Депутат депутату рейдер? Нотатки про «боротьбу зі стихійною торгівлею» на Печерську

Цивілізовану країну відрізняє від дикої те, чи поважає влада в цій країні приватну власність та громадянські свободи.

Зокрема, право кожного громадянина на економічну ініціативу.

Коли дії влади більше нагадують грабіж серед білого дня, тим більше в центрі столиці  - це дуже тривожний сигнал для суспільства. Коли ж замість виправитися і очиститися влада намагається легітимізувати розбійне пограбування підприємців, підвести фальшивий фундамент юридичної казуїстики під вчинене з корисливих і корупційних мотивів беззаконня, то така влада разом з її слухняними холопами приречена довіку животіти у скруті та кризах.

Дійові особи

Марта Іванівна Ткачук - депутат Печерської районної у місті Києві ради від Блоку Юлії Тимошенко, голова Фонду духовного відродження \"Думнич\". Серед досягнень фонду - запровадження курсу \"Духовної етики\" по школам, підтримка обдарованої молоді, проведення конкурсів писанкарства, а також допомога літнім і малозабезпеченим людям. Активність у громадському житті та благодійності була б неможливою без серйозного економічного підгрунтя. Вона - приватний підприємець, веде роздрібну торгівлю продовольчими товарами.

Людмила Станіславівна Кулік - депутат Печерської районної у місті Києві ради від Блоку Юлії Тимошенко, заступник голови Печерської районної адміністрації столиці. Відповідає за питання охорони здоров\'я, соціального захисту населення, побуту, торгівлі, захисту прав споживачів, громадського харчування.

Володимир Стахович Соцький - заступник начальника Печерського районного управління МВС України в місті Києві з питань громадського порядку. Робота у нього - не позаздриш, враховуючи кардинальні відмінності поглядів активістів громадянського суспільства та поглядів всілякого начальства на те, що таке порядок, а що є безладом. Простий приклад: начальство вважає, що приймати рішення про забудову можна без згоди сусідів майбутнього будинку, а от сусіди про це іншої думки і вважають, що позиція чиновників поза межами закону та моралі. Громадськість району неодноразово критикувала пана Соцького за скандальні дії працівників міліції, зокрема, при розгоні пікетів із побоями та травмами різної ступені тяжкості біля будівельних майданчиків, де мешканці району протестували проти незаконної, на їх думку, забудови.

Погром на виконання... закону \"Про міліцію\"?!

16 квітня в редакції газети \"Правдошукач\" пролунав тривожний телефонний дзвінок. Приватний підприємець Марта Іванівна Ткачук розповіла про те, що невідомі особи грабують її кіоск біля Києво-Печерської Лаври, де вона проводила законну підприємницьку діяльність, маючи всі необхідні дозвільні документи.

На місці подій виявилося, що \"невідомі особи\" одягнені в міліцейські мундири з нашивками Головного управління МВС у Києві. Вони копирсалися у кіоску, виймали з холодильників та вантажили товар приватного підприємця на машину з номерними знаками 167-24КА і наліпкою на дверцятах \"Київавтодор\".

На лобовому склі машини було написано \"Чергова ШЕУ\", а також приліплено листочок паперу під заголовком \"Перепустка\" і написом \"Спеціальна техніка для прибирання в центральних районах міста Києва\". Кілька людей у спецодязі з написом \"ШЕУ Печерського району\" байдикували за столами для клієнтів під навісом поряд з кіоском. Пізніше вони допомогли \"правоохоронцям\" вантажити в брудний кузов продовольчі товари.

Міліціонери, коли я до них звертався, відмовлялись представитись й пояснити, на яких підставах вони зазіхають на чужу приватну власність та перешкоджають підприємницькій діяльності Марти Ткачук. Довелось зателефонувати за номером 102 і повідомити про злочин, щоб до редактора газети нарешті підійшов організатор схожих на незаконні дій працівників міліції. Ним виявився Володимир Стахович Соцький, заступник начальника Печерського РУГУ МВС України.

— Не викрадають ніяке майно приватного підприємця. Хай приватний підприємець з\'явиться і покаже нам, будь ласка, дозвільні документи на дану споруду. Є у людини дозвіл на використання електроенергії? Є у людини дозвіл вобще Печерської ради на встановлення цього намету? Абсолютно немає! Давайте жити в цій країні красиво, нормально і толерантно. Які питання до мене? Є районна адміністрація, яка видала розпорядження про демонтаж, є відповідні документи. Будь ласка, звертайтесь до них. Є благоустрій. Є санепідемстанція. Є Київенерго. Є погодження з ДАІ? Немає! — заявив пан Соцький.

