Cьогодні — День пам'яти жертв політичних репресій

У неділю, на виконання Указу Президента України, на території державного історико-меморіального заповідника \"Биківнянські могили\" в рамках державних заходів з відзначення Дня пам\'яті жертв політичних репресій відбудеться презентація міжнародної історико-документальної виставки \"Зламані долі: комуністичний терор в Україні 1920—1950-х років\". Її підготовлено Міжнародним благодійним Фондом \"Україна 3000\" та Історико-просвітницьким правозахисним благодійним товариством \"Меморіал\" ім. Василя Стуса спільно з Галузевим архівом Служби безпеки України, повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на прес-службу СБУ.

Документально встановлено, що загальна кількість жертв політичних репресій в Україні лише за період 1927—1990 років становила близько 1 млн 100 тисяч осіб. Крім того, 2 млн 880 тисяч корінних жителів України були депортовані за її межі. Тобто, можна стверджувати, що під жорна репресивної машини комуністичного режиму потрапило близько 4 млн наших співвітчизників.

У середині 1937 року для спрощення процедури репресування додатково були створені позасудові органи — \"вища двійка\" (у складі Генерального прокурора СРСР А. Вишинського і наркома внутрішніх справ СРСР М. Єжова) та \"трійки\" обласних управлінь НКВД (у складі начальника УНКВД, обласного прокурора та секретаря обкому партії), які прискорено розглядали справи на осіб, обвинувачених за політичними статтями Кримінального кодексу, і виносили відповідні рішення.

У Києві з 3 серпня 1937 р. діяла \"трійка\", до складу якої входили начальник УНКВД Шаров, секретар обкому КП(б)У Кудрявцев, т.в.о. облпрокурора Єрьоменко та секретар \"трійки\" — співробітник УНКВД Альтзіцер. Рішення \"трійки\" про розстріл обвинувачених виконували у внутрішній тюрмі УГБ НКВД. Тіла розстріляних вивозили за межі Києва, головним чином на територію спецоб\'єкта НКВД у Биківні, і закопували.

Виконавцями репресій в Україні були й члени Військової колегії Верховного суду СРСР, які масово засуджували обвинувачених під час виїзних сесій колегії (у такій спосіб було репресовано керівні кадри Київського і Харківського військових округів), а також члени військових трибуналів військових округів та спеціальних сесій обласних судів (вони репресували, як правило, пересічних громадян).

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 17-05-2009 15:16 |  переглядів