Хронологія однієї дурниці

18 серпня. Сайт «Обозреватель» публікує інтерв'ю з Януковичем, де він вперше анонсує видання своєї книги.

«Вот это было завершено именно в тихие крымские вечера, – показал Виктор Федорович на аккуратную стопку лежащих отдельно бумаг. – В августе нынешнего года, накануне 20-й годовщины Независимости Украины в издательстве „Манделбаум Верлаг“ в Вене выходит моя книга „Украина – страна возможностей“. Я начал писать ее еще в оппозиции, закончил вот теперь – в отпуске».

Кінець серпня — перші екземпляри прибувають до України

2 вересня, 11:09 виходить новина «Української правди» під заголовком «КНИГА ЯНУКОВИЧА ВИЯВИЛАСЯ ПЛАГІАТОМ»

«Як з'ясувала редакція, книга Януковича є плагіатом, де за підписом президента видано не лише чужі ідеї, а скомпільовано цілі абзаци з текстів, які раніше виходили за підписом різних осіб, зокрема, одіозного журналіста В'ячеслава Піховшека та арештованого чиновника Василя Волги».

2 вересня, 13:17 на сайті УНІАН виступає радник Януковича Ганна Герман. Вона заявляє, що не Янукович у когось списував, а всі інші – в Януковича.

Радник президента Ганна Герман назвала брехнею звинувачення президента Віктора Януковича у плагіаті: «Можливо, хтось із політиків колись і використовував якісь думки з книжок Януковича»

2 вересня, 13:31 на «Українській правді» виходить перша частина розслідування «Книга Януковича – плагіат президентського масштабу».

2 вересня, 17:13 на сайті УНН виходить заява соратниці Герман Лариси Скорик, де вона називає «аморальними» авторів розслідування про плагіат в книзі Януковича.

«Я думаю, що ці люди просто глибоко аморальні, які сенс свого життя бачать у тому, щоб виконувати якісь замовлення за добрі гроші. Якщо це журналістика, то нікчемна».

Факти наявності в тексті Януковича уривків чужих авторів Скорик пояснює так: «Коли ми читаємо книжки старих філософів чи старих авторів, то найприємніше для нас, коли ми там вичитуємо свої власні думки».

3 вересня, 13:18 на сайті УНН виходить заява перекладача книги Януковича Костянтина Василькевича, якого чомусь називають «експертом», під назвою «У книзі Януковича немає плагіату».

5 вересня, 10:54 тепер уже на сайті «Обозреватель» виходить стаття за підписом Скорик, значну частину якої складає заява того ж Василькевича.

Скорик стверджує: «Украинская правда» является лишь емкостью, куда сливается так называемый компромат на объект заинтересованности тех, кто платит деньги".

5 вересня 2011, 17:16 на «Українській правді» виходить продовження розслідування «Книга Януковича – плагіат президентського масштабу. Частина 2»

6 вересня, 12:00 на «Обозревателе» виходить новий текст за підписом Василькевича з новими звинуваченнями на адресу «Української правди»:

«УП» давно превратилась в лучшем случае в почтовый ящик, в который можно бросить любой заказной материал с компроматом и из которого он – этот материал – за определенную мзду перекочует в Интернет".

6 вересня, 21:39 головний редактор журналу «Корреспондент» Віталій Сич підтвердив плагіат Януковича, впізнавши в його книзі шматки тексту, який він писав власноруч для очолюваного ним часопису.

7 вересня, 13:23 виходить блог Ганни Герман на «Українській правді» під назвою «Моя відповідь провокаторам», де заявляє, що розслідування про плагіат в книзі Януковича – це «провокація» та «афера», «качка» та «спецоперація», організована «за великі гроші людиною без будь-якої моралі».

Але ця версія проіснувала менше чотирьох годин.

Після обіду 7 вересня звинувачена сторона змінює всю легенду, яку вони захищали протягом пяти днів.

Отже, 7 сентября, 16:56 на «Обозревателе» виходить новий текст з заголовком «Автор английского перевода книги Януковича извинился перед президентом и журналистами».

За новою версією, крайнім у історії виявився... перекладач, який начебто видалив «сотні посилань» на першоджерела, які начебто були в книзі Януковича.

Таким чином, він докорінно змінює легенду, адже раніше перекладач наполягав, що посилань не було, тому що їх не треба було ставити в принципі, адже всі наведені приклади плагіату буцімто є переказом загальновідомих відомостей.

Про наявність «сотні посилань» до цього моменту ніхто навіть не згадував.

Після цієї публікації, де Костянтин Василькевич взяв удар на себе, він уникає контактів з журналістами та відмовляється коментувати будь-що.

При цьому він так і не продемонстрував, як обіцяв, рукопис Януковича з вказаними там посиланнями.

Для того, щоб переконати громадян своєї держави в чесності, президент мав просто доручити Дарці Чепак зібрати журналістів у прес-центрі адміністрації та показати 500 сторінок рукопису, написаних почерком Віктора Януковича.

Цікаво, наприклад, як в цьому рукописі буде вказано посилання на шмат тексту, переписаний з реферату студентки Галі.

І, нарешті, жодних вибачень від Ганни Герман та Лариси Скорик за звинувачення на адресу журналістів «Української правди» ніхто так і не дочекався.

P.S. Зате 12 вересня, у другому за впливовістю німецькому виданні Süddeutsche Zeitung виходить публікація «Дебют президента», яка завершується запозиченням з «Української правди»: підлітком Янукович забирав чужі речі, що були на головах інших людей, а тепер – що знаходяться в головах інших людей.

Аби виставити і без того незграбного Януковича посміховиськом на весь світ, його підлеглим справді довелося застосувати всі свої таланти.

Сергій Лещенко, Українська правда