Природньо, я поцікавився у Володимира Стаховича, на яких підставах міліціонери забирають майно приватного підприємця. Чи є у нього судове рішення? Виявилось: нема. У відповідь на прохання показати будь-який документ, який, на думку пана Соцького, дає йому право забирати власність приватного підприємця, він не показав нічого! Лише послався на статтю 10 Закону України \"Про міліцію\", в якій жодного виправдання для його дій не існує, бо власниці майна не пред\'явили жодних звинувачень ні в адміністративних, ні в кримінальних злочинах, не пред\'явили також рішення суду щодо вилучення майна, а без цього міліція не має ані найменших повноважень вилучати майно громадянина. Натомість у статті 5 згаданого Закону йдеться про те, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом; при звертанні до громадянина працівник міліції зобов\'язаний назвати своє  прізвище, звання та  пред\'явити на його вимогу службове  посвідчення. А також написано чорним по білому: у разі  невиконання працівниками міліції вимог,  встановлених цією статтею, особа, права  якої були  порушені, може звернутися до суду із заявою про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

— От Ви кажете про розпорядження Печерської районної адміністрації про демонтаж. Навіть якщо воно справді існує, Ви не маєте права без рішення суду щось робити з чужою приватною власністю. Але покажіть, будь ласка, це розпорядження!

— Звертайтесь до Кулік Людмили Станіславівни, у неї все є.

— Тобто, Ви дієте за розпорядженням пані Кулік?

— Чому? Печерської райадміністрації! Звертайтесь, будь ласка, до них. Я не кажу конкретно про пані Кулік. Засідала комісія, все правильно. Ми його не грабуємо, а беремо, вилучаємо на зберігання. Це не бандити, це працівники міліції. Вони мої підлеглі.

— Навіть Печерська районна адміністрація не має право давати незаконні вказівки. Ви несете повну відповідальність за дії цих людей?

— Так. І за все майно, яке я вилучаю. Але я не знаю, Марта Іванівна Ткачук чи не Марта Іванівна.

— А от там велика табличка висить, де написано, що це майно приватного підприємця Марти Іванівни Ткачук і два контактних телефони.

— Там написано тільки її прізвище.

Сама Марта Іванівна приїхала на місце подій і звідти заявила за телефоном 102 про незаконні дії міліції. На той час пан Соцький вже \"поїхав дивитись футбол\", як розповіли його підлеглі, та спілкуватись із підприємцем не схотів.

Отже, заступник начальника Печерського РУГУ МВС у м. Києві легко взяв на себе відповідальність за дійство, яке виглядало не інакше як грабіж, перешкоджання підприємницькій діяльності та незаконні дії міліції. При цьому не зміг навести жодної законної пістави для своїх скандальних дій, окрім туманного посилання на рішення якоїсь комісії, якого він не зміг пред\'явити і знав лише те, що воно є у Людмили Станіславівни Кулік.

Цікаво також, що дві таких самих \"точки\" поряд з малою архітектурною формою пані Ткачук нічим не зацікавили міліціонерів. У відповідь на питання, звідки така увага саме до неї, Соцький сказав, що вони знесуть всі МАФи біля Лаври. Однак жоден, крім цього одного, вони й пальцем не чіпали. Більше того: наступного ж дня на місці знесеного кіоска з\'явився такий самий кіоск іншого приватного підприємця, який спокійнесенько собі торгував всі великодні свята без жодних претензій з боку міліції.

\"Це боротьба зі стихійною торгівлею!\"

За порадою пана Соцького я відкриваю телефонний довідник Печерської районної державної адміністрації й знаходжу в ньому номер приймальні пані Людмили Кулік. Вона люб\'язно погодилась прокоментувати ситуацію для газети \"Правдошукач\" на особистому прийомі. Разом зі мною у кабінет заходить заступник редактора офіційної газети \"Печерськ\", але під час інтерв\'ю не задає жодного питання.

Далі наведено дослівний запис бесіди тривалістю сорок хвилин. Пані Кулік починає коментувати, не очікуючи питань:

— Я на ваше запитання відповім потім, а спочатку я б хотіла сказати вам про наступне. Що в державі в нас торгівля регламентується певними законодавчими актами, які стосуються як організацій торгівлі, так і проведення торгівлі на земельних ділянках. Зокрема, мова іде про малі архітектурні форми, стосовно яких вчора і два дні назад, це був вівторок, були здійснені певні заходи адміністративного впливу. Тобто, якщо людина виставляє малу архітектурну форму, як мало місце в цьому випадку, вона повинна мати відповідний договір оренди на земельну ділянку, відповідні документи: дозвіл на торгівлю, погодження санепідстанції на асортиментний перелік, дозвіл на торгівлю з відповідним режимом роботи і ще дуже багато інших дозволів. В тому числі й пожежної інспекції, а в тому випадку мала місце торгівля пивом на розлив, а це газовий балон, який заборонено чинним законодавством теж. Газові балони... Ви знаєте, був взрив у Дніпропетровську, і зараз у нас створена комісія, будемо перевіряти всі заклади торгівлі і в окремо розташованих стаціонарних будівлях, і малих архітектурних формах тощо.

Всі ті малі архітектурні форми, які стоять біля Лаври - вони на сьогоднішній день, крім малої архітектурної форми, кіоску у вигляді виноградної лози біля ресторану \"Купол\" - вони всі стоять незаконно. І ми постійно вже протягом багатьох років ведемо боротьбу із так званою стихійною, або несанкціонованою торгівлею. Ось у нас є розпорядження голови Печерської держадміністрації № 998 від 28.07.2008 року. Ну, тут іде мова про внесення змін до розпорядження печерської адміністрації про створення комісії з питань організації роботи по ліквідації стихійної торгівлі. Це значить, що у нас це створена не нова комісія, не в 2008 році, вона була створена ще в 2001 році.

