Прес-конференція Януковича як маніпуляція Банкової

Прес-конференція президента Януковича стала взірцем маніпуляційних технологій, використаних адміністрацією президента.

Подібного цинізму в діях Банкової не було ні за часів Ющенка, ні навіть за часів Кучми.

У часи Леоніда Кучми прес-конференції бували двох типів. Спочатку вони проходили в конференц-залі Президент-готелю «Київський», а запитання ставилися в порядку черговості всіма журналістами, які займали чергу біля мікрофону.

Після того, як в будівлі адміністрації президента було зроблено ремонт і там з'явився прес-центр, прес-конференції Кучми перемістилися туди.

Запитання там ставили шляхом підняття рук, причому право поставити їх отримували всі, хто бажав, а дехто навіть декілька разів. Поспілкуватися з Кучмою могла навіть Тетяна Коробова, від однієї згадки про яку президента кидало в жар і холод.

За Ющенка прес-конференції проходили або в «Українському домі», або у внутрішньому дворі адміністрації президента. Щоб поставити запитання, журналісти в порядку черговості записувалися до власноруч складеного списку. Встигали не всі, але принцип був один – черговість поставлених запитань визначала не прес-секретар президента, а жива черга біля мікрофона, підтверджена списком.

Перша прес-конференція Януковича відбулася 4 червня 2010 року. Тоді так само право ставити запитання надавалося в порядку черги за складеним журналістами списком.

У п'ятницю, 8 липня 2011 року, Віктор Янукович дав другу прес-конференцію на посаді президента, яку можна вважати полігоном для технологій маніпуляції телеглядачем з метою нарощування рейтингу президента.

Для цього Банкова застосувала декілька нових інструментів.

Перше – журналістів розсадили за чотирма секторами. Київські ЗМІ сіли в одному секторі, представники закордонних ЗМІ – в другом, а регіональних журналістів розсадили одразу в двох сектора.

Право поставити запитання отримував кожен сектор по черзі. Таким чином, представники регіональних ЗМІ отримували право поставити два запитання на кожному колі. Тобто половина запитань на прес-конференції була від регіональних мас-медіа.

Причина – тому що квоту запитань від регіональних редакцій закрили представники державних або комунальних ЗМІ, які мають мало спільного з незалежною пресою, а часом є аудіо-візуальним підрозділом прес-служби відповідного губернатора або іншого чиновника. Тобто людей, які по вертикалі влади підпорядковані Банковій. (З творчістю обласних державних телекомпаній докладніше можна ознайомитися в статті «Робоча поїздка „губернатора“ до ресторану»)

Тому не слід дивуватися, що і запитання для регіональних журналістів також узгоджували на Банковій. Інколи від почутого від регіональних журналістів було ніяково. Наприклад, бердянську газету цікавили не проблеми свого регіону і не соціально-економічні негаразди в державі, а те, як Україна святкуватиме день незалежності.

Друга технологія – цього разу в залі не було мікрофону, біля якого вишуковувалася черга журналістів. Цього разу мікрофон по залу носили дівчата, які так само носять мікрофон в програмі Савіка Шустера. Таким чином, Януковича убезпечували від нерегламентованого спілкування з незалежними журналістами, які могли би поставити йому додаткове запитання або якимось іншим чином прореагувати на щойно почуте.

Під час прес-конференції Януковича дійшло до комічного. Коли запитання йому поставила Ганна Цуканова з Агентства Франс-прес, Янукович почав до неї апелювати, а не почувши від неї реакції, сприйняв це як визнання журналісткою його правоти. Хоча насправді в неї просто не було мікрофону, щоб хоч щось відповісти Януковичу.

Технологія третя – маніпуляція. Банкова самостійно визначила, кому дати запитання в секторах регіональної преси. Таким чином, адміністрація контролювала щонайменше половину запитань на брифінгу та могла натренувати Януковича відповідати красиво. Задачею Банкової було нейтралізувати київських журналістів, для чого в хід пішла брехня.

Отже, київських журналістів ніхто не попередив про те, що більше не буде черги біля мікрофону, а право ставити запитання надаватиме прес-секретар Януковича за допомогою дівчат Шустера. Тому київські медіа за традицією, яка діє з 2000 року, самі склали список журналістів, які в порядку черговості ставитимуть запитання. Принцип тут один – хто раніше записався, той і вище в цьому списку.

Коли прес-секретар Януковича Дарка Чепак прийшла за 10 хвилин до початку прес-конференції в зал, вона забрала цей список. Але уже в ході прес-конференції право поставити запитання вона давала на власний розсуд. А на обурливі вигуки київських журналістів, які були в цьому списку, речник Януковича заявила, що, виявляється, київські журналісти склали два списки, і вона дає право ставити запитання по черзі з кожного з них. Насправді другого списку не існувало, а його вигадали з метою пояснити, чому Чепак дає запитання «перевіреним» журналістам.

Як потім зізналася Чепак, вони попередньо обговорювали теми запитань зі «своїми» журналістами, і всі вони виявилися безконфліктними для Януковича.

А тепер прес-конференція Януковича від 8 липня 2011 року мовою статистики.

За дві години ефіру Януковичу було поставлено 20 запитань, з яких 11 було від журналістів, що перебувають в системі залежності від влади – або через приналежність телекомпанії чи газети до державної/комунальної власності, або через присутність цих журналістів у пулі Януковича – цьому закритому клубі відданих супутників президента.

Ось медіа, які поставили запитання Януковичу:

Перший національний (державна телекомпанія)

Ізвестія в Украінє (входить у пул Януковича)

Чернівецька ОДТРК (державна телекомпанія)

Кіровоградська ОДТРК (державна телекомпанія)

Українська правда

Ехо Москви

Коломийський вісник (газета міської ради)

Хмельницька ОДТРК (державна телекомпанія)

1+1

Агентство Франс Прес

Кримскіє ізвєстія (газета Верховної Рада АРК)

Миколаївська ОДТРК (державна телекомпанія)

Телекритика

Комерсант

«Південна зоря» (газета Бердянської міської і районної рад)

Дніпропетровський «Мост»

СТБ

Комсомольськая правда в Украінє (входить у пул Януковича)

РІА Новості

Телекомпанія «Прилуки» (комунальна телекомпанія)

При чому, якби не журналіст каналу СТБ Наталія Соколенко, що публічно виступила проти цих маніпуляцій і таки відстояла своє право на запитання поза «регламентом» Дарки Чепак, то замість СТБ запитання поставила би ще одна регіональна телекомпанія. Таким чином, адміністрація президента мала би протягом прес-конференції 12 контрольованих запитань з 20. Цікаво, чи наберуться після цього на Банковій нахабства заперечувати, що вони взяли курс на путінську журналістику?

...За часів Кучми і Ющенка прес-конференції відбувалися щоквартально. Зараз журналісти більше року очікували цієї зустрічі з Януковичем. Були сподівання, що прес-конференція стане нагодою для відвертої, а не зрежисованої розмови. Але вони швидко розвіялися під час вистави, в якій адміністрація президента запросила журналістів бути статистами.

Прикро лише, що інструментом впровадження цих нечесних технологій стала людина, яка ще рік тому з ними боролася – разом з іншими журналістами руху «Стоп цензурі».

Сергій Лещенко, Українська правда