6.07.2022 19:36 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Тьотю, не плачте. Вірш

 

Здрастуйте, тьотю ! Я — з Маріуполя.
Так, з України . У нас там війна.
У маму мою дядя кулею влучив.
Впала, заснула ненька моя.

Я намагався її розбудити ,
Плакав спочатку. Потім поряд приліг .
У мами на грудях з'явилися квіти.
Дивні, червоні. Боявся я їх.

Мама все спала. Здається, що змерзла,
Бо руки й обличчя холодні були .
Я диханням губи хотів їй зігріти,
Та літаки в небесах загули.

Мама казала... ховатися треба !
Тільки куди ? Все зруйновано скрізь !
Раптом накрило хмарою з неба ,
Вогник в очах у моїх засвітивсь ...

Мама чомусь із — за хмар посміхнулась
І простягнула руки мені .
Я кинувсь до неї : " Мама проснулась ! "
Тільки... не бігли ніжки мої.

Дуже боліло, не слухалось тіло .
Зі зброєю хлопці якісь підійшли.
— Смотри , тут пацан ! Зачем мы стреляли ?
— Мне показалось фашисты они !

А потім мені перестало боліти
І, як той птах , крилатим я став .
Хлопець дорослий глянув на мене,
"Нациком меньше будет ! " , — сказав.

Хто такий нацик , не знаю, насправді.
Я ангелом став . Угору злетів .
Звідти ... я сльози ваші побачив
Знаю , як мамам болить за синів !

Я чув, як ви плачете! Тьотю, не треба!
Я бачив Єгора. Високий такий.
Він вистрілив з танка — й відправив на небо
Мене, де мамуся і дідусичок мій.

Там тихо. Спокійно. Ніхто не стріляє.
І бомби не нищать домівки людей .
Так радісно там соловейко співає !
Багато собачок , котів і дітей...

Живий ваш Єгорка. Везе подарунки .
«Айфон у бандеровки маме отжал,
Невесте — колечки , серёжки , обувку
И, даже на шубы наворовал.»

Ви,тьотю, не плачте і не журіться ,
Бо в нас в Україні фашистів нема !
У наших людей привітливі лиця ,
Лиш тільки від руських стогне земля!

І син ваш живий. Розважається часто
Стрільбою по людях. Багато убив.
А ще у підвалі будинку навпроти
Він дівчинці щось нехороше робив .

Та Боженько добрий. Забрав те дівчатко
До себе на небо. Де мама і я .
А ще ... Він говорить, що ми переможем
І що розцвіте українська земля!

Я мушу летіть. Мене уже кличуть .
Я з мамою знову. І з нами дідусь.
Я знаю і вірю : журавликом в небі
У свій Маріуполь український вернусь.

16. 03.22 Т. ШЕВЦОВА

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 16-05-2022 16:36 | Кількість переглядів 206948 переглядів

Подiлитись посиланням:




Все про: , ,

Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100