На сьогоднішній день співголовами цієї комісії є Кулік (я) і Голубенко Сергій Михайлович, начальник головного районного управління МВС України в місті Києві. Сюди входять дуже багато людей, в тому числі і відділ торгівлі, і санепідстанція, і управління ветеринарної медицини, і відділ контролю за благоустроєм, і юрвідділ. Тобто, всі ці люди організують роботу по тому, щоб не допустити стихійної торгівлі в Печерскому районі міста Києва. І, до речі, ця комісія спричиняє до того, що у нас в районі нема такої вакханалії, яка є в інших районах, там, де встановлено дуже багато малих архітектурних форм, стихійні базари, торгівля м\'ясом з землі, молоком і так далі.

Ми на минулому тижні попередили всіх тих підприємців, які стоять біля Лаври. Письмово попередили, відділ з питань благоустрою зробив їм приписи. Всі люди, які торгували в цих точках, розписалися в цих приписах про те, що вони ці приписи отримали і що їм необхідно протягом двох днів зняти всі ці малі архітектурні форми і припинити несанкціоновану торгівлю. Цього зроблено не було.

У вівторок (14 лютого - прим. ред.) наша комісія вже почала цю роботу. Були знесені два таких лотка, вчора (16 лютого - прим. ред.) у нас знову пішов рейд по несанкціонованій торгівлі. І ми почали саме з приватного підприємства Ткачук Марта Іванівна. Чому саме з неї - я вам розкажу.

Марта Іванівна - це дуже поважна в районі людина, вона депутат районної ради, вона разом з усіма депутатами голосувала на сесії за те, щоб в нашому районі була впорядкована торгівля в малих архітектурних формах, було затверджено перелік цих МАФів. Вона знає про те, що торгувати треба по правилам. І як депутат районної ради, вона повинна в першу чергу дотримуватись законів і рішень районної, міської влади.

Ну, мабуть ми ще й керувалися тим, що для нас, для районної адміністрації, для районної ради нема преференцій - ти депутат, ти можеш стояти без дозволу, а ти не депутат, тебе можна зносити. Тому саме Марті Іванівні довелось прийняти на себе удар... Не першій, як я вам вже сказала, у вівторок вже був рейд... Марта Іванівна була попереджена. По-перше, письмовим приписом. По-друге, в телефонному режимі, усно, начальником відділу торгівлі та побутового обслуговування.

Чому так сталося, що Марта Іванівна не прислухалась до наших слів? Мені це дуже прикро, тому що я теж депутат районної ради і входжу в одну фракцію з Мартою Іванівною. Ну, такі непорозуміння... Не знаю. Треба буде спілкуватися з нею, треба буде спілкуватися із фракцією, що нам треба робити, щоб внутрі у нас у фракції не було цих прикрих непорозумінь.

Марта Іванівна у нас має малі архітектурні форми. Вона здійснює торгівлю, і ми дуже задоволені тим, як вона організовує торгівлю на вулиці Предславінській, 7. У неї там дуже пристойний кіоск стоїть, міні-магазин. У неї стоїть на Мар\'яненка, 14-а теж пристойний магазин. У неї є договір оренди землі біля Ботанічного саду, на вулиці Тимирязєвській, 1. Там, до речі, у нас до неї теж є претензії. Я думаю, що ми будемо з нею розмовляти на цю тему. Замість 20-ти квадратних метрів земельної ділянки, яку їй можна займати за договором оренди і за розпорядженням Печерської районної державної адміністрації вона займає більше ста квадратних метрів. Ми маємо на сьогодні скарги від ботанічного саду, ось зараз у мене на розгляді ця скарга і я після свят буду з нею на цю тему спілкуватись.

Що стосується інших малих архітектурних форм, які стоять біля Лаври. Вони теж будуть знесені, якщо не вийде розпорядження Київської міської державної адміністрації, яке буде надавати дозвіл.

На жаль, так сталось в цьому році, що дещо змінився порядок надання таких дозволів на літню торгівлю. В минулому, позаминулому роках, вже багато років виходило розпорядження Київської міської держадміністрації, де було зазначено, в яких місцях по кожному з районів треба нас, районну державну адміністрацію, зобов\'язували організувати торгівлю прохолоджувальними напоями, морозивом тощо. В цьому році ми підготували такий перелік, передали міській адміністрації. Там є і мала архітектурна форма Марти Іванівни, і інші. Але поки немає розпорядження, поки немає будь-якого документу, який дасть право людям торгувати біля Лаври, ми не можемо це дозволити.

