22.11.2024 02:53 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Стенограма пресс — конференции о семейном бизнесе Яценко на госзакупках

Андрей Марусов:
Эксперт, главный редактор сайта www.e-uriadnik.org. Пресс-конференция, 10 июля.

Проблема в том, что из-под контроля государства выведена сфера госзакупок, что означает контроль за тем, каким образом государство выполняет свои функции и обязательства.

В пресс-конференции также принимал участие глава ВО «Молодежь — надежда Украины» Вадим Гладчук.

Марусов: Проблема в тому, що з-під контролю держави виведена сфера держзакупівель, що означає контроль за тим, яким чином держава виконує свої функції і зобов’язання перед громадянами, міжнародними партнерами, бізнесом перейшов у приватні руки. Якщо ще хтось так візьме під свій контроль надходження податків у держбюджет, то тоді можемо сказати, що українська державне управління буде повністю перебувати у приватному контролі.

Всі ключові повноваження перебувають чи під прямим контролем, чи опосередковано в Тендерної плати України. Спілка громадських організацій, яка не входить у структуру виконавчої влади, не несе адміністративної відповідальності, не підпадає під дію антикорупційного закону. Коли подивимося, звідки взялося ТПУ, то побачимо, що серед її засновників віце-президент Антон Яценко. Все це офіційні документи.

Якщо подивимося, на ринку криза: хоч ТПУ стверджує зворотне. Багато замовників або утримуються від тендерів, про що говорила недавно глава КРУ Рубан, що через цей закон отримаємо бюджет з профіцитом, бо багато замовників просто не будуть тратити гроші. А багато йтимуть на ті хитрощі, які дозволяють уникнути монопольної пастки, відмовляються від проведення тендерів, від запитів попередньої кваліфікації, дроблять закупівлі і виводять їх із відкритого режиму.

В основі цього монопольна пастка, я її називаю пасткою мережі Яценків-Врублевських. Вона складається з кількох елементів. По-перше, ТПУ, яка отримала набагато більше повноважень, ніж будь-який орган влади. Друге — це ТОВ «Європейське консалтингове агентство», яке володіє сайтом «Zakupivli.com». Оскільки тільки ТПУ має право роз’яснювати порядок застосування закону де-факто, то 17 березня вона оголосила, що тільки цей сайт відповідає вимогам закону. І не дивно, бо засновником консалтингового агентства є Володимир Яценко – батько Антона Яценка.

Відповідно, коли замовник згідно до вимог закону хоче розмістити своє оголошення в інформаційному бюлетені ТПУ, то редакція бюлетеня посилає його на «Zakupivli.com» відповідно до закону. В свою чергу редакція «Zakupivli.com» каже: розмістимо ваше оголошення тільки після того, як ви укладете з нами угоду про так звані консалтингові послуги. Зрозуміло, що держзамовники від себе не залежать, часу нема на судові розбірки, і вони йдуть на це. І монопольна пастка закривається. Бо відповідно до цих договорів вони змушені оплачувати цілий ряд послуг структурам, які входять до мережі Яценків-Врублевських: і тендерне забезпечення, і забезпечення виконання угоди, матеріальне засвідчення за саму тендерну документацію і т. д. і т.п.

За нашими приблизними розрахунками, збитки державі від закупівель цього року становитимуть 300 млн. грн. Збитки формуються за рахунок того, що учасники просто підвищують ціну на свої товари і послуги, на ту ціну, яку змушені платити структурам мережі Яценків-Врублевських. І відповідно прибутки самої мережі можуть сягати до 0,5 млрд. на рік. Це з урахуванням того, що якщо минулого року обсяг закупівель становив близько 20-25 млрд. грн, то зараз всі експерти кажуть, що в зв’язку з розширенням кола організацій, що підпадають під дію закону, він становить близько 50-70 млрд. грн.

