Про любов Тендерної палати до своїх ворогів

Тендерна палата України вирішила кардинально і — найголовніше — непередбачувано змінити методи боротьби зі своїми недоброзичливцями. Замість того, щоб викривати супротивників і доводити свою непорочність через судові позови до своїх опонентів, ТПУ стала притягувати їх до своїх лав.

Днями з’їзд ТПУ ухвалив рішення призначити віце-президентом Тендерної палати голову громадської організації «Молодь – надія країни» Вадима Гладчука, котрий нещодавно кілька тижнів просидів у одному з київських СІЗО, до якого потрапив 1 серпня прямо з мітингу під офісом ТПУ.

Як повідомляв через ЗМІ адвокат Гладчука, затримано його було безпідставно із багаточисельними порушеннями, за обвинуваченням у крадіжці, яку було нібито скоєно близько двох років тому. Проте, на погляд журналістів і експертів, причина затримання Гладчука – саме його діяльність щодо викривання корупції в держзакупівлях, зокрема, в самій ТПУ.

Потрапивши за грати, він оголосив голодування на знак протесту проти свого незаконного затримання, через що погіршилося його здоров’я, і він потрапив до лікарні, де знаходиться до сьогодні.

Дійсно пан Гладчук активно виступав проти Тендерної палати. Зокрема перед арештом він подав позов проти нинішнього президента ТПУ, народного депутата від КПУ Олександра Ткаченка, якого звинуватив у погрозах порушити кримінальну справу проти нього та арештувати за пікетування Тендерної палати України на знак протесту проти порушень законодавства про державні закупівлі.

Чи був арешт Гладчука наслідком здійсненням пророцтв пана Ткаченка (адже суд досі не вирішив, чи погрожував він Гладчуку, чи ні) або просто несприятливого для першого положення зірок на небі, невідомо. Проте послідовність подій, за якої спершу з’являється позов щодо погроз арешту і кримінальної справи, потім сам арешт і підняття цієї справи, і нарешті призначення об’єкта всіх цих дій Гладчука на вельми високу посаду в ТПУ, спонукають замислитися над таким чудним збігом обставин.

Відтак рішення з’їзду ТПУ виглядає приблизно так, як, скажімо, виглядало б за часів «червоного терору» рішення НКВС призначити одним із своїх керівників когось із політв’язнів. Цілковита несподіванка та нечувана оригінальність.

Щоправда, керівництво ТПУ вирішило не спинятися на цьому і бути оригінальними до кінця.

Так, на прес-конференції, присвяченій призначенню Гладчука на посаду віце-президнта ТПУ, голова правління цієї організації Володимир Лаба, на відміну від Олександра Ткаченка, реабілітував свого колишнього опонента, заявивши, що той став жертвою чиїхось корисливих задумів. «У багатьох випадках Гладчука вводили в оману (щодо корупції в ТПУ, – „ЕП“)», — сказав Лаба.

А далі він повідомив, що Гладчук стояв і стоїть на захисті інтересів і прав громадськості й, обравши його своїм віце-президентом, ТПУ показала, що «не боїться оголошувати результати своєї діяльності через тих, хто стоїть на захисті інтересів держави і громадськості», тобто в цьому випадку — через Вадима Гладчука.

Безумовно, така завзятість й увага до державних інтересів заслуговує на найвищу шану, проте порушує досить цікаве питання. Якщо Тендерна палата «не боїться оголошувати результати своєї діяльності через тих, хто стоїть на захисті інтересів держави і громадськості», значить вона відділяє себе від тих, хто захищає інтереси держави і громадськості? В такому разі яку саме функцію та організація виконує в системі держзакупівель? Чиї ж саме інтереси вона захищає?

І нарешті Володимир Лаба спробував поновити добре ім’я самої Тендерної палати, заявивши, що вона «цим кроком (обранням Гладчука) хоче показати, що ті пасквілі, які з`являлися в ЗМІ стосовно того, що до арешту Гладчука причетна ТПУ, не відповідають дійсності, оскільки зрозуміло, що людина, яка б вважала, що його долею розпоряджалася ТПУ, не стала б з нею співробітничати».

Проте чи справдяться сподівання голови правління ТПУ з цього приводу, чи ні, поки що сказати не можна. Кореспонденти «ЕП» зв’язалися із самим Вадимом Гладчуком, але той не повідомив, чи погодився на своє призначення і відмовився давати будь-які коментарі щодо цього.

«Я буду щось коментувати на прес-конференції після свого одужання (лікарі говорять, що треба пробути в лікарні щонайменше 10 днів), і тільки після того, як пройде термін апеляції з боку прокуратури по кримінальній справі, що сфабрикована проти мене, — сказав Вадим Гладчук. – Не знаю, чи можна мене привітати з цим призначенням, проте, думаю, прес-конференція має бути трошки сенсаційною».

Тож очікуємо на нові сенсації і продовжуємо стежити за передсмертними судомами в ТПУ. Принаймні, дуже хочеться сподіватися, що ця агонія структури, котра накинула павутинням практично всю країну – від вугільної шахти до атомного енергоблоку – є ознакою її виздихання.

Економічна правда