Екс — віце — президент ТПУ Ксенія Ляпіна про руки які її годували
“Думаю, що питання ліквідації Тендерної палати все ж таки вдасться вирішити швидко і кардинально, оскільки це вже стало питанням політичним а не лише економічним. В першу чергу вирішення цього питання залежить від позиції наших політичних партнерів з фракції БЮТ”. Про це Офіційному сайту Блоку сказала народний депутат фракції “Наша Україна – Народна Самооборона”, заступник Голови парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна, коментуючи заяву Політради “Нашої України” про необхідність ліквідації Тендерної палати України.
На думку Ляпіної, представники фракції БЮТ “вже усвідомили необхідність повернення до системи державних закупівель, яка існувала до внесення змін до Закону “Про закупівлю товарів, робіт і послуг” 2005 року”. Народний депутат визнала, що просте повернення до системи держзакупівель, яка існувала до 2005 року, “не є ідеальним рішенням, оскільки в тій системі також було багато недоліків”. “Але для того, щоб їх виправити по-справжньому, а не косметично, слід спочатку усунути Тендерну палату від сфери державних закупівель”, — зауважила Ляпіна. “Потім можна буде системно розвинути Закон з урахуванням рекомендацій угод СОТ, досвіду Світового банку та інших провідних міжнародних інституцій, які стануть дороговказом в напрямку організації ефективних, конкурентних державних закупівель”, — зазначила вона.
“Діяльність Тендерної палати призвела не лише до колапсу у сфері держзакупівель, а й підірвала довіру до інструментів громадського контролю”, — зауважила Ксені Ляпіна. “На довгострокову перспективу втрата такої довіри — це найбільша шкода”, — наголосила вона. “Ми зможемо повернутися до системи закупівлі і вдосконалити її за допомогою рекомендацій іноземних експертів, — сказала Ксенія Ляпіна, — але повернути довіру до інструментів громадського контролю буде дуже складно”.
На її думку така ситуація склалась тому, що “в систему громадського контролю не було закладено реальних запобіжників від зловживань і скористатися цим вирішили окремі люди з суто бізнесовими інтересами, які віртуозно використали всі недоліки системі правління громадськими об’єднаннями”.
“Все залежало від суб’єктивного, персонального фактору”, — зазначила Ляпіна. “Там, де нема грошей, там де нема злої волі, там ці недоліки помітні лише членам громадського об’єднання, які намагаються їх усунути, — зауважила Ляпіна. — В даному випадку це позначилось на всій країні, оскільки щось змінити і вплинути на рішення власне громадського об’єднання членам громадського об’єднання було практично неможливо”. “Все вирішувало Правління Тендерної палати, а всі інші були як прикраса і прикриття діяльності нібито громадської неприбуткової організації”, — сказала Ксенія Ляпіна.
Народний депутат зазначила, що всі перевірки діяльності Тендерної палати не виявлять зловживань, оскільки “Тендерна палата, як неприбуткова громадська організація, грошей не брала, вона просто була тим краном, який спрямовував грошові потоки в той чи інший бік, інакше через вузьке гирло її рішень не можна було пройти”.
На думку Ляпіної, “доведеться реанімувати довіру до громадського контролю через покращення роботи над управлінням громадськими об’єднаннями, над визначенням які громадські об’єднання можуть мати повноваження у державній сфері, а які – ні”. Ксенія Ляпіна нагадала, що “Тендерна палата, як громадська організація, не просто цікавилась зовні сферою держзакупівель, не просто “заглядала у вікна”, а мала достатньо потужні адміністративні важелі впливу на цю сферу”. На її переконання, “якщо держава надає якісь функції, то держава повинна мати такі жорсткі системи контролю за їх виконанням, які не дозволять ними маніпулювати”. “В даному випадку такого механізму державного контролю закладено не було, і це найбільша помилка через яку ми маємо такі наслідки”, — зауважила вона. “Попереду у нас велика робота”, — наголосила народний депутат.
Офіційне інтернет-представництво Блоку «Наша Україна – Народна Самооборона»
Коментарі
Читайте по темі
- Розробник одіозної бази Фонду держмайна розіграв 19 мільйонів Мінюсту на новий реєстр – 185469
- Укрзализныця наняла пиарщика Русанова для ведения страницы в Facebook за 117 тыс. грн в месяц – 185449
- Юрій Курбаль з «Київпастрансу» роздав родичам тендерів на 70 мільйонів. Відео – 185446
- «Укрзалізниця» замовила палива на 652 мільйони у клона «Трейд коммодіті» – 185449
- По 85 грн за кілограм, — «Київводоканал» закупив солі на мільйон – 185446
- Казнокрадство. Держшахта «Росія» купила м’яса по 4 тисячі гривень за кілограм та воду по 588 гривень за літр. Подробиці – 185433
- #Казнокрадство. Мерія Ірпеня купила ялинку за ціною в 4 рази дорожче київської. Фото – 185427
- У корупціонера Кличка замовили 15 «швидких» за завищеними цінами. Подробиці – 185432
- Артемсоль купила бумаги на 67 миллионов у экс-депутата Госдумы РФ Владимира Крупчака – 185428
- Нацгвардія готується до розгону масових акцій: замовила терміновий ремонт водометів за 10 мільйонів – 185427
- Під парасолькою Райніна, або як відкрито пиляють кошти на Харківщині. Розслідування – 185817
- Гроші не пахнуть: фірма екс-депутата Петра Перейми за майже 1 млн. грн збудує громадський туалет у Хмельницькому – 185424
- Казнокрадство по-новому. Добудовувати «Охматдит» буде компанія зі статутним капіталом 375 гривень – 185420
- НАБУ зацікавилося тендером залізниці на чверть мільярда. Подробиці – 185420
- Красти так мільярд! Укртрансгаз хоче на 13 мільярдів купити газ удвічі дорожче від ціни газу, який Нафтогаз зараз імпортує з Європи – 185427