Засуджений за кримінальний злочин Валерій Дерновий незаконно працевлаштований міністром МВС Могильовим. Документи

За три місяці при владі команда Віктора Януковича насмілилася втілити у життя свої найсміливіші фантазії, нереалізовані за останні п'ять років. Зокрема, це стосується кадрової політики, де нова влада діяла особливо сміливо, навіть зухвало.

Так, Міністерство з надзвичайних ситуацій стало родинним гніздечком Партії регіонів, а Міністерство внутрішніх справ — притулком для одіозних кадрів епохи Кучми.

Якщо у 2005-му році цих людей «розшукувала міліція», то тепер вони повернулися на керівні посади в органи. Йдеться про таких персонажів, як Олег Сало, Василь Варцаба, Віктор Русин і Валерій Дерновий, які очолили міліцію відповідно Рівненщини, Івано-Франківщини, Закарпаття та Черкащини.

Варцаба, Русин і Дерновий відомі своєю активною роллю у скандальних Мукачівських виборах 2004 року. Всі вони в часи Ющенка були фігурантами кримінальних справ, а деякі навіть розшукувалися Інтерполом.

Але такі факти біографії не збентежили міністра Могильова. При призначенні цих людей у міністерстві заплющили очі не лише на моральний аспект їх повернення в органи, але й на те, що дехто з них і досі має проблеми з законом.

Так, до «Української правди» потрапили документи, що свідчать про те, що нинішній керівник Черкаського обласного управління внутрішніх справ Валерій Дерновий був засудженим у кримінальній справі, що автоматично мало би зачинити перед ним двері міліції назавжди.

Ця інформація міститься у постанові Мукачівського міськрайонного суду від 2006 року, якою було закрито кримінальну справу, порушену щодо Дернового.

Якщо резюмувати факти, викладені у постанові суду, вийде, що у 2004 році Дерновий, будучи начальником Мукачівської міліції, став одним з ланцюгів фальсифікації результатів виборів мера міста. А конкретніше — він сприяв викраденню виборчих бюлетенів, підробивши службові документи і зменшивши кількість міліціонерів, що охороняли міськвиконком.

У документі також вказується, що на судовому засіданні Дерновий повністю визнав свою вину, «розкаявся у вчиненому» і попросив за амністією закрити кримінальну справу, порушену відносно нього.

Цікавим є вирок суду щодо Дернового. Судді визнали, що вина Дернового у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена і кваліфікували його дії як «службове підроблення».

Однак цією ж постановою суд амністував Дернового, зваживши на доволі незвичні обставини: наприклад, на те, що на момент вчинення злочину батьку підсудного виповнилося 70 років.

Якщо простіше, то Дерновий уник покарання згідно з законом про амністію, але його вина була доведена у суді. Саме це і закриває йому шлях назад в органи, адже стаття 17 закону «Про міліцію» забороняє призначати на посади раніше засуджених.

«На службу до міліції приймаються... громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання... Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувались за вчинення злочину», — сказано у законі.

Водночас те, що Дернового було засуджено, не підлягає сумнівам, адже стаття 1 закону про амністію застосовується лише до осіб, раніше засуджених:

«Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими... та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжким». 

У пошуках відповіді на запитання, яким чином людина, що визнала свою вину, і була засуджена за кримінальною статтею, повернулася на керівну посаду в міліцію, «Українська правда» спочатку звернулася до самого Дернового.

Проте новоспечений начальник черкаської міліції вустами свого прес-секретаря відмовився коментувати свої стосунки з законом.

Редакція також відправила інформаційний запит у МВС, на ім'я заступника міністра внутрішніх справ Василя Фаринника. Проте за три тижні так і не отримала жодної відповіді. 

Коментар щодо ситуації з Дерновим несподівано надійшов від самого міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова. В нещодавньому інтерв'ю «Лівому берегу»  на запитання щодо законності перебування Дернового на своїй посаді він відповів:

«З юридичної точки зору, амністовані не вважаються судимими. Так, справу Дернового зараз розглядає апеляційний суд. І якщо він прийме негативне для нього рішення, ми з Дерновими, звичайно, попрощаємося».

Проте у цій фразі міністра є щонайменше дві помилки, або ж свідоме перекручування фактів.

По-перше, у ситуації з Дерновим не йдеться про судимість. Закон про міліцію забороняє призначення в органи особам, раніше засудженим за вчинення злочину. І це було доведено Мукачівським судом.

По-друге, Могильов заявляє, що справа перебуває на стадії апеляції, що є неправдою. Адже строки апеляції вже давно пройшли, і зараз Дерновий не може скористатися цим правом. Тим більше, що це було б абсурдом, якби Дерновий оскаржував закриття своєї справи — адже він сам визнав свою вину, розкаявся в ній та просив про амністію.

Теоретично апеляцію могла подати Генпрокуратура, яка висунула звинувачення Дерновому, але вона могла лише клопотати про більш жорстке покарання, але ніяк не про його пом'якшення.   

Геннадій Москаль, знайомий з цією справою, підтвердив, що у 2006 році, коли було винесено рішення Мукачівського суду, апеляцію Дерновий не подавав.

«Він був згоден з рішенням Мукачівського міжрайонного суду. А тепер, коли це все оприлюднили, Дерновий згадав, що треба апелювати! Але він не має права на апеляцію!», — сказав колишній заступник міністра внутрішніх справ.

Навіть якщо не вдаватися в юридичну казуїстику, будь-кому зрозуміло, що Дерновий визнав свою вину у суді, тобто зізнався у тому, що підробляв документи і сприяв фальсифікації виборів.

Тому його перебування на посаді суперечить базовому принципу, закладеному в законі «Про міліцію» — про високі моральні якості, які вимагаються від співробітників органів внутрішніх справ.

P.S. «Українська правда» готова оприлюднити позицію керівництва МВС або пана Дернового, якщо вони дадуть відповіді на наші запити і зголосяться прокоментувати цю ситуацію.

Анна Григораш, Українська правда

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 24-05-2010 9:23 |  переглядів