20.05.2024 15:32 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Путін мстить Україні за НАТО

Перекривши газовий кран, прем'єр Володимир Путін кинув виклик не тільки Україні, але і Європейському Союзу.

Про це в четвер пише британське видання «The Times» у статті «Холодна зброя Володимира Путіна легко може обернутися проти нього».

«Швидше за все, Путін поставив мету не тільки покарати український уряд за те, що він сподівається привести країну в НАТО, але і ще раз показати мешканцям східних кордонів Європи — якщо там хтось уже забув про вторгнення Росії в Грузію, — що їм набагато вигідніше залишатися близькими до Росії, а повертатися обличчям до Заходу, навпаки, небезпечно», — йдеться в статті.

На думку журналістів видання, однією з цілей, які переслідує Путін у газовій війні з Україною, є повна дезінтеграція української влади, «її розкол на фракції, контрольовані Ющенком і прем'єр-міністром Юлією Тимошенко».

«Країна розгойдується під ударами олігархічних бізнес-угруповань; через ці міжусобиці ніхто не може нічого планувати і ніхто не може проводити реформи, без яких вступ до НАТО і ЄС так і залишиться на папері. На настільки тендітному політичному ландшафті неозброєним оком видно, чому погрози Путіна можуть тільки підсилити старі суперечності між тими, хто на дух не переносить Росію і хоче в ЄС, і тими, хто Росію вважає якщо не рідною країною, то заступником, який не слід провокувати», — пише «The Times».

На думку журналістів, газова криза, об'єднає в ЄС «тих, хто колись був роз'єднаний, і переконає їх тільки в одному — потрібно терміново знижувати залежність від російського газу».

Водночас американський «The Wall Street Journal» пише, що п'ять місяців тому Путін «направив російські танки в Грузію, а тепер він звернув свій погляд на ще одну надокучливу демократичну сусідку, Україну».

«Намагайтеся не звертати уваги на весь цей шум про плату за транзит, заборгованість і ринкові ціни. Найбільш очевидний факт про конфлікт між Росією й Україною навколо поставок газу: безжалісний російський лідер користується енергетичним кийком, щоб послабити прозахідний уряд у Києві і, залякавши ЄС, примусити його до підпорядкування. Стратегічні ставки такі ж великі, як минулого літа», — пише видання.

На думку журналістів, «Москва засвоїла уроки 2006 року і напередодні цієї зимової війни влаштувала пропагандистський бліцкриг».

«Вона доручила лобістській фірмі з Брюсселя завіряти жителів континенту в безпеці їхніх поставок — принаймні, до вчорашнього дня — і перекладати провину на небажання українців платити „ринкову ціну“ за природний газ і платити за графіком», — пише видання.

Водночас, на думку журналістів, Україна тут теж не бездоганна, оскільки в 2006 році уряд у Києві «занадто охоче погодився на створення непрозорої — а, на думку багатьох, глибоко корумпованої структури для перерахування платежів за транзит газпромівського газу».

Французький «Le Monde» також відзначає, що політичний контекст відіграє чималу роль у новій «газовій війні».

"Москва так і не змирилася з прагненням України вступити в ЄС і ще менше в НАТО. Путін порівняно недавно заявив, що ця країна, частина територій якої, як він вважає, Центральна Європа, а інша частина — подарована Росією, «це навіть не держава!», — пише видання.

На думку наукового співробітника Європейської Ради П’єра Ноеля, проблема Європи полягає «не в надлишковій залежності від російського газу, а в політичних розбіжностях, що виникли внаслідок фрагментованого ринку».

Він вважає, що рішення полягає в створенні спільного ринку, здатного «деполітизувати» вирішення газових питань з Росією і зробити поставки більш захищеними.

«Пріоритетом є завершення створення внутрішнього ринку», — визнає експерт. «Можливо тоді ведмідь знову стане більш мирним», — зазначає видання.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 8-01-2009 10:33 | Кількість переглядів  переглядів

Подiлитись посиланням:




Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100