Україна пішла ва-банк. Хто виграє?

Цей облом підкрався не те щоб дуже несподівано. Ситуація була зрозумілою і прагматичною. Пафосні заяви і ритуальні танці у Раді, навіть драматичні засідання комісії по пошуку канікул для Тимошенко – скоріше димова завіса. Про що б вони не говорили – вони думають про гроші. Економічна ситуація в Україні і так хитка, і торгівельна війна з Росією її би доконала. Обвалу курсу допускати не можна, відпустивши інфляцію – її потім спробуй зупини. Проїдати золотовалютні резерви – також не вихід. Залишається або нарощувати неплатежі і затримувати всі соцвиплати, або ж просити зовнішньої допомоги. МВФ міг би дати коштів, але виставив свої стандартні умови – збільшити комунальні тарифи для населення і тому подібне. Пакет умов та наслідки їх застосування чудово описані Джоном Перкінсом у бестселері «Сповідь економічного вбивці». Залишаються шанси на пом'якшення драконівських умов під тиском геополітики, хоча сьогодні МВФ був категоричним – «грошей не дамо». Прогнозована реакція українського уряду – ва-банк, відкриваємо карти протягом тижня. Чи є шанси на підписання – ще є, але маленькі. Ну якщо приїде особисто мадам Лагард із мішком кеша. Адже у 1996-у прецедент уже був – задля порятунку російської демократії напередодні президентських виборів частину кредиту видали готівкою.

Якщо ж ніяких компенсаторів Захід не надасть, а у Відні українська сторона знову слухала промови про умови а не про пропозиції, то льодовикова пауза таки почнеться. У 2014-ому році Євросоюзу буде не до нас: вибори до Європарламенту, конституційна реформа, кадрові зміни, свої інтриги. І українська історія дорого коштуватиме для персональних політичних планів і майбутнього Фюле, Квасневського, а може і Кокса, та і багатьох інших політиків у Брюсселі. А з осені 2014 в Україні стартує своя виборча кампанія, і ніяких угод до її закінчення підписувати не будуть – щоб не втручатися у внутрішню політику. Наступний саміт «Східного Партнерства» планується у Ризі в першій половині 2015-ого року, коли Латвія буде головувати у ЄС. Якщо дату поставлять на кінець травня-жовтень – то теоретично Україна може підняти свої питання саме там. Незалежно від результату президентських виборів але в прямій залежності від їх демократичності.

А зараз, у разі відкладення підписання, в Україні почнуть шукати крайніх. Дехто мабуть спробує радикалізувати обстановку вже на мітингу в неділю. А на засіданні РНБО будуть визначати, хто ж саме не змоделював економічні наслідки і не передбачив настільки жорсткої реакції Росії. Будуть чистки і в економічному блоці, і в зовнішньополітичному.

Із приємного – дефолту не буде. Адже з Росією явно про щось домовилися, і тут почнеться новий конфетно-букетний період. Та і Захід не дасть – не даремне ж приватний інвестфонд викупив солідний пакет наших суверенних боргів. Із досвіду інших країн – такі фонди не йдуть ні на які компроміси при переговорах кредиторів щодо дефолтів, списань і реструктуризацій.

А от євроінтеграцію згортати не можна. І Угоду впроваджувати хоча би в односторонньому порядку – де це можливо. І в плані підвищення стандартів, і в адаптації законодавства і технічних регламентів.

Ігор Попов, політолог 

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 21-11-2013 18:28 |  переглядів