Чому київська влада не вирішує проблем малого бізнесу?

«Гроші люблять тишу» — це аксіома, розуміння якої в Україні не приходить навіть зі зміною влади.

Здається, про малий та середній бізнес, державна та місцеві влади згадують, лише коли починають формувати бюджети і, на жаль, Київ — не виняток.

Яскравим прикладом є ситуація, що склалася з поділом бюджетних коштів у столиці для соціальних потреб.

24 лютого на сесії Київради були затверджені зміни до міського бюджету на 2011 рік, які стосуються збільшення фонду заробітної плати для працівників бюджетної сфери. Близько 200 мільйонів гривень будуть спрямовані на те, щоб повернути зарплати київських бюджетників на рівень минулого року.

Мова йде про 150 тисячах вчителів, медиків, працівників культури. Безумовно, це серйозне, соціально-відповідальне рішення Київради. Але на сесії розгорнулася справжня баталія: кому з бюджетників більше потрібно підвищення зарплат.

Єдине про що забула більшість депутатів: перш ніж ділити міський бюджет, потрібно подбати про його наповнення, а основні надходження до нього йдуть саме від київського бізнесу, який зараз перебуває у цілковитій стагнації.

Але, здається, багатьох депутатів Київради це не турбує. Так, в той же день, 24 лютого, було прийнято рішення Київради «Про затвердження Порядку визначення пайової участі власників тимчасових споруд (МАФів) в утриманні об'єктів благоустрою Києва».

Згідно з новим порядком, для отримання ордера на розміщення МАФів, його власник має подати ще й довідку про сплату пайового внеску, видану Головним управлінням економіки та інвестицій.

Отже, нечисельних законослухняних власників МАФів зробили «крайніми», зобов'язавши їх сплачувати новий та головне НЕЗАКОННИЙ платіж до столичного бюджету.

Чому незаконний? Тому що він грубо порушено закони «Про місцеве самоврядування» та «Про благоустрій населених пунктів», в яких пайова участь передбачена ВИКЛЮЧНО для забудовників об'єктів нерухомості, до яких МАФи не належать.

На додаток, повідомлення про оприлюднення проекту рішення Київради «Про затвердження Порядку визначення пайової участі власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою Києва», яке було розміщено на офіційному сайті Київради, не відповідало вимогам закону про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Зокрема, в ньому не було вказано дату оприлюднення та строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб. Тим самим, громадськості повноцінно не надали можливості висловити свої зауваження до нового Порядку.

На всі вищевказані невідповідності рішення Київради чинному законодавству неодноразово вказувала постійна комісія Київради з питань промислової, інноваційної та регуляторної політики, Управління правової експертизи проектів рішень та розпоряджень Київради, але ситуацію думка експертів не змінила.

І головне — не було прораховано наслідків для суб'єктів підприємницької діяльності від прийняття відповідного Рішення, а головне, не відомо скільки міський бюджет очікує отримати додаткових коштів від запровадження нововведення.

Адже зрозуміло, що на тлі правового хаосу, який зараз коїться з МАФами в столиці, додатковий платіж до бюджету спонукає лише до того, що в Києві будуть ще більш стрімко збільшуватися незаконні тимчасові споруди.

Відомо, що через серйозну неопрацьованість рішення Київради «Про деякі питання організаційної єдності з видачі ордерів на розміщення тимчасових споруд (МАФів)» від 28 жовтня 2010 року, яке майже три місяці не набирало чинності, виник правовий вакуум в цій сфері, а у різних районах столиці за цей період встановлено біля 4 тисяч незаконних тимчасових споруд.

Зараз питання розміщення МАФів й досі вирішуються у «ручному режимі» і це при тому, що підприємці зобов'язані до 1 травня цього року оформити право на користування землею під МАФами та отримати ордер на їх розміщення у Головархітектурі, але у якому порядку це робити не знають ні це управління, ні підприємці.

Хтось скаже, що МАФи — це «містечкове» питання, але на прикладі його вирішення, київська влада дискредитує себе та демонструє своє реальне відношення до проблем столичного підприємництва.

Здається, остання надія у столичних підприємців в епопеї з МАФами залишається на тимчасову комісію Київради, яка тільки розпочала свою роботу та створена для доопрацювання нового порядку видачі дозволів на розміщення МАФів.

Маю надію, що Київрада врахує пропозиції та зауваження комісії, інакше Київ очікує не збільшення надходжень до бюджету, а нескінчений процес виникнення незаконних ларьків щомісяця та розквіт корупції серед чиновників, які «кришують» незаконні МАФи.

Олена Овраменко, депутат Київради, Українська правда — Київ