Гіркий післясмак помаранчі

30 березня 2005 року наш президент підписав документ «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік“ та до деяких законодавчих актів».

Пункт 4.2 містить перелік видів діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування.

Це, наприклад, «діяльність, яка пов’язана із забезпеченням догляду за тілом, діяльність у сферах відпочинку і розваг, діяльність з інформатизації, бухгалтерського обліку, консультацій з питань управління».

І це після декларацій про підтримку малого і середнього бізнесу! Тепер всі підприємці, які до того були на єдиному податку — перукарі, власники кафе, косметологічних салончиків, ІТ-фірмочок, дрібних бухгалтерсько-аудиторських фірм і т.д. будуть змушені доводити, що вони не займаються своєю безпосередньою діяльністю.

Як наслідок, знову давання хабарів і декларація про боротьбу з корупцією може йти спати. А що їм залишається – розорюватися, втрачати зовсім не зайві для них гроші? Перейти у іншу форму підприємства?

Звичайно, кожен вирішить це по-своєму. Але, яка користь з того державному бюджету, якщо частина і перейде на ТОВ, чи ПП на загальній схемі оподаткування, то все ж це зроблять лише ті, хто собі зможе дозволити платити значно більші податки із значно більшими витратами на нових працівників (скажімо, бухгалтера), а решта сховається в тінь. Податків збиратимуть у результаті менше і платитимуть їх не всі.

Єдиний податок приватного підприємця – палка з двома кінцями. Багатьом «бізнесуватим» людям вдавалося через ПП «відмивати» гроші. Інші зуміли відкрити нехай дрібну, але СВОЮ, справу. Перших багато, але других – значно більше. Серед моїх знайомих приватних підприємців (особисто знайома з чотирма такими) зараз панує не страх і не гнів, а бажання викрутитись від «опіки» нашого дорогого Кабміну.

Але ще їх дуже злостить те, що вони чомусь повинні викручуватись, це вже було, їм уже набридло. Один з них у запалі майже кричить до мене: «Ну, чому, ЧОМУ я повинен думати, як зробити дурнем цю державу, бо вона мене хоче „кинути“?!

Для чого мені наймати юриста, бухгалтера (це ж зайві витрати – в мене не так багато грошей), щоб це якось зробити? Або самому вбивати свій час на знаходження законних „викрутасів“, я ж хороший програміст, в мене на це нема часу. Я хочу, щоб все було просто і прозоро! Я готовий платити більший єдиний податок, а не ускладнювати собі життя.

Я ж повірив Ющенку, відкрив у грудні, після стояння на Майдані, свою фірму, ПП на єдиному податку. Вони і так змусили нас ще окремо в Пенсійний фонд платити – замість спрощення вийшло ускладнення. Чому б їм не зробити диференційований єдиний податок від обороту фірми? Обертається 50 тис.грн. в рік – одна ставка єдиного податку, 100 тисяч – більша, 200 тисяч – ще більша, вийшов за 300 тисяч – переходь з єдиного податку на іншу систему оподаткування.»

І вже знову він називає цю державу «вони», а не «моя держава», що «всі вони однакові» і «навіщо ж ми стояли на Майдані». А я з ним і не сперечаюсь, я знаю, як він нажив цю свою невеличку фірму, скільки років до цього йшов, які (поки що мізерні) його прибутки. Якраз на зарплату бухгалтеру і вистачить...

За останні 5-7-10 років малий бізнес завдяки єдиному податку зміг встати на ноги. Вони платили невеликі податки, отримуючи свої 200-2000 доларів прибутку, які дозволяли забезпечили достойне життя своїй родині та родинам своїх працівників (якщо такі були).

Їх прибуток йшов на те, щоб просто нормально жити (без субсидій за квартплату), нормально харчуватися, платно вчити дітей, допомагати стареньким батькам (компенсуючи малу пенсію), будувати собі будинок (не думаючи вициганити житло у держави), намагатися купити автомобіль, меблі (у кредит – довго напружуючи всі свої здібності і сили для виплати).

Малий бізнес допоміг революції у грудні, але тепер, схоже йому доведеться влаштовувати свою. Чим далі, серед малих бізнесовців чути невдоволення політикою Ющенка. Адже він не раз повторював «податки будуть посильними, але їх платитимуть усі». А виходить навпаки?

Звичайно, соціальний бюджет треба якось наповнювати. Але такими кроками, за рахунок удару по дрібному бізнесу, бюджет може лише збідніти, надто короткочасний буде ефект збільшення надходження податків.

Маленька людина навчилась обходити «законні» побори держави, вона їх обійде ще раз.

Однак, завдяки цьому натиску на дрібного приватного підприємця уряд (і президент також, бо він призначав цього прем’єра, підписував цей документ) втратить кілька мільйонів своїх найпалкіших, найрозумніших прихильників.

Незабаром парламентські вибори і ці розумники, яких так негарно «кинули», знайдуть за кого проголосувати.

Почитайте, яке злорадство проглядає у деяких прихильних до Януковича дописувачів форумів: "Ага, догралися «помаранчеві»!?

Навіть, якщо уряд спроможеться визнати свою помилку і після 1 липня відмовиться від цих поправок, однаково буде втрачено довіру сотень тисяч виборців (бо їм буде образливо почувати себе експериментальними кролями, а не людьми з власною гідністю, що встали з колін), але хоча б не мільйонів.

Чого радіє наш президент, що цей документ підтримали навіть комуністи, чи він не чув їхнього гасла: «Чем хуже, тем лучше!»? Чи потрібно необдуманими діями знищувати свою базу виборців, відлякувати їх від пропрезидентських сил?

Намагання задобрити одних (найнужденніших) зрештою відіштовхне інших…...

P.S. Ага, ще одна несподівана думка сяйнула: невже цей документ і мав на меті знищити цю дрібну буржуазію, щоб більше не лізла на Майдан та не скидала чужу для неї владу?

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 30-03-2005 15:48 |  переглядів