Крім того, що ми біля Лаври наводили порядок, у нас кожного дня іде робота по ліквідації несанкціонованої торгівлі і в підземних переходах, і там, де... У нас, взагалі, немає дуже великих проблем по стихійній торгівлі. Вона, як правило, зосереджується біля станцій метрополітену. У нас група робоча працює кожного дня, кожного тижня я звітую на апаратній нараді про те, скільки проведено рейдів, скільки складено адмінпротоколів, скільки вилучено продукції, якої продукції, біля якої станції метро. Це і телефонні картки, і овочі-фрукти, і контрафактна продукція, і непродовольчі товари. Тобто, все це не просто так от зібрали і воно невідомо куди поділось. Є певна процедура, є наказ головного управління міліції по місту Києву про те, які райвідділи міліції відповідають за яку ділянку роботи.

Визначено законом \"Про міліцію\", статтями 10 і 11 визначено, як вчиняти з цією конфіскованою продукцією. Вона описується у присутності продавців, які є на той час і здійснюють цю торгівлю. Відвозиться організованно в міліцію, в них є спеціальне приміщення. Після цього протокол передається до суду, і суд приймає рішення: або конфіскувати цю продукцію, або накласти на підприємця або на фізичну особу, якщо це не підприємець, якихось штрафних санкцій, а потім цю продукцію повернути. Точно таким чином буде зроблено по відношенню до приватного підприємця Ткачук Марти Іванівни. Вся її продукція зараз знаходиться в районному управлінні внутрішніх справ, протокол передано до суду. Якщо не сьогодні, то після свят буде розглянуто в суді, буде прийнято рішення і Марта Іванівна понесе відповідальність за це.

Сьогодні ми не проводимо рейдів. Ну, перед святами - страсна п\'ятниця, ми вирішили, що... не будемо цього робити. Але з вівторка вона поновиться. У нас, до речі, з\'явився новий кіоск біля станції метро Печерська. У вівторок він теж буде демонтований. Тобто, все, що самовільно здійснюється на території району, воно пресікається.

— Сьогодні на тому ж місці, де стояв кіоск Марти Іванівни Ткачук, вже змонтовано інший кіоск якоїсь Наталії Володимирівни — прізвище продавці не називають...

— Я зараз, прямо при Вас, телефоную спецінспекції і прошу, щоб вони знову вийшли туди і склали адміністративні протоколи.

Людмила Кулік набирає номер Стволова Віктора Леонідовича, начальника відділу з питань благоустрою Печерської РДА, який має право складати такі протоколи.

— Віктор Леонідович! Доброго дня. У нас на Лаврі опять устанавливаются новые какие-то киоски. Направьте туда людей и составьте прыпыс. У вівторок будемо демонтували, знов у нас піде комісія. Складайте протоколи... Ну, ось у мене кореспондент з газети, він мені повідомив, що вже встановлюються. То що ви були зранку... Мабуть, то його ще не було, а тепер вже є. І скажіть, будь ласка, от то що розмовляли про кіоск новий, який з\'явився... Пішов лист тільки? Ну добре, дякую. Ні, ну я зрозуміла, що ми сьогодні не встигаємо. Добре, дякую.

Пані Кулік кладе слухавку:

— Він каже, що зранку там був і поки нічого не змінилося. Ну, я його повідомила, щоб склали протокол.

Я вам хочу сказати, що ми направили в міську адміністрацію свої пропозиції по влаштуванню торгівлі святкової. До Великодня вони не встигли випустити розпорядження. Якщо буде розпорядження, тоді будемо дозволяти встановлювати малі архітектурні форми, але ті форми, які затверджені зовнішній вигляд управлінням містобудування і архітектури міста, і в тих місцях, де це буде визначено головним управлінням містобудування і архітектури міста. А все те, що зараз хтось щось ставить, воно все буде знесено. Якщо не буде розпорядження, ніхто там стояти не буде!

Питаю:

— В той самий день, коли зносився кіоск Марти Іванівни Ткачук, буквально поряд знаходився такий самий кіоск. До речі, всі вони однакові. Там всюди написано \"Печерський район\" і є герб Печерського району... Їх район робить?

— Ні. Ви пам\'ятаєте, я згадувала про те, що кожного року випускались розпорядження міської державної адміністрації про влаштування літньої торгівлі. Для того, щоб в Печерському районі — це центральний район — все виглядало достойно, ми зобов\'язували тих підприємців, які нам писали заяви з проханням дозволити літню торгівлю, ми їм рекомендували, щоб вони виготовили малі архітектурні форми за єдиним зразком. Тому вони виготовляли такі архітектурні форми і, мабуть, усі ті, хто писав заяви у минулому, позаминулому році — вони, мабуть, вирішили, що вони тут в місті Києві і головні, і якщо їм у минулому і позаминулому роках дозволялось встановлювати ці малі архітектурні форми, то можна і зараз, без розпорядження Київської міської деражавної адміністрації.

Всі вони попереджені про то, що якщо ви будете своєвольнічать, то районні державні адиміністрації знайдуть інших підприємців. Оголосимо конкурс на проведення літньої торгівлі. Зараз у нас конкурс проводився серед тих, хто надав заяви...

— А як можна дізнатись про результати конкурсу?

— Ну, ми не проводили конкурс як такий, тому що у нас кількість заяв від підприємців не перевищила кількість місць, які ми визначили для літньої торгівлі.

