ЩО ПИШУТЬ НА ЗАХОДІ ПРО КУРСЬКУ ЗРАДУ ЗЕЛЕНСЬКОГО

Відбувається щось незрозуміле, пише* видання Forbes: ЗСУ почали останнім часом застосовувати «Хаймарси» не в місцях найактивніших бойових дій, а десь на периферії або там, де можна було б обійтися й без них. Ба більше, останнім часом ЗСУ припинили стріляти вглиб території росії. Й це притім, що Зеленський та його команда настійливо були просили надати відповідні ракети і зняти обмеження на стрільбу по росії. Тепер і ракети є, й обмежень немає, але вже кілька тижнів ударів углиб російської території американськими, британськими, французькими ракетами не спостерігається, використовуються лише дрони для ударів по російських нафтових об'єктах. У зв'язку з цим висловлюється підозра, що Зеленський не хоче засмучувати Трампа. Припускається, що Трамп висловив таке побажання, аби не засмучувати свого друга путіна, — щоб Зеленський наказав ЗСУ не стріляти натовськими ракетами вглиб російської території. Це дивна ситуація.

Видання Associated Press надрукувало велику статтю** під заголовком “Українські війська, що спливають кров'ю, ризикують віддати росії ще більше так важко завойованих земель на Курщині”. Через п'ять місяців після початку наступу на територію росії, який став для неї шоком, українські війська стікають кров'ю. Ризик зазнати поразку в цім реґіоні збільшується, й це деморалізує їх; одні хочуть утримувати завойовані землі за будь-яку для ЗСУ ціну, а інші сумніваються, чи взагалі варто було туди входити. Бої настільки інтенсивні, що деякі українські командири не можуть евакуювати загиблих, а війська практично не мають змоги контракувати. Про це кореспондентові Associated Press розповіли семеро українських військовослужбовців, солдатів і командирів, котрі перебувають на передньому краї.

Відколи росія була заскочена зненацька блискавичним українським вторгненням, вона зосередила в реґіоні понад 50 тисяч військовослужбовців, у тому числі близько 12 тисяч військових з Північної Кореї, і хоча вони там дохнуть як мухи, але гарматне м'ясо путін має. Точні цифри отримати важко як з одного, так і з іншого боку, але, внаслідок контратаки росіян, з боку ЗСУ загинули й були поранені тисячі військових. Українці зазнають перенапруження і втратили понад 40 відсотків тієї території, яку вони були захопили в серпні. Коли ЗСУ почали цей наступ, туди кинули близько 70 відсотків найкращої західної техніки, яка була в розпорядженні ЗСУ, — всієї західної техніки. Що з нею? Чи щось залишилося від неї?

Зеленський заявляв, що сподівається, що контроль над Курщиною допоможе змусити москву вести переговори про припинення війни. Але п'ятеро українських і західних чиновників у Києві, на умовах анонімности, сказали, що вони побоюються, що азартна гра на Курщині, розтягнувши лінію оборони на додаткові сотні кілометрів, послабить усю тисячокілометрову лінію фронту, і Україна втратить дорогоцінні позиції на сході. Це можна було спроґнозувати з самого початку цієї операції Сирського, наказ на проведення якої він отримав безпосередньо від Зеленського або через Єрмака. І тепер це вже виплескується на сторінки західних медія. Кому це вигідно? Звісно, ворогові, в якого солдатів більше.

“Ми потрапили в осине гніздо, ми розворушили ще одну гарячу точку, — каже майор 95-ї десантно-штурмової бригади. — Все це почалося 5 серпня, коли прийшов наказ залишити Сумську область для дев'ятиденного, як тоді думали і планували, рейду на Курщину з метою приголомшити ворога.” Але дев'ятиденний рейд перетворився на тривалу окупацію. За словами одного з командирів ЗСУ, коли прийшов наказ, він зібрав свою роту і сказав бійцям: “Ми творимо історію, про нас дізнається весь світ, бо такого не було з часів Другої Світової Війни.” Але особисто в нього, пише Associated Press, було менше певности. “Це здавалося безумством, — сказав він інтерв'юєрові. — Я не розумів, навіщо ми це робимо.”

Вже на початку листопада росіяни почали швидко відвойовувати території. Якщо раніше українські солдати були в захваті від досягнутого, то тепер їхній настрій мінявся мірою того, як збільшувалися втрати. Деякі командири фронтових частин кажуть, що умови важкі, моральний дух низький і солдати ставлять під сумнів не лише рішення командування, а й мету окупації Курщини або її частини.

Інший командир сказав, що накази, які він отримує, не завжди відповідають реальності через затримки зі зв'язком: “Вони там, начальники, не розуміють, де ми й де ворог, яка територія є під нашим контролем, а яка не є під нашим, — сказав він. — Вони не розуміють оперативної обстановки, й тому ми діємо на власний розсуд.” Тобто фактично керованість втрачена, і доля військових, доля країни залежить від командирів батальйонів, рот та взводів.

Українські солдати сказали, що вони не були готові до аґресивної відповіді росії в Курській області. Ця фраза вражає: а чого можна очікувати, вторгаючись на територію ворога, з яким ти воюєш? Але вони зараз у такій ситуації, що вони не можуть відступити: «У нас нема іншого виходу. Ми битимемося тут до кінця, тому що, якщо ми просто відступимо до наших кордонів, вони не зупиняться, вони продовжуватимуть наступати», — сказав один з командирів безпілотного підрозділу. Це герої, це цвіт нації.

Журналісти Associated Press попросили Генеральний штаб України письмово відповісти на їхні питання у зв'язку з цими інтерв'ю. Їм відповіли з Генштабу, що українські бойові підрозділи щодня завдають втрат російському персоналові та військовій техніці й забезпечені всім потрібним для виконання бойових завдань.

Коментарі до цієї відповіді зайві.

Аналізуючи розвиток ситуації на Курщині, видання Bloomberg зазначає***, що поточні обставини і зростання зусиль москви, спрямованих на витіснення звідти українських військ, можливо, призведуть до того, що ЗСУ зможуть утримувати цю територію тільки до весни, а потім будуть вимушені відступити, інакше вони ризикують опинитися в оточенні. Про це, на умовах анонімности, заявили американські чиновники. І аспект часу має тут велике значення, з огляду на заяви українських чиновників, що вони, мовляв, сподіваються використати територію, захоплену й утримувану в Курській області, як розмінну монету в будь-яких переговорах. Хоча Дональд Трамп і заявив, що хоче якнайшвидше закінчити війну і, з цією метою, домовитися про припинення вогню, самі переговори та й узгодження припинення вогню можуть тривати місяці.

І якщо, поки вони триватимуть, Україна втратить свої позиції в Курській області, то її позиції на переговорах різко послабляться. Наразі головна стратегія націлена на те, аби створити позицію сили для вступу України в переговори, але й потім їй треба буде цю позицію сили підтримувати. Нічого не може бути гіршим, ніж, не приведи Господи, провал на Курщині під час переговорів з територіяльних питань.

Видання Bloomberg також звернулося за коментарями, але вже не до Генштабу України, а до офісу президента, проте ОП на прохання не відповів.

________________

* Russian Officers Pulled Over For A Hasty Meeting. That’s When A Ukrainian HIMARS Opened Fire.

https://www.forbes.com/.../russian-officers-pulled-over.../

** Bloodied Ukrainian troops risk losing more hard-won land in Kursk to Russia

https://apnews.com/.../russia-ukraine-war-kursk...

*** Ukraine Risks Losing All the Russian Land It Seized Within Months, US Officials Say

https://www.bloomberg.com/.../russia-ukraine-war-moscow...