Хто насправді ділить київську землю

Круглий стіл “Хрещатика” “Київська земля як об’єкт політичної гри”

Олексій ЄВЛАХ, голова постійної комісії з питань земельних відносин:
— Тема, про яку ми сьогодні говоритимемо, на жаль, заполітизована і була наріжним каменем під час прийняття рішення про дострокові вибори. Очевидно, у цьому і прихована відповідь, чому земельну тему обрано для обговорення. По-перше, всіх присутніх хочу проінформувати з цілковитою відповідальністю, що вільної землі з приходом нашої команди у 2006 році в стіни КМДА фактично не було. І на цьому я акцентую вашу увагу. Про це красномовно свідчать порядки денних засідань Київської міськради 2004 та 2005 років і нашого скликання. За великим рахунком, ми сьогодні займаємося технічними питаннями. Тобто, по-перше, закріпленням землі за існуючими об’єктами, які не здавали в оренду. По-друге, внаслідок процесу купівлі-продажу нерухомості ми повинні переукласти договори оренди. На жаль, довкола нас вели інформаційну боротьбу. Складали суму соток землі, й у ЗМІ видавали інформацію, буцімто представники Київради роздерибанили 100 га землі. Але ніхто цього не розшифровував. Якщо вас зацікавлять цифри, звертайтеся і дістанете детальну відповідь. Чому земельна тема стала пріоритетною поряд із питаннями житловими, майновими та охорони здоров’я? Раніше всю землю поділили, а сьогодні її розподілили між крупними гравцями ринку, яких нараховується від 5 до 10. Сесія 1 жовтня розхвилювала їх, оскільки Київська міська рада спробувала здійснити інтервенцію у цей ринок, знизивши активи тих, хто перебував при владі, отримав земельні ділянки. Ту землю, через яку головним чином звинувачують нашу команду (мова про 400 — 500 га), віддано в оренду в 2003 — 2004 роках. Це одне із рішень Київради. Ми хочемо змінити цільове призначення. Початковим було сільгосппризначення, але я хотів би побачити у цьому залі тих, хто нагодував би своїх рідних огірками чи помідорами, вирощеними вздовж Кільцевої дороги. І навряд чи нас нормально сприйняли б зодчі європейських держав. Те, що земельна інтервенція дасть змогу істотно знизити ціни на житло в Києві, а саме це й було пріоритетом команди Леоніда Черновецького після приходу до влади, і налякало гравців ринку.

Київ є законодавцем цін на будь-яку нерухомість, впливаючи на формування їх у регіонах. Ми чітко розуміємо, про які інтереси та гроші сьогодні йдеться. Стабілізувавши і зламавши високі ціни на київському ринку, ми стабілізуємо і кардинально змінимо ситуацію в усій Україні.

На землях сільгосппризначення, які перевели під забудову, можна було збудувати майже 14 млн кв. м житла. Тобто до 40 тис. сімей-черговиків могли безплатно отримати квартири. Саме наша команда змінила механізм отримання їх. Після інвентаризації черги, яка певною мірою її скоротила, ми зламали систему. Якщо досі місто отримувало 9 відсотків квадратних метрів житла, то сьогодні ці відсотки ми реалізовуємо на відкритих аукціонах, отримуємо максимальну кількість грошей і споруджуємо квартири за собівартістю. Так, вони можуть бути нижчої якості, ніж ті, які зводять у центрі. Але одна квартира в центрі може забезпечити житлом чотири сім’ї. Тому такі нововведення багатьом не до вподоби.
Ми не відступимо від цієї політики і продовжуватимемо її й надалі.

Вадим ГЛАДЧУК, лідер Всеукраїнського молодіжного об’єднання “Молодь — надія України”:
— Головною причиною виборів стала не антипатія між Юлією Тимошенко і Леонідом Черновецьким, а київська земля. У списках тих політичних сил, які вже сформовано, знайдемо велику кількість забудовників. Так, Блок Віталія Кличка сформовано з партії “Європейська столиця”, а це Парцхаладзе, один із найбільших забудовників Києва. У БЮТ я знайшов 4 — 5 осіб, які також мають інтереси у сфері боротьби за київську землю. Можна згадати й компанію “Житлобуд”, яка веде забудову, зокрема й на території Жовтневої лікарні, і піар-акцію Турчинова. Уже був конфлікт щодо забудови тупика на Печерську. Хотів би зацитувати Олега Ляшка, який захищав бютівського забудовника. У його повідомленні до мого друга-журналіста Юрія Шеляженка є такі слова: “Ты знаешь, кому принадлежит “Житлобуд”? Депутату из Блока Юлии Тимошенко, тихому и порядочному человеку. Не надо раздувать скандал. Забери заявление из милиции”. Як наслідок Юрій Шеляженко позбувся роботи у виданні “Свобода”. Пан Губський, між іншим, чи не найбільший забудовник. Земля — це об’ єкт дерибану в Києві. Під 19-м номером у списку БЮТ іде Денис Москаль. Він має безпосередній стосунок до ТОВ “Каштанове місто”. Ця компанія також належить до забудовників. У списках також значиться Роман Штейнас, чиє ім’я пов’язують із мережею супермаркетів “Велика кишеня”.