— Скажіть, все-ж таки: там поряд з кіоском Марти Іванівни був такий самий кіоск інших підприємців, але їх ніхто не чіпав...

— Я вам кажу, що вони будуть знесені у вівторок, середу, четвер, якщо вони самі не приберуть ті кіоски. Ви ж там були і ви бачили, що це дуже такий трудойомкий процес, що кожну пляшечку, кожну пачку печива треба переписати і розпорошуватись на декілька архітектурних форм просто у комісії нема можливості. Один знесли, потім переходимо на другий, на третій, і так по черзі всі.

— Ще таке питання. От в Україні гарантується право приватної власності. Ніхто не має права підійти і безпідставно забрати приватну власність, навіть міліціонер. На якій підставі безпосередньо приватну власність Марти Іванівни, не пред\'являючи жодних документів, без будь-яких пояснень, забирали, грузили в якусь брудну машину, повезли кудись... Навіть якщо в державне сховище, все одно, мають бути якісь законні підстави. Які вони? Хто розпорядився?

— Законна підстава — це статті 10 і 11 закону про міліцію.

— Там нема такого! Я уважно вивчив Закон України \"Про міліцію\", там нема абсолютно нічого про право міліції забирати...

— Вилучати товар. Вони мають право.

— На законних підставах. Які законні підстави в даному випадку?

— Це стоїть без дозволу. Згідно із законом про оренду земельних ділянок, я не можу зараз вам по пам\'яті сказати статтю, якщо особа займає незаконно земельну ділянку, то вона повинна або знести по першій вимозі влади будівлю або малу архітектурну форму, яку вона встановила без договору оренди, або влада має право це знести без погодження цієї особи. Це вже закон про оренду земельних ділянок. Я вам на початку сказала, що ми керуємось багатьма законами: і про торгівлю, і про міліцію, і про оренду землі.

— Чи було в даному випадку розпорядження районної адміністрації щодо знесення малої архітектурної форми Марти Іванівни Ткачук?

— У нас є розпорядження про створення районної комісії з питань ліквідації стихійної торгівлі. Ми керуємось цим розпорядженням.

Я взяв копію документа і передивився:

— Нічого тут не бачу про право цієї комісії зносити МАФи...

— А це зміни до попереднього розпорядження. Я просто не шукала це розпорядження первинне, там де виписано порядок роботи комісії. Тобто це продовжується, продовжується, продовжується з 2001 року і міняється тільки склад комісії.

— Тобто, розпорядилася знести малу архітектурну форму Марти Іванівни Ткачук оця от комісія, про яку тут йдеться як колегіальний орган?

— Так.

— А безпосередньо вилучення відбувалося на підставі наказу Головного управління МВС у Києві, як Ви казали, так?

— Наказ по Головному управлінню — я на нього посилалась, коли говорила, що кожна ділянка закріплена за якимось районним управлінням внутрішніх справ. Тобто, кожне районне управління внутрішніх справ несе відповідальність за порядок на цій території. Там у нас є, зокрема, деякі нюанси, які не співпадають з кордонами району. Іде розмежування між метрополітеном, між шляхово-експлуатаційними ділянками, то міліція трошки не співпадає по цих питаннях і кожне районне управління внутрішніх справ відповідає за свою ділянку, за порядок на цій території.

У нас, до речі, створено в районному управлінні внутрішніх справ спеціальний відділ, який забезпечує громадський порядок на ринках. І в тому числі до його повноважень входить робота по недопущенню стихійної торгівлі в районі. Ці люди безпосередньо займаються цією роботою. Саме тому у нас в районі є порядок і немає стихійної торгівлі, нема бабусь, які торгують м\'ясом з землі, і нема квасу в бочках, який не проходить санстанцію. Нема у нас барахолок, нема нагромадження кіосків. У нас всього 176 кіосків на весь район, в той час як у деяких районах є і по дві, і по три тисячі кіосків. Ми намагаємося підтримувати порядок в районі і в тому числі стосовно стихійної торгівлі.

У нас є дуже багато місць, де людина може купити продукти харчування, прохолоджувальні напої, одяг, взуття. У нас дуже багато кафе і ресторанів, де люди теж можуть випити кави, води. Цього у нас в районі достатньо, вони перевищують навіть норми. А якщо у нас навіть і закривається якийсь магазин, то ми вживаємо всіх заходів, щоб у тому ж мікрорайні відкрився новий продовольчий магазин. Ми вживаємо заходи для того, щоб якщо у нас якщо якийсь мікрорайон не має свого стаціонарного невеличкого магазину, то ми там встановлюємо малі архітектурні форми. Наприклад, ми затвердили на сесії районної ради перелік місць, де потрібно влаштувати малі архітектурні форми: кіоски, лотки, палатки. Це було затверджено на сесії, а все інше - стихійна торгівля, і Марта Іванівна в тому числі голосувала за це рішення.

