Душа майданівця. Вірши про героїв #Євромайдан

Куди летиш, без імені душа?
Стривай, побудь, послухай як молюся…
Полегким вітром крил кудись руша,
Прощаєшся, і кажеш : «Не вернуся...»

Стривай, душа! На захід чи на схід?
Скажи, душа, звідкіль тебе чекати?
Мине життя, пройде ще сотня літ,
а я чекатиму, я буду повертати!

Молитвами, устами до зірок,
в отих, звідкіль ти будеш виглядати!
І гострим щемом в обрисах квіток,
Які тобі я буду покладати…

Прости, душа, за те, що не зберіг...
За те що, я не встиг тобі сказати:
«Стривай душа, осилимо поріг!
Давай разом! Разом переступати!»

Куди ішла без імен душа?
Чому не дочекалася, стокрила?
Невже не бачила? Тонка життя межа!
Як швидко ти її переступила!

Болить душа...
Твоя мені душа...
Візьми мою – бери, і — повернися!
Воскресни з слів сльозливого вірша,
Воскресни і навіки усміхнися!

Не чуєш слів...
Я знаю, не в вагу...
І що б тобі уже не говорилось,
Ідеш спочити...
нам залиш журбу,
щоб ми по-новому тепер
учились жити...

Автор Злата-Зоряна Паламарчук

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 25-02-2014 0:43 |  переглядів