Вибори до Київради і Київського міського голови — це боротьба за землю, а київська земля — це мільярди. Тому політичні сили зацікавлені, щоб отримати більшість у Київраді, а потім на власний розсуд ділити землю. Те, як ділила землю нинішня влада, не задовільняють великі потужні політичні сили у Верховній Раді. І це спричинило перевибори.

Я як кандидат у мери, буду по-іншому ділити землю. Обіцяю не 9 %, а мінімум 50 % даватиму під соціальне житло, збільшу будівництво кв. м житла.

Олександр ЛУЦЬКИЙ, депутат Київради:
— Ми якось робили підрахунки, і приблизно 4 % мешканців Києва мають відношення до земельних питань, 96 % до них ніяк не відносяться. Тому цей перерозподіл земельних ділянок справді має місце в столиці, і він породив дострокові вибори. Це по-перше. По-друге, за весь минулий рік Київрада надала менше, аніж 5 тис. га землі. Відкриваю сайт “Україна кримінальна”, за березневу сесію Київська обласна рада продала через аукціон 6 тис. га землі, Макарівський, Києво-Святошинський, Обухівський райони за ціною $ 792 за гектар. Якщо взяти сотку землі, то десь $ 500, як занижена вартість за сотку, то це було б $ 0,5 млн за гектар. Ось це вам проведення аукціонів. І за цією землею стоїть також згадуваний уже пан Губський. Щодо 50 % відрахувань на соціальне житло. Тих 9 %, які бере нинішня влада для соціального житла, — це ж не єдиний видаток, який дає місто. Є ще пайові ділянки для створення інженерної інфраструктури — це в центральній частині до 20 %. Якщо буде так, як говорите Ви, 50 % — це дасть зростання цін на кв. метр житла, тому що всі затрати вплинуть на собівартість житла. Треба бути дуже уважним. У місті Києві підлягають продажу аж 10 % землі, інші 90 % — це зелені зони, ліси, парки, річки. Вони не можуть надходити у продаж. З 1 січня у зв’язку з прийняттям закону про бюджет усі вільні від забудови земельні ділянки можна продавати лише через аукціон і надавати право оренди. Однак на сьогодні умови проведення аукціонів не виписані. Жодна фірма у країні не має ліцензії на їхнє проведення, немає юридичної бази, а сьогодні вже 14 квітня. І це призводить до того, що місцеві бюджети не будуть виконані, не будуватимуть інженерні мережі. Ми пишемо і кричимо, й ні до кого не можемо достукатися.

Та земля, яка схвилювала всіх 1 жовтня 2007 року, була передана ще в 1953 році і мала договір на довічне користування, і в 2003 році цю землю передали в оренду, щоб мати хоча б якусь копійку в бюджет міста. І те, що фірма звернулася до трьох інститутів із питанням можливого товаросільгоспвиробництва на своїх землях, котрі категорично заборонили вирощувати продукцію, дало підстави для змін у Генеральному плані. Великі гравці земельного ринку намагалися нас відсунути від цього і домогтися проведення перевиборів.

