21.11.2024 23:02 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

«М. Гонгадзе: “У цій справі ще багато темних плям, а прокуратура намагається звести все до Пукача»

Розмова з Мирославою Гонґадзе

21 червня Міжнародна федерація журналістів, Інститут масової інформації (Київ), Національна спілка журналістів Об’єднаного Королівства й Ірландії та Фундація Гонґадзе скерували у правовий комітет Ради Європи лист, у якому закликали взяти до уваги їхнє розчарування від перебігу офіційного розслідування справи вбивства журналіста Георгія Гонґадзе після зміни влади в Україні, зокрема тим, що нове керівництво держави покарає безпосередніх вбивць, натомість замовники залишаться безкарними.

Тим часом генеральний прокурор України Святослав Піскун уже готовий записати своє ім’я на скрижалях історії як героя, котрий розкрив справу Гонґадзе. Пан Піскун вважає, що в липні справу можна буде передати в суд. І водночас заявляє, що хотів би піти у відставку, тільки от народні депутати не відпустять. Оскільки минулого разу відставку Піскуна також супроводжували гучні заяви про семимильні кроки генпрокурора в розслідуванні найрезонанснішого злочину в новітній історії України, а один із персонажів подій дворічної давності – генерал Олексій Пукач – цього разу перебуває в розшуку, оскільки його шанси дожити до допиту невідомі, заяви Святослава Піскуна, нехай і несерйозні, жодного оптимізму не вселяють.

Дружина загиблого журналіста Мирослава Гонґадзе, яка нині мешкає з дітьми у Сполучених Штатах, телевізійний журналіст Української служби “Голосу Америки” та президент Фундації Гонґадзе відповіла на запитання “Львівської Газети” щодо перебігу розслідування.

— Якою була ваша реакція на нещодавню заяву Піскуна про “відставку”? Мовляв, він би із задоволенням, але Верховна Рада не відпустить.

– Святослав Піскун справляє враження дуже хитрої людини, але боюся, що колись він сам себе перехитрує. Його заяви неможливо сприймати серйозно. І бравада генерального прокурора абсолютно не доречна. Справу Александрова не дозволили сфальсифікувати його рідні, які досі борються та заявляють, що справжні замовники злочину в суді так і не фігурують, та ІМІ (Інститут масової інформації, – “Газета”), який весь цей час надає родині юридичну допомогу. Що ж до справи Гонґадзе, то краще б уже мовчали. В Києві генеральний прокурор погоджувався з моєю позицією, що без замовників не можна вважати справу Гонґадзе розкритою, а тим паче передавати її до суду. Він з таким же натхненням бив себе в груди і казав що добереться до Кучми, чого б йому це не коштувало. І співпрацювати з ФБР у цій справі теж обіцяв. Минуло два місяці — й він вже заявляє, що передасть справу до суду навіть до закінчення слідчих дій. Кожна мисляча людина зробить однозначний висновок. Я лише не розумію, чому цих висновків не робить наш всенародно обраний Президент. Прикро та боляче дивитися на всі ці ігрища.

— Піскун сказав, що для остаточної передачі справи в суд треба дочекатися завершення експертизи. Чи контактувало слідство з вами щодо цього?

— Стосовно жодної експертизи ніхто зі мною не контактував. Я зустрічалася з представниками державного департаменту США відразу після повернення з Києва. На висловлене мною прохання ФБР висловило готовність допомогти з проведенням експертизи. Я скерувала клопотання до Генеральної прокуратури. Чекаю...

— Якщо справу передадуть у суд наприкінці липня, як про це сказав Святослав Піскун, чи приїдете ви в Україну?

— Я готуюся до цього суду і братиму в ньому участь настільки, наскільки дозволятиме мій робочий графік і, звичайно, ресурси. Літати через океан — справа недешева. Також працюватимуть мій представник та адвокат.

— Піскун стверджує, що Пукач живий. Чи маєте альтернативну (паралельну) інформацію щодо Пукача?

— Паралельної інформації не маю, скажу лише: багато хто сумнівається, що Пукач доживе до суду. Кравченку вже допомогли піти на той світ під пильним наглядом правоохоронних органів, і всі дружньо погодилися, що він учинив самогубство. Але крім Пукача є ще Литвин, який підказував Кучмі використати проти Гонґадзе Кравченка. Чому нічого не чути про його допити? І Деркач, який організовував стеження за Гією, де його покази? А людина на прізвище Бернак, колишній працівник ОБОЗу, саме він приходив до Сергія Шолоха та наводив довідки про Георгія? У цій справі ще багато темних плям, а прокуратура намагається звести все до Пукача.

— Микола Мельниченко нібито готовий дати свідчення у справі Гонґадзе. Як можна пояснити те, що він і Піскун так довго не могли домовитися? Чи є гарантії, що зустріч не зірветься?

— Гарантій жодних, і, як на мене, жодної потреби зустрічатися з генеральним прокурором пан Мельниченко не має. Він має працювати зі слідчою групою, а не з генеральним прокурором. І спершу треба провести експертизу, а після цього він повинен дати свідчення. Тепер, до речі, Мельниченко на офіційне запрошення Ради Європи перебуває у Страсбурзі, де працює з правовим комітетом, який аналізує перебіг слідства у справі Гонґадзе.

— Чи очікували ви, що через плівки Мельниченка “гравцями” стануть Березовський і Волков?

— Це дивна ситуація. Я думаю, що Березовський має у цій справі бізнесовий і політичний інтерес, і на цьому його роль як гравця й обмежується. Щодо Волкова, то він фігурував у справі з самого початку, і визначення його ролі – справа рук прокуратури.

— Як тепер виглядатиме процедура розгляду вашого позову в Європейському суді?

— Позов подала 2002 року, він ґрунтується на статтях 2, 6 і 13 Європейської Конвенції з прав людини (порушення права на життя Георгія Гонґадзе, позбавлення права на справедливий судовий розгляд, нелюдське та принизливе поводження, – “Газета”). Після абсолютно вульгарної пропозиції українського уряду заткнути мені рот 100 тисячами євро я скерувала до суду відмову від будь-яких переговорів стосовно цього. Суд також спрямував Міністерству юстиції України попередження про порушення ним процедур Європейського суду. Моя вимога до українського уряду була повністю визнати провину та зобов’язатися покарати виконавців і замовників злочину.

Міністерство юстиції, яке представляє в суді уряд України, не погодилося з такими вимогами, натомість вони запропонували взяти 100 тисяч і забути всі претензії. Тепер залишається чекати на рішення суду.

Розмовляла Оксана Форостина

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 23-06-2005 15:36 | Кількість переглядів  переглядів

Подiлитись посиланням:




Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100