Уточнення позовних вимог Вадима Гладчука на виконання ухвали суду щодо протиправного ухвалення тоталітарних законів Колєсніченка-Олійника. Повний текст

До Вищого адміністративного суду України

Позивач:     Гладчук Вадим Федорович

вул. Дегтярівська, 9, кв. 29, м. Київ, 04050

Тел. (050) 4629415

Ел. пошта: [email protected]

Представник позивача:    Шеляженко Юрій Вадимович

вул. Тверський тупик, 9, к. 82, м. Київ, 01042

Тел. (097) 317-93-26

Ел. пошта: [email protected]

Відповідач:     Верховна Рада України

вул. Грушевського, 5, м. Київ, 01008

Тел: (044) 255-20-76, факс: (044) 253-61-01

Ел. пошта: [email protected]

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(уточнена)

про визнання протиправними дій та бездіяльності,

зобов’язання вчинити певні дії

1. Обставини первинного позову.

16 січня 2014 року діями та бездіяльністю Верховної Ради України було порушено конституційне право позивача збирати з метою публікації на сайті Sprotiv.org відкриту за режимом доступу інформацію про діяльність Верховної Ради України, передбачене статтею 34 Конституції України. Протиправні дії та бездіяльність відповідача виявились у порушенні гарантій гласності роботи Верховної Ради України, в тому числі її Лічильної комісії, які встановлені Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 р. № 1861-VI.

Так, відповідачем не було забезпечено гласне і відкрите проведення засідання його Лічильної комісії всупереч вимогам ч. 3 ст. 17 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Хід засідання лічильної комісії відповідача, яке повинно було проводитись, ніяким чином не оприлюднювався.

Також на офіційному веб-сайті Верховної Ради України було опубліковано стенограму пленарного засідання Верховної Ради України 16 січня 2014 року та результати поіменних голосувань депутатів на цьому засіданні, взаємно суперечливі у частині кількості та фракційного розподілу голосів депутатів, поданих за певні рішення, що викликає сумнів у достовірності опублікованих стенограми та результатів поіменних голосувань.

Окрім того, опубліковані результати поіменних голосувань суперечать тим загальновідомим фактам, які бачили всі бажаючі у прямій трансляції зазначеного засідання по телебаченню, а саме: голови і майже всі депутати з фракцій ВО «Батьківщина», ПП «УДАР», ВО «Свобода» насправді були присутні на пленарному засіданні Верховної Ради України, але всупереч дійсним фактам щодо кожного з них у результатах поіменних голосувань міститься позначка «Відсутній». У стенограмі пленарного засідання офіційно зафіксовано, що об 11 год. 21 хв. головуючий звертається до присутнього А. Яценюка (також позначеного у опублікованих результатах поіменного голосування як «Відсутній») та інших голів фракцій.

Окрім того, відповідно до стенограми пленарного засідання Верховної Ради України 16 січня 2014 року, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України, при працюючій та увімкненій за розпорядженням головуючого системі «Рада» голосування після 11 год. 17 хв. здійснювалося за допомогою підняття рук, хоча до цього часу здійснювалося за допомогою системи «Рада». Об 11 год. 17 хв. головуючий пояснив: «Я бачу, що зараз перешкоджають голосуванню шляхом і за допомогою електронної системи, тому вношу пропозицію про повернення до голосування. Якщо ця пропозиція не пройде, тоді будемо приймати рішення відповідно до статті 37 Регламенту Верховної Ради і голосування будемо проводити за допомогою підняття рук». Водночас, лічильною комісією не було встановлено відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи.

Об 11 год. 19 хв. головуючий розпорядився: «Прошу керівників фракцій разом з Лічильною комісією визначити результати голосування і повідомити головуючому».

Після цього, відповідно до стенограми і відповідно до прямої трансляції засідання, під час голосування за допомогою підняття рук результати голосування підраховувалися не лічильною комісією, а двома головами фракцій П. Симоненком та О. Єфремовим і головою лічильної комісії В. Олійником у наступний спосіб. П. Симоненко та О. Єфремов оголосили дані про присутніх депутатів від Партії регіонів (203 депутати) та від Комуністичної партії України (32 депутати), які, за твердженням зазначених голів фракцій, нібито, «всі голосують за», «всі голосують одностайно, піднімаючи руки» (при цьому головам фракцій було дано слово тільки один раз). Голова Лічильної комісії В. Олійник одноосібно, судячи зі стенограми та з прямої трансляції (оскільки хід засідання лічильної комісії станом на момент подання цього позову не оприлюднювався), підсумував названі головами двох фракцій дані (235 голосів депутатів «за») і надалі механічно оголошував це число (235 голосів депутатів «за») у відповідь на всі прохання головуючого підрахувати результати голосування за допомогою підняття рук.