— Якщо йдеться про певне адміністративне правопорушення, про протокол, скажімо — я особисто був свідком того, як Марті Іванівні Ткачук, яка приїхала розбиратись, кули зникло її майно, не показали ніякого протокола, не дали ознайомитись, а відповідно і оскаржити в суді. Адже будь-яке рішення правоохоронних органів, відповідно до законодавства, громадянин має право оскаржувати. Ніяких ознак того, що це є легальні дії, не було. Мені пан Соцький особисто заявив, що це його рішення. Він просто сказав, що є розпорядження про демонтаж малої архітектурної форми, пославшись на цю комісію. До речі, є розпорядження комісії в письмовій формі про знесення архітектурних форм, де йдеться про МАФ пані Ткачук, чи такого рішення нема? Є протокол засідання, коли воно було ухвалено?

— Ну, протокол... У нас було засідання комісії у середу, я його ще не підписувала, але воно в друці. В середу у другій половині дня комісія засідала. Що стосується протоколів, то протокол — один примірник, попередження — вручили працівникам Марти Іванівни, я сподіваюсь, що вони працюють у неї по трудовим книжкам і вона за них платить податки тощо, тому має право з них спитати, чому їй не передали протокол, який був складений відділом з питань благоустрою. Другий примірник знаходиться у відділі з питань благоустрою, Стволов Віктор Леонідович — ви чули, як я з ним спілкувалась — у нього ви можете ознайомитись. Що стосується протоколу вилучення, то він знаходиться в міліції. Чому вони вам його не пред\'явили за результатами... Ну, мабуть, ще не закінчили опис товарів.

— Ви брали участь в цьому засіданні комісії?

— Так.

— І комісія була на місці, оглянула цей МАФ і сказала, що він там стоїть незаконно?

— Комісія виїзжала на місце, а засідання комісії було в кабінеті у начальника міліції.

— А сусідній МАФ оглянули?

— Всі оглянули і зафіксували, що в цьому МАФі є балон для торгівлі пивом, а в малій архітектурній формі, здається, \"Тандем груп — організатор подій\" теж є балон, і вона теж була попереджена про недопустимість. Друга піде вона на знесення. А далі — всі решта.

— Чи є якесь положення про цю комісію, щоб здійснювати громадський контроль?

— Є, звичайно. Я вам сьогодні його не знайду, у нас сьогодні короткий робочий день. В загальному відділі це треба піднімати архів. Надавайте письмовий запит, я вам дам всю інформацію, будь ласка.

— Як Ви гадаєте, наскільки \"плідною\" є така боротьба зі \"стихійною торгівлею\", коли таких точок десятки, а лише три з них ліквідовано і як мінімум одна вже відродилася?

— А ви почитайте інформацію про ліквідацію осередків стихійної торгівлі і побачите, що ми не три \"точки\" ліквідували... Ми протягом року ліквідуємо доуже багато \"точок\". І в нас є такі місця дуже проблемні біля станцій метрополітену, періодично з\'являються якісь міні-риночки. Одна бабуся стала, ми її не відстежили. А потім через пару днів біля неї вже такі два-три, чотири чоловіки стали. Ми такі точки ліквідуємо. Вони в нас були і на Лесі Українки, і на Еспланадній, і на Предславинській біля заводу \"Радар\". Там взагалі м\'ясом торгували. І на Німанській. Ми кожну таку \"точку\" знаємо і відслідковуємо.

Більш того, у нас було засідання колегії з питань весняно-літньої торгівлі і на останньому засіданні колегії було доручено керівникам житлово-комунальних органів, щоб вони давали негайну інформацію, якщо така стихійна торгівля виникає десь у дворах, не на магістральних вулицях, там де в нас проїзжає керівництво держави... Тому що стихійна торгівля, розумієте, це не просто що хтось там став без дозволу і торгує у невстановленому місці. Він же торгує продукцією, яка на 90% не сертифікована, тобто вони не пройшли ні контроль санепідстанції, не пройшли контроль ветеринарної станції, лабораторний контроль на наявність нітратів, радіонуклідів. Це дуже серйозне питання. Тому що все, що у нас стоїть законно, воно дуже серйозно контролюється санепідстанцією, і управлінням з питань захисту прав споживачів, і відділом торгівлі, і багатьма органами. Слава Богу, у нас нема в районі масових отруєнь. Мабуть, завдяки тому, що ми відслідковуємо питання стихійної торгівлі. Я не буду казати про інші райони, то їх питання. Ви, мабуть, їздите по місту і бачите, як в районах у підземних переходах і молоком, і м\'ясом торгують. Це дуже серйозне питання. Це не тому, що ми вважаємо, що це некрасиво, а тому що нема контролю за цією торгівлею.

— А чому ви не подаєте в суд на незаконних торговців? Чому спочатку вилучається товар, а потім протокол передається до суду? Якщо там виявиться, що нема ніякого правопорушення, товар буде пошкоджений — я бачив ваш антисанітарний транспорт — ще й буде велика волокіта з компенсацією моральних збитків, збитків від незаконних дій міліції, що передбачено статтею 5 Закону України \"Про міліцію\". Якщо це рішення не міліції, а цієї міжвідомчої комісії, то чому міліції доведеться відшкодовувати вартість пошкодженого товару?..