Юлія ПЕТЛЕНКО, начальник управління з питань інвестиційної роботи:
— Невирішеність земельного питання на сьогодні саме в законодавчому полі спричиняє відтік іноземних інвестицій і погіршує інвестиційний клімат. Ось на чому сьогодні треба загострювати питання, а не на тому, яким чином відбувається вирішення безпосередньо самого земельного питання. Сьогодні воно ніяким чином не вирішується. Оскільки відсутні законодавчі підстави для надання земельних ділянок забудовникам. Нас це сьогодні дуже бентежить. Чому? Тому що на цей рік заплановано 3 млрд грн надходження коштів до міського бюджету за рахунок інвестиційних конкурсів, які ми не можемо отримати через те, що немає підстав для проведення інвестиційних конкурсів, а відтак і для відведення земельних ділянок. Тому повинні наголосити на тому, що у першу чергу страждатимуть соціальні верстви населення. Ми не зможемо належним чином профінансувати соціальні виплати, які закладали у міський бюджет. А ви знаєте, що на сьогодні це та мотивація, яка складає політичні ігрища. Якщо подивитися на надходження до міського бюджету за рахунок продажу землі, то це приблизно 10 % міського бюджету. Тому зрозуміло, чому сьогодні так жорстко постало це питання. Міська влада всіма діями підкреслювала, що вона стоїть на боці територіальної громади м. Києва. Були окремі випадки, коли бізнесові структури відмовлялися від своїх земельних ділянок на користь того, щоб передати їх територіальній громаді м. Києва. Але ми розуміємо, що відповідно і місто повинно захищати інтереси таких забудовників, які поважають інтереси міської громади.

Інтереси громади понад усе. Це пов’язано з тим, що нині потрібно здійснювати будівництво шкіл, дитячих садочків. Украй потрібно збільшувати соціальні надбавки медичним працівникам, вчителям. А за рахунок чого? За рахунок тих інвестиційних конкурсів, які проводить наше інвестиційне управління.

Земельне питання на сьогодні є дуже важливим. Було б добре, якби припинили політичні ігри і перевели у площину вирішення законодавчої бази. Розгляд підстав для того, щоб сьогодні можна було проводити земельні, інвестиційні аукціони, сприяти покращенню того, щоб Україна виходила на світовий рівень. Це потрібно для того, щоб поліпшувався інвестиційний клімат у нашому місті.

Олег ТЯГНИБОК, лідер ВО “Свобода”:
— Нині проблема землі — це не економічна, не соціальна, а політична проблема. І навіть не на рівні Києва, вона є політичною по цілій державі. Те, що відбувається сьогодні у столиці, відбувається і в усіх куточках України. Я лише можу підтвердити те, про що кожного разу говорю особисто. І те, що говорять представники Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, яке я очолюю. Сьогодні Україною керує лжееліта. До влади прийшли три кримінальні клани. Ми їх називаємо: 1) київський клан, або помаранчевий; 2) дніпропетровський клан, або біло-сердечковий; 3) донецький клан, або біло-блакитний. Хоч як крути, а так і є. Усі ті добрі наміри, шляхетні речі, які висловлювали три роки тому на Майдані, залишилися тільки великими гаслами. Я маю повне моральне право про це казати, бо і сам стояв серед перших на майдані Незалежності, разом з мільйонами українців. І виборював ті позиції, які, на превеликий жаль, залишилися мріями, їх не реалізовано.

Теперішні вибори в Києві також мають свої особливості. Звісно, все “крутиться” довкола землі. Представники трьох кланів хочуть заграбастати останнє, що лишилося в українців, — землю і комунальне майно. Для цих людей дуже важливі кулуарні інтриги й ігри. Що стосується Києва під час цієї передвиборної кампанії, то тут немає загрози, що до влади прийдуть так звані антиукраїнські сили — регіонали, комуністи, соціалісти, прогресивні соціалісти. Вони не мають сильної підтримки, і максимум, на що вони можуть розраховувати,— це на невеликі фракції в Київській міській раді. На основі цього головна боротьба точитиметься між так званими демократичними силами. Бо до них я зараховую не тільки представників “Нашої України” і БЮТ, а й, шановна владо, і вашу політичну силу.

Хочу нагадати, що пан Черновецький ішов 29-м номером списку “Нашої України”. І вона його підтримала на минулих виборах Київського міського голови. І він півроку обирав, залишатися мером чи ні. Леоніда Черновецького відзначено відповідними державними нагородами вже за нового Президента. Те протистояння, яке нині відбувається, є в середині так званої демократичної коаліції. Немає єдиного кандидата, і не буде. Та сама “Наша Україна” вже висунула більше як 5 кандидатів. Й подивіться, як вони жорстко борються між собою. І відповідно “принципова” позиція БЮТ. Тепер те, про що говорив мій опонент. Подивіться списки кандидатів до Київради — вони кишать рейдерами, псевдозабудовниками, латифундистами. Списки ВО “Свобода” сформовано таким чином, що там немає жодного латифундиста, рейдера, забудовника. Я просив, аби навіть жоден будівельник не потрапив до нашого списку. Бо на сьогодні ця професія в гіршому розумінні викликає негатив.