Дані опублікованої стенограми про те, що проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) «вносився до порядку денного», а потім ще й «приймався за основу та в цілому» двічі (!) – об 11 год. 15 хв. за допомогою системи «Рада» і об 11 год. 21 хв. голосуванням шляхом підняття рук – викликають великий сумнів щодо їх достовірності та законності, а так само викликають сумнів у достовірності оприлюднених відомостей про неможливість голосування на зазначеному засіданні за допомогою системи «Рада». Слід зазначити, що за даними системи «Рада» на засіданні були присутні не 203, як оголошував голова фракції, а тільки 201 депутат з фракції Партії регіонів і «За» цей закон, знов-таки, проголосували не 203, а лише 189 з них.

Пунктом 2 частини другої статті 37 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки можливе лише у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи.

Однак, як мінімум, той факт, що проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) голосувався і за допомогою електронної системи, і підняттям рук, спростовує відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи.

Враховуючи те, що Лічильна комісія здійснює контроль за використанням електронної системи на пленарних засіданнях Верховної Ради відповідно до статті 43 Регламенту Верховної Ради України, здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки без відкритого та гласного прийняття Лічильною комісією рішення про відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи є таким, що здійснюється без встановлених законом підстав (тобто, безпідставно).

Безпідставний перехід відповідача від голосування за допомогою електронної системи до голосування підняттям рук суттєво звузив зміст гласності засідання Верховної Ради України, а отже, і право позивача бути поінформованим про хід цього засідання, зокрема, під час прямої трансляції засідання, оскільки хід голосування у прямій трансляції наочно показується системою «Рада» на великому екрані в залі пленарних засідань Верховної Ради України, а натомість під час голосування підняттям рук не показується, яким чином Лічильна комісія підраховує голоси, оскільки не оприлюднюється хід засідання лічильної комісії.

Показово, що з 21-го члена Лічильної комісії 9-ть (в тому числі, заступник Голови Лічильної комісії О. Канівець) позначені як «відсутні» у результатах поіменного голосування, сформованих системою «Рада», і при цьому Голова Лічильної комісії В. Олійник беззастережно доповів головуючому на пленарному засіданні про готовність до підрахунку голосів. Хотілося б побачити, як можуть 12 чоловік за кілька секунд, як всі бачили у прямій трансляції, порахувати більш ніж дві сотні піднятих рук (при тому, що у прямій трансляції знов-таки було видно, що далеко не всі піднімають руки; навіть головуючий В. Рибак не піднімав руку).

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Таке право забезпечується, зокрема, гласністю діяльності органів державної влади у межах, встановлених законом, причому стаття 19 Конституції України вимагає від органів державної влади, в тому числі, відповідача діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечення гласності діяльності органів державної влади є владною управлінською функцією, що здійснюється на основі законодавства і слугує утвердженню авторитету цих органів, публічності та законності їх діяльності, підвищенню рівня поінформованості громадян, розвитку громадянської свідомості та правової культури.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 статті 3 Регламенту Верховної Ради України, засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та цим Регламентом. Гласність засідань Верховної Ради забезпечується шляхом їх трансляції по телебаченню і радіо, публікації стенографічних бюлетенів засідань Верховної Ради, її рішень у Відомостях Верховної Ради України, газеті «Голос України» та інших виданнях Верховної Ради, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Час, обсяг, форма трансляції, обсяг друку визначаються відповідно до закону цим Регламентом, окремими постановами Верховної Ради.

Відповідно до частини третьої статті 17 Регламенту Верховної Ради України засідання Лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.

Слід зазначити, що всупереч цьому припису Регламенту ані самим Регламентом Верховної Ради України, ані іншими актами Верховної Ради України не визначено порядку та обсягу оприлюднення ходу та результатів засідань Лічильної комісії.

2. Обставини, що зумовили необхідність усунення недоліків позовної заяви

На захист своїх законних прав та інтересів позивачем 17.01.2014 р. було подано позовну заяву до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач просив:

«1) Визнати протиправними такі дії Верховної Ради України:

– здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року без підтвердження рішенням Лічильної комісії чи будь-яким іншим встановленим законом способом відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи «Рада»;

– оприлюднення, зокрема, на веб-сайті Верховної Ради України суперечливих і таких, що оголошені з порушенням встановленого законом порядку, даних про результати відкритого голосування депутатів шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року.

