23.12.2024 14:47 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Віктор Ющенко: Відповідь на кризу в Україні має бути жорсткою

Ключовим обов’язком інституту президента є забезпечення дотримання конституції та гарантування дотримання всіма політичними силами її політичних принципів.

Це завжди було моїм головним пріоритетом, оскільки від цього залежить сприйняття України як нормальної європейської демократії. Також це необхідна умова реалізації наших національних пріоритетів.

Наша молода демократія постала перед новим та небезпечним викликом, що потребує чіткої та негайної відповіді. Цей виклик йде з боку правлячої коаліції, яка перевищила свої повноваження та прагне монополізувати політичну владу, навіть шляхом порушення конституції та ігнорування чіткого демократичного волевиявлення народу України.

З часу формування нового уряду минулого літа я неодноразово закликав прем’єр-міністра діяти в дусі єдності та порозуміння. Натомість правляча коаліція розпочала послідовну кампанію, спрямовану на зміну конституційного балансу між гілками влади та спотворення результатів останніх парламентських виборів.

Така ситуація не могла тривати далі. Ми не можемо розбудовувати успішне демократичне суспільство, якщо ключові учасники політичного процесу не бажають поважати правила демократичної системи влади та відмовляються виконувати волю народу.

Саме тому в мене не залишилося іншого вибору, ніж прийняти рішення про розпуск парламенту та призначення позачергових парламентських виборів на 27 травня 2007 року.

Це є крайнім кроком, але я переконаний, що національні інтереси України вимагають цього.

В демократичних країнах народ є основним та остаточним арбітром в системі влади. Лише він уповноважує на урядування.

Саме тому ми маємо звернутися до нього для вирішення цієї політичної кризи. Лише довіряючи мудрості народу України, ми можемо знайти вихід з цього політичного пату та отримати національний консенсус, необхідний для просування України вперед.

Я не шкодую, що намагався знайти широке політичне порозуміння за складних умов, спричинених минулими парламентськими виборами.

Я як президент у своїх діях керувався довгостроковими інтересами України, а не особистими перевагами чи прихованим зиском.

Я вважаю, що це було важливим тестом нашої політичної зрілості та спроможності завершити процес демократичної нормалізації.

Для досвідчених демократичних суспільств є нормою, коли результати виборів зобов’язують політичних опонентів працювати на партнерській основі.

Німеччиною сьогодні керує «велика коаліція» лівих та правих. Франція також має приклади «співіснування».

Конституція США навіть заохочує таку ситуацію, оскільки місця в Білому домі та Конгресі, як правило, розподілені між різними політичними партіями.

Незважаючи на це, такі суспільства залишаються стабільними, процвітаючими та не мають проблем з управлінням. Причина проста. У кожному випадку політичні еліти розуміють, що є дещо важливіше, ніж прагнення до політичної влади.

Поважаючи бажання своїх виборців, вони прагнуть до розподілу влади в національних інтересах.

Звичайно, ідеї та програми є предметом для дискусії та обговорення, іноді навіть у грубих формах. Але всі сторони мають дотримуватися меж, щоб політична конкуренція не нашкодила створенню демократичного устрою.

Коли існує ймовірність ризику, сторони обирають компроміс, а не конфронтацію.

Перш за все, вони поважають свої власні конституції та дотримуються принципу стримувань та противаг, який є життєво необхідним для запобігання монополістичному зловживанню владою.

І керуючись саме такими підходами, минулого літа я подав кандидатуру Януковича, після того, як стало очевидно, що помаранчеві партії не спроможні сформувати більшість.

Після всього, що сталося, ні в кого не має бути жодних сумнівів у тому, що це було рішення, яке далося мені дуже важко. Але я був переконаний у тому, що воно було на благо та в інтересах України.

Частиною цього процесу стали мої переговори щодо укладання Універсалу національної єдності з метою поєднання Президента та Уряду на основі єдиної платформи, яка визначала узгоджені та реальні цілі, що відповідають бажанням та прагненням українського народу.

Він базувався на історичному компромісі, на основі якого я сподівався об’єднати демократичні перетворення в Україні та закласти основи для нової ери стабільності та прогресу.

Мені дуже шкода, що дух примирення та компромісу, які так необхідні для досягнення успіху, не був підтриманий правлячою коаліцією. Натомість вони послідовно проводили недобросовісну політику, яка все більше шкодила політичному розвитку України.

Замість того, щоб підтримати угоду про розподіл повноважень, вони спрямували свої дії на її підрив та захоплення повноважень для себе за будь-якої можливості та будь-яким способом.

Замість того, щоб поважати вибір українського народу, вільно виявлений під час виборів, вони вдалися до махінацій, спрямованих на зміну балансу сил в парламенті у найбільш недемократичний спосіб.

Замість того, щоб підтримувати політичну конкуренцію в законодавчих рамках, вони знехтували Конституцією, поспішаючи усунути своїх опонентів та монополізувати владу.

Ці дії не є гідними відповідальних демократів. Вони відображають ставлення та поведінку, які український народ по праву може вважати такими, що відійшли до нашого минулого.

Я вважаю, що це є питанням найбільшої національної ваги. Якщо Україна хоче, щоб її визнали складовою частиною спільноти європейських демократій, то вкрай необхідно вирішити дану кризу у відповідності до наших конституційних принципів.

Якщо ми не можемо поважати принцип верховенства права всередині країни, то як можна вірити в те, що ми будемо поважати принципи міжнародного права?

Я сподіваюся, що Янукович зрозуміє, що нові вибори є єдиним способом вирішити дану кризу.

Справжні демократи ніколи не повинні боятися вердикту народу. Лише ті, хто вперто продовжує надавати перевагу старим підходам, можуть бажати, щоб наше політичне майбутнє вирішувалося шляхом інтриг та залаштункових домовленостей. Україна має продемонструвати, що все це залишилося позаду.

Крім Financial Times стаття Ющенко опублікована в середу в виданнях Le Figaro, Rzeczpospolita і Corriere della Sera.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 4-04-2007 13:35 | Кількість переглядів  переглядів

Подiлитись посиланням:




Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100