1.12.2020 07:25 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Ти чекай мене! Присвята родинам українських військових

 

Чуєш…

Ти чекай мене,

Над усе чекай,

Коли смуток огорне,

Жовтий дощ стіка…

І в спекотну каламуть,

В заметіль, у сніг

Коли інших вже не ждуть

Вже й забувши їх…

І коли листів нема

Із далечини

Інші вже не ждуть дарма,

Стомлені вони…

Повернуся, тільки жди

І не зич добра.

Тим, хто каже «Далі йди»,

Вже забуть пора…

Хай повірять мати й син,

Що нема мене.

Друзі втішаться отим

«Було й промине»…

Сядуть в коло при вогні

І ковтнуть вина

На помин душі. Та ні,

Ти чекай одна.

Ти чеканням повернеш

Із смертельних лав.

«Поталанило. Еге ж!» —

Скаже, хто не ждав.

Не дано збагнути їм

В літо вогняне,

Як чеканням ти своїм

Вберегла мене.

Як вцілів я, вижив як

Знаємо без слів.

Просто ти чекала так,

Як ніхто не вмів.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 25-08-2014 18:47 | Кількість переглядів 67590 переглядів

Подiлитись посиланням:




Все про: , ,

Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100