2) Визнати протиправною таку бездіяльність Верховної Ради України:

– не забезпечення гласного і відкритого проведення засідань Лічильної комісії, не оприлюднення ходу та результатів цих засідань;

– не визначення Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядку та обсягу оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядку підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття рук.

3) Зобов’язати Верховну Раду України вчинити такі дії:

– оприлюднити інформацію про хід засідань, матеріали засідань, протоколи, інші рішення Лічильної комісії Верховної Ради України, зокрема, стосовно підрахунку результатів голосування народних депутатів України шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року.

– визначити Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядок та обсяг оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки».

Ухвалою суду від 23.01.2014 р. відмовлено у відкритті провадження в частині усіх зазначених позовних вимог, окрім наступних:

1) Визнати протиправною таку бездіяльність Верховної Ради України:

– не визначення Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядку та обсягу оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядку підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття рук.

2) Зобов’язати Верховну Раду України вчинити такі дії:

– визначити Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядок та обсяг оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки.

Водночас, наведені позовні вимоги суд оцінив як нечіткі, оскільки не є зрозумілим, якими саме постановами чи якими нормами Регламенту відповідач повинен визначити порядок та обсяг оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки. В ухвалі вказано, що позивачу необхідно більш чітко та зрозуміло викласти вищезазначені вимоги, належним чином обгрунтувавши їх.

Суд надав позивачу строк до 5 лютого 2014 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

3. Уточнення позовних вимог на виконання ухвали суду від 23.01.2014 р.

Уточнюючи свої позовні вимоги, позивач вважає за необхідне спочатку навести конкретний приклад, яким саме порушенням його прав обумовлені такі вимоги. Під час гласного прийняття будь-яких законів позивач як виборець і як журналіст, як правило, має можливість, задовольняючи свій законний інтерес (для формування електоральних симпатій, власних і спільних з іншими виборцями, для написання та публікації аналітичних матеріалів, тощо) дізнатися з сайту Верховної Ради України результати особистого голосування за ті чи інші закони, уважно вивчає, хто з народних депутатів України голосував «за» ті чи інші законодавчі ініціативи або «проти» них, співставляє задокументовані результати голосування із публічними заявами політиків, слідкує, чи не обманюють політики народ. Тому позивач дуже цінує своє право знати інформацію, що оприлюднюється у формі задокументованих даних поіменного голосування народних депутатів. Як правило, ці дані автоматично формуються і публікуються системою «Рада» на сайті ВРУ в Інтернеті. Але стосовно законів, які голосувалися підняттям рук 16.01.2014 р., такі дані не опубліковані. Наприклад, відсутні дані поіменного голосування у картці Проекту Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо заочного кримінального провадження) № 3587 від 08.11.2013 р. в Інтернеті за адресою http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=49023 та поіменного голосування за прийняття в цілому інших законів у цей день.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 Конституції України голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто. У Рішенні Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року у справі № 1-19/98 № 11-рп/98 зазначено, що аналіз положення частини третьої статті 84 Конституції України дає підстави для висновку, що особисте голосування народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України означає його безпосереднє волевиявлення незалежно від способу голосування.

Частиною першою статті 84 Конституції України передбачено, що засідання Верховної Ради України проводяться відкрито.

Статтею 3 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI, передбачено, що засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та цим Регламентом. Гласність засідань Верховної Ради забезпечується шляхом їх трансляції по телебаченню і радіо, публікації стенографічних бюлетенів засідань Верховної Ради, її рішень у Відомостях Верховної Ради України, газеті «Голос України» та інших виданнях Верховної Ради, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Час, обсяг, форма трансляції, обсяг друку визначаються відповідно до закону цим Регламентом, окремими постановами Верховної Ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Регламенту Верховної Ради України лічильна комісія обирається для організації голосувань Верховної Ради і визначення їх результатів. Лічильна комісія підраховує голоси під час голосування, за дорученням Верховної Ради в разі необхідності встановлює присутність народних депутатів на пленарному засіданні, а також розглядає звернення народних депутатів, пов'язані з порушенням порядку голосування чи іншими перешкодами в голосуванні, здійснює контроль за використанням електронної системи підрахунку голосів картками.

