Закон про мирні зібрання – «подарунок» до виборів?

Відкласти розгляд у другому читанні законопроекту про мирні зібрання (№ 2450) вимагають правозахисники та представники громадських організацій. З такою вимогою у понеділок активісти мають намір пікетувати погоджувальну раду депутатських фракцій. Тим не менш, деякі депутати вважають, що ухвалити закон необхідно до виборів.

Ухвалення законопроекту про мирні зібрання у нинішній редакції дозволить репресувати учасника або організатора акції протесту «за будь-що»: від несвоєчасного повідомлення про захід до наявності в учасників чогось, що можна гіпотетично використати як зброю. Про це застерігають у відкритому листі учасники ініціативи «За мирний протест!».

Вони мають намір пікетувати погоджувальну раду депутатських фракцій з вимогою не виставляти законопроект на заплановане голосування у парламенті 20 вересня. Щодо необхідності доопрацювання цього законопроекту понад 160 громадських організацій підписали звернення до Верховної Ради, зазначає Володимир Чемерис із громадського об’єднання «Інститут Республіка».

Не ухвалювати законопроект вимагало близько сотні активістів під час «останнього мирного протесту», як вони назвали свій нічний пікет під Верховною Радою 5 вересня. Їх підтримали також у інших українських містах. Тоді розгляд у парламенті перенесли.

Тепер до згаданого законопроекту повертаються знову, говорить Чемерис в коментарі Радіо Свобода.

«Якось незрозуміло, чому раптом хочуть ухвалити цей законопроект саме у такому вигляді до виборів, наполягають на пришвидшенні цього процесу, не чекаючи висновків Венеціанської комісії і не ідучи на переговори із представниками громадянського суспільства, – зауважує він. – Це викликає дуже велике занепокоєння, тому ми вимагаємо зараз зняти його з голосування і доопрацювати у профільному комітеті».

Напередодні виборів ухвалення законопроекту, який би врегульовував громадські акції, якраз і потрібне, вважає депутат-регіонал Володимир Олійник.

«На мій погляд, там є дуже важливі плюси. І треба це ухвалювати. Зокрема, краще регламентовані деякі процедури», – говорить він.

Олійник посилається на «позитивні відгуки» про законопроект Євгена Захарова із Гельсінської спілки з прав людини. На сайті організації дійсно вміщено відкритий лист, підписаний головою правління та виконавчим директором спілки, у якому вони називають «хибною позицію активістів, які вважають нинішній стан реалізації свободи мирних зібрань прийнятним». У той же час правозахисники Гельсінської спілки наголошують, що їм не дозволили закінчити роботу над згаданим законопроектом, тому не всі необхідні зміни вдалося туди внести.

Анастасія Москвичова, Радіо Свобода