— А чому ви вирішили, що міліція буде відшкодовувати пані Ткачук щось? Там все описано, все має, мабуть, певні терміни зберігання. Якщо ці терміни не витримані, тоді це проблеми Марти Іванівни. Тоді ми будемо дуже ретельно перевіряти інші її точки. А може, вона не тільки там торгує просроченим товаром, а й в інших місцях? А якщо у неї там все законно і є сертифікати, то товар цей буде повернений. На неї тільки накладуть штраф за те, що вона порушила закон про оренду землі. Якщо він прострочений, звичайно, їй не повернуть цей товар і ніхто його відшкодовувати не буде.

— Але ж те, що вилучили товар, і поки я не побачив доказів зворотнього — цілком законний, сертифікований, не прострочений, бо у нас як у правовій державі діє принцип презумпції невинності — можна казати про те, що відбулося перешкоджання законній підприємницькій діяльності. Це кримінальний злочин.

— Ні. Це не було перешкоджання підприємницькій діяльності. Вона не мала права здійснювати підприємницьку діяльність в цьому місці. Вона мала право проводити цю діяльність на Мар\'яненко, на Предславинській, на Тімірязєва. Там її ніхто не чіпав, там вона здійснює торгівлю. А тут вона не мала права! Чому люди так розуміють, що вони схотіли здійснювати підприємницьку діяльність на цій землі, яка належить зовсім іншому органу, яка у неї не в оренді, яка їй не належить, яка у власності київської міської громади, у власності Київської міської ради... Ви ж, я сподіваюсь, будете заперечувати, якщо люди зайдуть у вашу квартиру, коли у вас раптом будуть відчинені двері, хтось зайде і ляже спати у вас в квартирі!

— Якщо людина є співвласником моєї квартири, я не заперечуватиму. А Марта Іванівна Ткачук є членом київської територіальної громади. Йдеться про громадське місце, є свобода пересування.

— Пересування — так, але здійснення підприємницької діяльності — ні! Вона не має права там здійснювати підприємницьку діяльність.

— Який нормативний акт обмежує її право?

— Закон України про оренду землі. Почитайте, будь ласка. Вона не має права там здійснювати будь-яких дій, крім пересуватись по цій землі, відпочивати і так далі. Здійснювати підприємницьку діяльність на земельних ділянках, які не надані їй в оренду, вона не має права.

Що ж, таким є на разі останнє слово чиновника. Уважно вислухавши пані Кулік, я розпрощався. Відповідні інформаційні запити на документи, які могли б підтвердити її слова, вже направлено.

Попередній висновок: це — рейдерство...

\"Титанічна боротьба\" районної влади зі \"стихійною торгівлею\", до того ж в умовах економічної кризи виглядає вкрай абсурдно. Людям треба дати простір, розв\'язати руки, щоб вони вирішували проблеми один одного, знаходили і продавали дешеві товари задовільної якості без зарегульваних процедур, крізь які без численних хабарів та марнування купи зайвого часу не продерешся.

Якщо є попит і пропозиція — це ринок. Справжній вільний ринок завжди несе з собою певні ризики, і влада не повинна боротися зі стихією ринку, бо таким чином знищуються ринкові механізми і руйнуються перспективи розвитку. Функція влади тільки в тому, щоб підстрахувати суспільство від крайніх ризиків. Хай краще один продавець неякісного товару виплатить через суд велику компенсацію необачному покупцеві, ніж підозрювати у недоброчесності, нахабно \"шмонати\" і затримувати видачу дозволів на торгівлю всім тисячам продавців. Якщо ж влада перешкоджає розвитку підприємництва, продукуючи штучні немотивовані заборони всупереч ринковим тенденціям, бо хоче \"все контролювати\", вона перетворюється на диктатуру та корупційне болото й прирікає суспільство на бідність й життя у стані перманентних криз та безвиході.

У описаній вище ситуації ми бачимо гіперактивний тиск купи органів влади на підприємця. Міська адміністрація не погоджує вже затверджений районною радою список місць сезонної торгівлі. Районна адміністрація відмовляється узаконити цілком пристойні \"точки\", де підприємці вже торгували не один рік і, виявляється, \"незаконно\". Міліція хапає майно підприємця без поваги до приватної власності, без дотримання будь-яких законних процедур, лише на підставі якогось усного рішення (пані Кулік сама сказала, що навіть на наступний день після розгрому МАФу Марти Ткачук протокол засідання \"комісії\" не був підписаний!).

Виправдання міліції та районної влади не витримують жодної критики, бо занадто очевидна вибірковість їх дій: до Марти Ткачук одне ставлення, до інших підприємців — інше. На словах всі МАФи біля Києво-Печерської Лаври ведуть торгівлю незаконно, однак знесено лише її МАФ і лише її майно конфіскується без пред\'явлення будь-яких конкретних звинувачень у правопорушенні, без рішення суду чи письмового розпорядження відповідальних осіб.

До того ж на наступний день на місці знесеного МАФу Марти Ткачук з\'являється МАФ іншого підприємця, який безперешкодно веде торгівлю. Тут одразу виникає припущення за принципом \"кому вигідно\": якщо внаслідок дій влади одного підприємця позбавили торгового місця, а інший потім торгує на тому самому місці й на таких самих законних підставах, що й жертва \"боротьби зі стихійною торгівлею\" — мимоволі виникає думка про те, що без хабаря тут не обійшлося. Зрештою, представники влади самі винні у тому, що їх упереджене ставлення та виправдання не по суті викликають у стороннього спостерігача саме такі враження.