Відповідно до частини третьої статті 17 Регламенту Верховної Ради України засідання Лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.

Відповідно до частини другої статті 37 Регламенту Верховної Ради України відкрите голосування здійснюється:

1) кожним народним депутатом особисто за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює голосування замість народного депутата іншою особою. Результати голосування фіксуються поіменно, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інформаційному табло електронної системи в залі засідань по депутатських фракціях (депутатських групах);

2) шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи).

З системного розуміння цих норм Конституції України та Регламенту Верховної Ради України вбачається, що відкритість та гласність голосування шляхом підняття руки передбачає:

– відкрите та гласне підтвердження лічильною комісією відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи, що має бути оформлено та оприлюднено у формі рішення лічильної комісії;

– відкритий та гласний підрахунок лічильною комісією голосів, поданих під час відкритого голосування шляхом підняття руки, з поіменною фіксацією депутатів, які особисто проголосували шляхом підняття руки, із подальшим оприлюдненням результатів голосування кожного народного депутата.

Вдаючись до засобів судової риторики, позивач вважає за доцільне порівняти приховування результатів поіменної фіксації лічильною комісією голосування народних депутатів шляхом підняття руки та відсутність офіційного підтвердження неможливості автоматичної (електронної) поіменної фіксації із тим, як, нібито (це риторична фігура – порівняння), депутати голосували б за закони, які здаються багатьом українцям антидемократичними, «одягнувши балаклави і приховуючи своє обличчя, щоб виборці не вгадали, хто саме голосував за ці закони, і щоб потім кожен міг брехати журналістам, що він, на відміну від інших, за ці закони не голосував».

Позивач наголошує, що ним не оспорюється процедура прийняття законів, оспорюється виключно бездіяльність відповідача із незабезпечення належної гласності та відкритості передумов та результатів цієї процедури у відповідності до чинних норм Конституції України та Регламенту Верховної Ради України.

В зв’язку з викладеним, на підставі ст. 34 Конституції України, ст. ст. 3, 17, 37, 43 Регламенту Верховної Ради України

ПРОШУ:

1) Визнати протиправною таку бездіяльність Верховної Ради України із не визначення Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядку та обсягу оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядку підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття рук, яка виразилася в тому, що ані пунктом другим частини другої статті 37 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI, ані постановами Верховної Ради України не передбачено публікації на веб-сайті Верховної Ради України результатів контролю лічильною комісією наявності чи відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи, та результатів поіменної фіксації лічильною комісією депутатів, які особисто проголосували шляхом підняття руки, під час відкритого голосування шляхом підняття руки.

2) Зобов’язати Верховну Раду України вчинити такі дії:

– визначити порядок оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки наступною нормою Регламенту Верховної Ради України, внісши зміни до пункту другого частини другої статті 37 Регламенту Верховної Ради України, виклавши цей пункт у наступній редакції: «Кожним народним депутатом особисто шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи). Відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи підтверджується рішенням лічильної комісії за результатами контролю лічильною комісією за використанням електронної системи підрахунку голосів картками. Результати голосування фіксуються поіменно, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата. Рішення лічильної комісії щодо відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та результати поіменного фіксування особистого голосування народних депутатів шляхом підняття руки підлягають оприлюдненню».

– визначити обсяг оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки наступною наступною нормою Постанови Верховної Ради України, постановивши Постанову Верховної Ради України під назвою «Про забезпечення гласності роботи Лічильної комісії Верховної Ради України під час голосування шляхом підняття руки» у наступній редакції: «Постанова Верховної Ради України про забезпечення гласності роботи Лічильної комісії Верховної Ради України під час голосування шляхом підняття руки. На підставі ст. ст. 34, 84 Конституції України, ст. ст. 3, 17, 37, 43 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України постановляє: Лічильна комісія за технічної підтримки Аппарату Верховної Ради України забезпечує оприлюднення на веб-сайті Верховної Ради України в мережі Інтернет та на інформаційних стендах Верховної Ради України рішення Лічильної комісії про відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та результатів поіменного фіксування Лічильною комісією особистого голосування народних депутатів шляхом підняття руки».

05.02.2014 р.

Перелік документів та інших матеріалів, що додаються (були подані з первинною позовною заявою 17.01.2014 р.):

–        Стенограма пленарного засідання 16.01.2014 р.

–        Копія довіреності, що підтверджує повноваження представника позивача.

–        Квитанція про сплату судового збору.

–        Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 6-02-2014 18:31 |  переглядів