Підствольники для батальйону «Азов»

Ще одна невеличка історія про те, як чиновники пострілюють нам в спину.

До мене дзвонять бійці мого рідного батальйону «Азов». Нагадують – попри втрати, котрі несе підрозділ, до сих пір не вирішено питання з видачею їм підствольних гранатометів.

Коли був бій під Іловайськом, і загинули Микола Березовий та Світляк, ледь не єдиною зброєю, котрою відстрілювалася передова група бійців, були різні версії автомата Калашникова.

До найближчих схованок терористів було метрів 300-400. Загалом, АК – не найкращий варіант для вогневого контакту на таку відстань. А багато ворогів було і на більшій дистанції. Дістати їх було вкрай важко. При цьому у бойовиків були і потужні снайперські гвинтівки, і міномет, і ручні кулемети, і ті ж підствольні гранатомети.

Це, насправді, чудо, що за дві з половиною години такого нерівного бою українці втратили лише двох убитими і одного – пораненим. Могла скласти голови уся група.

Так от, про підствольники. Їх у нас на складах повно. Це проста і популярна зброя, котра не потребує особливих навичок, а для противника – грізна.

Підствольниками вже оснастили і 12-й територіальний батальйон, мають їх інші добровольчі загони – Донбас, Шахтарськ.

А от по Азову – до сих пір якісь незрозумілі затягування.

upd На пораду Юрія Бутусова публікую повний список обладнання, котре необхідне Азову у зв"язку з тим, що цей міліцейський підрозділ використовується у загальновійськових операціях.

Треба не просто ГП-25 просити – це теж слабенько на 400 метрів. Треба АГС-17 – автоматичний станковий гранатомет – штуки 3 як мінімум. Пару ПТРК «Фагот» і «Конкурс». І хоча б 2 міномета – 82 мм. Ну можна і 120 мм. І треба кілька бронемашин хоча б 3-4 категорії – самі відремонтуємо.

Відкрито звертаюсь до Головнокомандувача Порошенка – прошу підствольники для Азову. Надішлю ще листа, як депутат Київради. Пишу це і відчуваю, як це трагічно і смішно – звертатися про такі питання по таким каналам...

Навіщо на рівному місці викликати презирство, зневагу ненависть до влади серед тих, хто на передовій? Їм і так є кого ненавидіти.

***

Ця війна – війна з проклятими питаннями.

Як так сталося, що держава провалила забезпечення добровольчих частин зброєю, захищеними транспортними засобами – при тому, що склади вщерть заповнені ремонтопридатною технікою та робочим озброєнням?

Як прізвища тих людей, що стоять між солдатами АТО і цими казковими багатствами? Хто винний у безглуздих смертях?

Не питаю про це Порошенка. Коли головнокомандувач слухає лише генералів, то відповідей на ці питання не почує. Треба слухати і незалежних експертів, треба будувати альтернативні канали поставки інформації Головнокомандуючому.

Пане Президенте, ми несемо втрати! Це загрожує політичними неприємностями.

Не використовувати досвід волонтерів – означає нести надто багато втрат без якоїсь користі. Імплементація бойового та тилового досвіду зараз – це десятки і сотні врятованих життів.

***

Час усім, хто розуміє необхідність коректного, але жорсткого тиску на владу, ради перемоги з мінімальними втратами, подумати про об"єдання зусиль.

Ігор Луценко, депутат Київської міськради

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 18-08-2014 20:43 |  переглядів