Курсанта академії сухопутних військ відправляють на нуль за незручні питання керівництву, щоб його вбили російські окупанти

Що ж насправді сталося в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного?

Проходячи навчання в даному закладі, я і інші курсанти зіткнулися з маленькою проблемою, а саме з порядком надання звільнень за межі академії у вихідні та святкові дні.

Такі привілеї мали лише курсанти які були одружені, мали опікунство, до яких приходили батьки на КПП або ж «мазані», так само з дозволом на прожиття за межами академії.

Більшість курсантів — це цивільна молодь, яка прибула зі шкіл або технікумів, звісно вони ще не знали про порядок звернення до керівництва і частково боялися звертатися вище. Я ж в свою чергу, запитався командира роти, чому ж я у 21 рік, маю чекати маму на КПП?!

Відповідь була приблизно така: «є визначений порядок начальником факультету».

Я пішов до начальника факультету з питанням: «чому з батьками?» він сказав що він командир і це його рішення, нібито є заборона звільнень, а саме наказ від начальника академії! Ну звісно, якщо проблемне питання не вирішує один командир, то військовослужбовець має право звернутися до вищого командира! Я звернувся до заступника начальника академії з морально-психологічного забезпечення з тим самим питанням, та попросив ознайомити з наказом про заборону звільненнь, він пообіцяв, що мене ознайомить начальник факультету. Звісно ж мене ні з чим не ознайомили)

Минув певний час, і я знову підійшов до начальника факультету і запитався у нього дозволу звернутися до нього, відповідь була наступна: «вам на всі питання була надана відповідь, чому я повинен витрачати на вас свій власний час!». Маючи віру, що все можливо, я знову звернувся до заступника начальника академії з морально-психологічного забезпечення, на що той відповів «ваш командир так встановив, це його командирське рішення».

Пройшов певний час, ми були на полігоні, був день піхоти, був концерт на якому мій начальник факультету танцював, я зняв це на відео та виклав його у ТікТок, підписавши: «Начальник факультету, танцює поки хлопці гинуть». Так, згоден, вчинок ганебний по відношенню до бойового командира, але це було зроблено для привернення його ж уваги до мене, бо будь яка спроба звернутися до нього закінчувалася одним: «чому ви прийшли? Я вас не викликав, закрийте двері», «я вам не давав дозвіл звертатися до мене».

Тоді ж, позабирали у всіх курсантів мобільні телефони, а начальник курсу сказав: «це все, через Поповича!!! Він робить лише гірше нашому колективу!» тоді ж дійсно від мене відвернулися майже всі, один з курсантів, який був у хороших стосунках з начкурсом, за його ж вказівкою погрожував мені фізичною розправою.

Все минулося, пройшов час, зʼїздили у відпустку, нам, другому курсу надали можливість зʼїхати з казарми на орендовані квартири, всі охочі, і ті що мали можливість це зробили! Я теж!

Але правило про звільнення з батьками все ж лишилося! Це рішення ніяк не мотивувало курсантів, і люди почали мене підтримувати, хоча і друзям моїм на шикуваннях часто погрожували, що через дружбу зі мною в них будуть проблеми!

Але, керівництву факультету і академії не вдалося розʼєднати дружній колектив, а навпаки його ще більше зміцнили!

Посадові особи вдавалися до тиску на особовий склад, мають факти місце приниження курсантів, використання посадовими особами ненормативної лексики, неодноразово принижували дівчат за ознакою статі! Має місце тут і заходи фізичного впливу до курсантів зі сторони посадових осіб! — і це не просто слова! Ці факти встановлені перевірками і втому числі ТСК ВРУ.

Коли ми зрозуміли, що у стінах академії ми нічого не вирішимо, було прийнято колективне рішення щодо звернення до Тимчасова Слідча Комісія Верховної Ради України з питань порушення прав військовослужбовців.

Згодом до академії прибула ця комісія, та виявила купу порушень, в тому числі порушення щодо порядку надання звільнень.

Я не приховував того, що я є одним з тих, хто підписав це колективне звернення, більше того, я прийняв участь у засіданні цієї комісії!

Коли ж керівництво дізналося про звернення, начальником курсу було ініційоване службове розслідування за вихід зі строю без дозволу стосовно мене, а саме за 402 статтею Кримінального кодексу України «НЕПОКОРА» — непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років. Звісно ДБР спростувало це все і ніякої непокори не було!

Пізніше було проведено вчену раду факультету, де було піднято питання щодо виключення мене зі списку курсантів академії, звісно більша частина проголосувала «ЗА» але виключення так і не відбулось, була розмова з начальником академії, він пообіцяв не виганяти, і наголосив що нібито хоче щоб я став офіцером! Але ж Павло Петрович за моєю спиною звинуватив мене у брехні про порядок звільнення)

Після короткого звіту ТСК ВРУ, де були вказані факти булінгу жінок за ознаками статі, приниження честі та гідності курсантів деякими посадовими особам, про само каліцтво одного з офіцерів, який пошкодив собі два пальці, бо вдарив курсанта, і купа інших справ, до академії прибували десятки перевірок. Звіту я не знаю, але знаю частковий звіт ВСП львівської області!

В чому ж мене звинувачують: «За результатами комісії ВСП було встановлено, що даний курсант перебуваючи на посаді командира групи сам застосовував булінг до своїх підлеглих (бив курсантів у різні ділянки тіла, для того, щоб вони його слухали,

застосовував електрошокер, принижував

дівчат-курсантів, вимагав подарунок собі на день народження , за звільнення вимагав сигарети) за що його було знято.» — це коментар з під одного мого допису, людина, яка його написала являється заступником начальника факультету) і таких коментарів декілька від заступників та тих кого вже зняли з посад, певно безпідставно?! Вказано, що мене зняли з посади саме через ці грубі порушення, тобто керівництво знало? І нічого не зробило?!

Тижнем назад, знову було проведено засідання вченої ради факультету, де одноголосно прийняли рішення щодо мого відрахування! Мене, у якості мобілізованого перевели до навчального центру, який підконтрольний академії) а зараз же мені повідомляють про нове, майбутнє переміщення на нуль, яке відбудеться ось-ось!)