І останнє: кому це вигідно? Крім ядра, що складається із «Центру тендерних процедур», Тендерної палати України, «Європейського консалтингового агентства», «Агентства з питань гарантій та інвестицій, «Українського вексельного союзу», взагалі то достатньо багато клонів, які входять в орбіту цього механізму «відкату». Це стало можливим в зв’язку з діяльністю впливового лобі. До того ж депутати, які цим займаються, рівномірно розподілені по всіх фракціях. Зараз у новому парламенті в БЮТ це Лукашук, Осика, Семинога, в КПУ – Алексеєв, в СПУ – Цушко, в ПР – Хомутинник, в «НУ» — Ляпіна, Одайник. Я, зрозуміло, свічку не тримав і при тих чи тих переговорах не був присутнім.

Зрозуміло, що без адміністративних важелів ця схема теж би не працювала. Після 17 березня очевидним стало, що Спеціальна контрольна комісія, в ній представниками адміністративних важелів є Пилипенко, головний контролер Держказначейства, Обушко, крім того, Кравченко з Антимонопольного комітету, що розказував у Брюсселі в Єврокомісії, що на ринку держзакупівель все пречудово, якісь дрібні неузгодженості.

Серед адміністративних важелів можна говорити про МВС, прокуратуру, Мін’юст, обласні адміністрації, де є свої люди, але щодо цього в мене не достатньо інформації. І

Про громадське лобі: з кінця минулого року ми бачимо, як залучаються громадські організації, недавно меморандум прийняли, що нібито підписали 80 організацій. Серед них найбільше світяться – Рада підприємців при Кабміні на чолі з Ляпіною, Асоціація підприємців та постачальників робіт та послуг для державних потреб на чолі з Доброскоком, і з’явилася недавно ще одна організація – Спілка підприємств малих та середніх України на чолі з Биківцем.

І на останок: будь-які зміни до законодавства мають насамперед стосуватися позбавлення ТПУ будь-якої присутності в інституційній системі держзакупівель. Друге: необхідна єдина інформаційна система, єдиний державний інформаційний бюлетень. Замовникам незручно, що є купа видань, в яких вони зобов’язані публікувати цю інформацію. І ще: необхідно ввести жорсткий контроль за наданням консталтингових послуг на ринку закупівель, щоб ця монопольна пастка не могла повторюватися надалі.

Журналіст: Як має виглядати контроль за послугами в держзакупівлях ?

Марусов: Громадський контроль починається з прозорості. Зараз інформація як була закритою для пересічних громадян — так і залишається закритою. В Європі і в Росії створюється єдиний інформаційний ресурс, на якому концентрується інформація про закупівлі . Створюється, як в Росії, спочатку федеральний портал, а потім до нього приєднуються міські, обласні тощо. Цього не зроблено. Друге – це форма громадського контролю – консультаційно-дорадчі колегії, що ще при Кучмі починали діяти. В їх ряду може бути Рада підприємців при Кабміні. Можна говорити про те, що вони не працюють. Але це не означає, що вони не можуть бути неефективними. Ефективними їх якраз роблять люди, що входять туди. Тут велосипед вигадувати не треба. Можна йти шляхом створення галузевих асоціацій постачальників... Вони не матимуть нічого з громадськими організаціями і будуть лобістськими структурами, але залучення їх варте.

Журналіст: Хто має слідкувати за тим, щоб такі схеми взагалі не були можливими?

Марусов: Очевидно, що там є приводи для порушення кримінальних справ, для цього є СБУ, МВД, прокуратура. Щодо антимонопольного комітету, то в нього зараз ніяких повноважень нема, навіть права роз’яснювати закони. Хоч антимонопольний комітет каже, що він бореться, але насправді це укол комара слону – що їм грозить — ну штраф 10% , так ці гроші можна вивести із ЄКА на якогось іншого клона і заплатять вони якісь копійки.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 11-07-2006 11:48 | Кількість переглядів  переглядів

Подiлитись посиланням:




Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100