Мамо, герої не вмирають. Вірш

Мамо, чого Ви плачете?..
Ваш син-герой...
Ви що не бачите...
ще цей хлопчина і он той...
Героєм ...був мені завжди...
з тих пір коли почав ...іти...
з тих пір...коли сказав він мама...
я так раділа...так тоді ридала...
Від щастя сльози проливала...
так ніби знала...ніби відчувала...
я так його тримала...так оберігала...
та все ж пішов...за іншу битись маму...
мені ж залишив вічну рану...
А я дзвонила кажу : «Сину,
іди додому...бо там гинуть...»
А він:"Неправда...тут все мирно..."
Мені від того було дивно...
І я його чекала...так чекала...
мене не залише...я це добре знала...
І він приїхав не колись...а нині...
виходжу я...дивлюсь ...
моє дитя лежить у домовині...
"як справи синку? ну кажи як справи?..
чого мовчиш...не хочеш подивитися на маму?
відкрий же очі...вставай...ти хочеш так лежати?
втомився ,певно...вирішив поспати...
Боже ...я тебе укрию...ти ж такий холодний...
живіт запав...напевно, ще й голодний...
ходи, я вже на стіл накрила...
Борщу, що ти так любиш наварила...
А люди кажуть, що здуріла...
що мертву так трясу дитину...

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 25-08-2014 19:04 |  переглядів