Нарешті, посилання Людмили Кулик на \"стихійну торгівлю\", яку буцімто вела Марта Ткачук, не відповідає усталеній практиці. Зазвичай під \"стихійною торгівлею\" розуміється торгівля з рук і з розкладок. У звітах про боротьбу з несанкціонованою торгівлею за підписом Р. Сердюка, начальника відділу з питань продовольчих ресурсів, торгівлі та побутового обслуговування Печерської РДА , які люб\'язно надала редакції газети \"Правдошукач\" пані Кулик, нема жодної згадки про знесення малих архітектурних форм.

Воно і не дивно: незаконно встановлені МАФи на Печерську традиційно демонтуються виключно за рішенням сесії районної ради. В даному ж випадку подібне рішення не ухвалювалося і навіть не ставилося на порядок денний.

До речі, посилання пані Кулік на закон \"Про оренду землі\" підтверджують якраз правильність усталеної практики. Громадське місце на зразок тротуару біля Києво-Печерскої Лаври — це земля, яка належить територіальній громаді, й будь-який представник громади може в законний спосіб нею користуватись (наприклад, ходити по цій землі), поки власник — територіальна громада — рішенням референдуму або колегіальним рішенням своїх представників, тобто депутатів місцевої ради, не обмежила це право відповідно до статті 27 зазначеного закону (чого в даному випадку не було). Сам по собі цей закон не забороняє члену територіальної громади, тобто співвласнику цієї землі, провадити підприємницьку діяльність на ній. А одним з основних правових принципів у нашій демократичній державі є: що не заборонено — те дозволено!

В заголовку одного зі звітів про боротьбу зі \"стихійною торгівлею\" ясно написана правова підстава діяльності \"районної комісії з питань організації роботи по ліквідації та запобіганню виникнення стихійної торгівлі на території Печерського району м. Києва\". Це — наказ ГУ МВС України в м. Києві від 14.01.2008 № 5 \"Про вжиття заходів щодо припинення несанкціонованої торгівлі в підземних переходах\". Однак від місця погрому продуктового кіоску Марти Ткачук до найближчого підземного переходу — кілька кілометрів!

Свавілля влади відбувалося не під землею, а під небом при денному світлі. На очах сотень людей, які бачили приниження приватного підприємництва та зробили для себе висновки щодо того, чи є в Україні вільне підприємництво та економічні свободи. Ці люди можуть вирішити, що ініціатива в Україні карається, тому пальцем о палець не вдарять для розбудови української економіки. Розгром кіоску бачили й численні іноземні туристи, можливі інвестори, які поїхали подивитись Київо-Печерську Лавру, а після побаченої ганьби тричі подумають, чи вкладати гроші в економіку держави з такою варварською владою, яка не має жодної поваги до приватної власності.

Логіка на кшталт \"всі МАФи незаконні\" завжди має корупційне підгрунтя. Хтось комусь дав конверт з грошима, і одного підприємця прибирають, а той, хто дав конверт, займає його місце. Таке явище прийнято називати рейдерством. І поки рейдерство є на рівні продуктових кіосків, доти воно буде незнищенним на рівні великих підприємств.

Тож є сенс почати боротьбу з рейдерством із Печерського району міста Києва!

Тепер, коли у людей виникли обгрунтовані підозри щодо участі у рейдерських корупційних оборудках окремих посадовців Печерської районної у м. Києві адміністрації та управління МВС у Печерському районі, час проявити політичну волю. БЮТ має очиститись від чиновника, який хибно розуміє свої обов\'язки перед суспільством і колегами по фракції. А депутатам Печерської районної ради слід було б відібрати повноваження по узгодженню місць торгівлі у свого виконкому — Печерської РДА, чиновники якої зловживають цими повноваженнями для нищення доброчесного бізнесу. Краще хай відповідає за погодження місць весняно-літньої торгівлі колегіальний орган — депутатська комісія. Так прийнято в інших районах, де вже подолано совєцький стереотип, буцімто районна рада є органом безсловесного \"одобрямсу\" рішень чиновників районної адміністрації.

Ще краще було б залучити в цю комісію представників громадськості: як з організацій, що захищають права підприємців, так і з організацій, які опікуються правами споживачів та правопорядком в районі. Якщо правила весняно-літньої торгівлі та узгодження місць розташування й порядку роботи \"точок\" будуть максимально прозорими й відкритими для громадськості, в тому числі із залученням до контролю їх виконання небайдужих активістів та ЗМІ, тоді проблема рейдерства та корупції принаймні в цьому питанні й принаймні в Печерському районі Києва буде вирішена. Це може стати гарним прикладом для наслідування іншими органами влади і місцевого самоврядування й підтвердить, що українська економіка, як риба, не гниє з голови, а вчиться плавати у морі вільного ринку та цивілізованої правосвідомості.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 21-04-2009 7:11 |  переглядів