Що стосується позиції щодо землі. Закид до теперішньої влади. Вам бракує прозорості. Генеральний план: він є? немає його? хто про нього знає? Чи знають кияни на сьогодні план на 5—10 років, де і що споруджуватимуть.
Тепер про програму, яку ВО “Свобода” обстоюватиме на виборах. Ми вважаємо, що рішення стосовно фінансових, земельних питань потрібно оприлюднити. Якщо мене оберуть мером, то протягом години будь-яка підписана мною платіжка висітиме в Інтернеті — це додасть прозорості, це додасть стабільності. Громада відчуватиме зв’язок із владою. Що стосується землі. “Свобода” завжди принципово і категорично виступає проти продажу землі через аукціон. Це неправильно. Як український націоналіст можу сказати, що в історії українського націоналізму є багато праць, які стосуються майбутнього України, де чітко написано: земля має бути власністю громади. Столична земля повинна залишитися власністю київської громади. Тому ми за те, щоб київська влада разом з іншими міськими радами апелювала до Верховної Ради, вищої центральної влади в Україні, й однозначно скасовувала антиукраїнські, антилюдські, антидержавні, на мою думку, нормативні акти, які стосуються продажу землі через аукціон. Так ніхто з простих людей не купить землю, ми це прекрасно розуміємо. Приїдуть олігархічні представники або їхні люди, привезуть чемодани грошей і через аукціон, де хто більше заплатить, придбають цю землю. Позиція “Свободи” є категоричною — потрібно проводити аукціон права оренди на землю. Нехай на комерційних засадах, нехай оренда буде довготерміновою. Але ж земля залишиться у власності київської громади. І це буде великим позитивом. Бо щороку платитимуть за оренду, і за кілька років збереться та сама сума, яку нині фактично отримують через аукціон.

Тепер ті цифри, які називав пан Олександр, суми, за які продавали землю в Київській області. Даруйте, це ж у тисячі разів менше за реальні, котрі відповідають вартості цієї землі.

Земля — це спільна власність київської громади. Нам потрібен облік, можливо, він є. Є проблеми з законодавством стосовно цього, але немає прозорості. Земельний кодекс шість років тому ухвалили ненормально. Був певний політичний момент, і було потрібно його прийняти. Ніхто не обговорював цей документ. Прийняли в першому читанні. І тоді казали: ми прийдемо до влади, проженемо кумівську зграю і приймемо з 20 додаткових законів, які допоможуть регулювати земельні відносини в нашій державі. А що маємо? Жодного з обіцяних законів не ухвалено. Така ситуація у нас з найціннішим, що в нас є.

Сподіваюся, в Київській міській раді ми знайдемо достатньо людей, які зможуть підтримати нашу ідею. Якщо ми зробимо такий облік, зможемо вирішити дуже багато питань.

Дмитро ДОРОФЄЄВ, генеральний директор ТОВ “Юридична компанія “Дорофєєв, Скуратовський і партнери”:
— Багато було сказано про юридичну неврегульованість питань стосовно землі. Можу з цим погодитися, і тільки констатую: подальші розробки нормативної бази, якими нині займається Верховна Рада, ще більше заплутують ситуацію на ринку землі. Що стосується вирішення питання саме київської землі, тут я не бачу жодного сенсу, оскільки все в компетенції влади. Щодо питань, які було вказано в прес-релізі цього круглого столу, то багато хто вже зазначив, що вони суто політичні, і саме з політичних мотивів було прийнято рішення про перевибори. Що стосується тих питань, про які говорили представники київської адміністрації, то теж тут можу погодитися майже з усіма тезами, крім тих, які стосуються цифр. Я не володію ними. Можу лише констатувати і підтвердити, що з 01.01.2008 року завдяки нашій шановній прем’єр-міністру фактично зупинено передання в оренду землі рішеннями місцевих рад, а зазначали, що потрібно проводити конкурси. Справді, правила проведення конкурсів не прописані, однак як юрист, як адвокат скажу, що юристи КМДА можуть зробити за аналогією, керуючись, наприклад, тим самим Цивільним кодексом. Тобто, на мій погляд, це нескладно. Стосовно врегулювання земельного ринку на законодавчому рівні зазначу, що на місцевому рівні в Києві я вважаю за доцільне надання більших повноважень міським радам. Щоб вони могли своїми розпорядженнями вирішити питання, які стосуються конкретно міста-героя Києва. Аналіз питань, які виставлено сьогодні на круглий стіл, я думаю, наступного разу буде ґрунтовнішим.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 17-04-2008 17:01 |  переглядів