21.11.2024 23:08 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Парламент легалізує “зрадників” та “відступників”

Верховна Рада прийняла за основу проект постанови про внесення змін у статті 59–61 Регламенту Верховної Ради. Наступного тижня її проголосують (можете не сумніватися) у цілому.

Про те, що має бути прийнято зміни до Регламенту, які нададуть депутатам від “Нашої Україні” право вступати в нову більшість юристи Партії регіонів заговорили наступного дня після створення нинішньої коаліції. Але тоді не було в парламентаріїв формального права входити в більшість “по одному”.

Поки депутати відпрацьовували свій оксамитовий сезон на маямсько-сейшельських округах, народний депутат Партії регіонів Олена Лукаш часу не гаяла. Текст відповідної постанови був ретельно відпрацьований, зареєстрований і винесений на розгляд у сесійну залу.

І не просто винесений, а з ефектом обставлений. Напередодні його розгляду віце-спікер Адам Мартинюк заявив, що існує загроза розпуску БЮТ. Справа в тім, що згідно з нормами чинного Регламенту кількість депутатів у фракції має становити не менше від мінімальної кількості мандатів, отриманих відповідними партіями на виборах. А оскільки де-факто кілька чоловік уже виключено з фракції БЮТ і депутатів там менше, ніж було зареєстровано за результатами виборів, то протягом п’ятнадцяти днів Голова Верховної Ради має прийняти рішення щодо розпуску фракції.

Тож для того, щоб “дорогу” всім фракцію не розпустити, слід негайно змінити норму Регламенту. А водночас провести ще пару-трійку змін, щоб нібито помаранчеві хлопці не “бовталися” в позафракційних, а поповнювали лави більшості.

Отже, цією постановою з Регламенту два речення виключили. І в Регламент два речення додали.

Виключили вже згадану першу частину статті 59 про те, що мінімальна кількість нардепів у фракції має бути не менше від мінімальної кількості мандатів, отриманих відповідними політичними партіями за результатами виборів.

І виключили четверту частину статті 60, яка доповнює вищезгадану і згідно з якою депутатська фракція, склад якої стає меншим від необхідної мінімальної кількості народних депутатів (тобто мандатів у ній менше, ніж зареєстровано за результатами виборів), через 15 днів після дня настання такого факту оголошується розпущеною.

Включено ж такі дві позиції.

Статтю 59 доповнено четвертою частиною: “Народний депутат, якого виключено зі складу депутатської фракції є позафракційним”.

Стаття 61 теж отримала четверту частину: “Позафракційний депутат має право за особистою заявою увійти до складу коаліції”.

Ось і всі зміни. Турбота про долю БЮТ та долю виключених з неї депутатів, якою пояснюють з екранів появу цієї постанови її автори (Адам Мартинюк та Олена Лукаш), насправді не більш як легалізація статусу позафракційних депутатів і надання їм можливості “стати на баланс” у більшості.

УНІАН звернувся до провладних та опозиційних політиків з проханням прокоментувати цю постанову та конкретно статті Регламенту, до яких внесено зміни.

Олена Лукаш (Партія регіонів):

– Конституція України передбачає, що особа, яка написала заяву про вихід з фракції, втрачає статус народного депутата на підставі рішення вищого керівного органу партії. Але є особи, які не написали заяви про вихід з фракції. Їх виключено рішенням фракції. Юристи розрізняють поняття вихід та виключення. Вихід – свідома, самостійна, вольова, інтелектуальна дія щодо вирішення своєї долі. І виключення – це примусова дія іншої особи щодо тебе.

У нас на сьогодні є декілька народних депутатів, яких виключено з фракції, але вони не написали заяв про вихід, тож вони не втрачають статусу народного депутата. Але який їхній статус, якщо праця в парламенті передбачає лише працю у складі певної фракції? Де-факто позафракційні вже існують, і ми лише закріплюємо статус-кво де-юре.

– Тобто замість того, щоб піти шляхом “зміцнення імперативного мандата” й доповнити статтю пунктом, що повноваження складають і ті депутати, яких виключено з фракції, ви послабили імперативну норму...

– На сьогодні імперативного мандата не існує. Є лише законодавча прив’язка депутата до фракції та блоку, з яким він обирався. Але якщо сама фракція позбувається такого депутата, то він не втрачає депутатського статусу.

Олександр Турчинов (Блок Юлії Тимошенко):

– Ці всі зміни постановою вносяться лише для одного – щоб легалізувати корупцію у Верховній Раді. Легалізувати тих, хто зрадив свою партію, своїх виборців. Для тих зрадників і надсилається сигнал, ми вас, мволяв, чекаємо, беремо на баланс, вас чекає причал...

Микола Томенко (БЮТ):

– З точки зору інтересів більшості, Партія регіонів діє зрозуміло та прагматично. Цією постановою вона хоче дати аргументи для тих людей, котрі виходять з нашої фракції та фракції “Наша Україна”, – вони, мовляв, матимуть окремий статус, з ними рахуватимуться.

«Регіони» прогнозують, що вихід депутатів з фракцій, котрі не входять до більшості, триватиме, і з часом набереться своєрідна “самостійна фракція” позафракційних.

Ця постанова – крок до скасування імперативного мандата. Така логіка політичного життя, і це збігається із інтересами багатьох народних депутатів, які хочуть бути більш самостійними та незалежними від генеральної лінії партії.

З точки зору опозиційної фракції, ця постанова – проти нас, але нам потрібно краще думати над механізмами відповідальності при складанні списків кандидатів у депутати.

Маша Міщенко

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 12-09-2006 20:25 | Кількість переглядів  переглядів

Подiлитись посиланням:




Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100