сайтів – це «справа виключно добровільна, яка не передбачає жодної цензури та утисків свободи слова!».

Але українська Інтернет-спільнота за Станіславським дружно каже: «Не вірю!». І має для цього всі підстави…

Взяти хоча б останнє повідомлення Мінтрансз’вязку для ЗМІ. Відразу видно, що над цим «листом козаків до турецького султана» не шкодуючи сил працювала уся прес-служба, не виключено, що разом з самим міністром… Хотіли заспокоїти розбурхану громадськість, що, мовляв, «хлопці та дівчата, все чудово, ніхто вас чіпати не буде і свободу вашу не забере…»

Але… не переконали.

Серед численних запевнень про «благі наміри» міністерства є кілька «цікавих» моментів, які не можуть не викликати занепокоєння в інтернетників. По-перше, відомство Червоненка пафосно заявляє, що «ніякого запровадження цензури, обмеження свободи слова цей наказ не спричинить», оскільки «нагляд за змістовною частиною інформаційних ресурсів не є компетенцією Мінтрансзв’язку». А вже у наступному реченні – геніальна за своїм «заспокійливим ефектом» фраза: нагляд за змістом – «це вже сфера діяльності інших причетних органів влади, в першу чергу Держкомінформу України». Ніби для представників Інтернет-галузі має суттєве значення, хто їх цензуруватиме, чиновники з Мінтрасу чи Держкомінформу…

Далі – ще цікавіше… Автори повідомлення невинно зазначають: «До речі, у разі необхідності не виключено поступове внесення змін до Наказу»! Отут вже простір для фантазії усіх власників Інтернте-ресурсів! Впевнена, що гадати про можливі зміни вони будуть зовсім не в напрямку покращення ситуації… Ну не звик ще наш брат чекати від влади чогось хорошого! Навіть, якщо влада нова і, як каже, «демократична»…

А про «Нацреєстр інформаційних ресурсів як справу їх іміджу» годі й говорити… Тут, як не крути, подвійних стандартів не уникнути.

За ці кілька днів, після того, як наказ Червоненка став надбанням громадськості, на його адресу з боку Інтернет-спільноти посипався шквал коментарів та епітетів… Більшість з них пану Червоненку прийшлись зовсім не до душі… Вони навіть образились… Якщо б Нацреєстр Інтернет-ресурсів був вже створений, я, як і багато хто інший, навряд чи вільно писали подібні статті.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 28-05-2005 21:10 |  переглядів