Вірш блокується фейсбуком. Комусь не подобається правда!

Вірш блокується ФБ. Комусь не подобається правда!

Мирослав Вересюк

Рубали геть під корінь, корчували,

Зі світу звести намагались нас,

А наші землі бидлом заселяли,

Що згодом відгукнеться ще не раз.

Нас стільки раз просіяно крізь сито,

Добірне в війнах спалене зерно.

Мільйони замордовано і вбито,

А верх спливли полова та лайно…

Оте лайно собі подібне плодить,

Нестерпний сморід руССкім духом зве,

Імперський привид поза тином бродить,

Непотріб й досі серед нас живе.

Полову вітер носить по оборі…

Які ж ті сходи будуть по ріллі,

Коли насіння з куколем в коморі,

А вже клепають коси москалі.

Лунає зрада, відчай тисне груди,

Та руки долу все ж не опускай,

Бо Україна, перш за все це люди,

Готові боронити рідний край.

Плекай ріллю, зернину до зернини,

Рости еліту, знищуй буряни,

Бо наша доля – доля України,

Щоб мир настав – готуйся до війни!

30. 06. 2019 р.

ID: 840444

На очі потрапив вірш, написаний після президентських виборів... Вже московити знову поклепали коси і занесли сморід на нашу землю, знову гине цвіт нації, Історія повторюється! Влада хотіла миру і країна отримала війну. В мене переконання, що не готувалися до війни, не фінансували армію, розброювали та закривали ракетні програми, тобто діяли згідно Оманського плану, вірніше договорняку. А нарід, якому «какая разніца» і «хоть паржом» втрачає рештки глузду в блювотному марафоні. Таке враження, що навіть війна не може привести їх до тями.

sprotiv.org