Загублені в газосховищах. З «Нафтогазу» вивозять три камази стодоларових банкнот

Приватна фірма Дмитра Фірташа «Укргаз-ЕНЕРГО» забирає у державного «Нафтогазу» «блакитне паливо» вартістю майже 2 млрд. доларів. А все тому, що «Нафтогаз» просто загубив документи, які доводять, що цей його газ і за нього заплачено.

А ось журналіст ці документи знайшов. При чому дуже легко.

Однак навряд чи це зупинить грабунок державної газової компанії, адже схоже, що документи були загублені з умислом.

Це в свою чергу може означати, що «Нафтогаз» свідомо банкротять. І отже прощай вітчизняний видобуток газу, який давав блакитне паливо на потреби населення по пільговим цінам?

Два мільярди доларів це, без скромності, багато

До президенства Віктора Януковича корупційна схема на 100 млн. грн. вважалася верхом зухвалості. Однак лише через рік після інавгурації вже мільярдні суми дерибану державних коштів стали буденністю.

Тому автор прогнозує, що це розслідування про «розкуркулення» «Нафтогазу» на 2 млрд. баксів також не приверне увагу суспільства тим паче, що мова йде про складну для сприйняття газову тему.

Однак такі речі не можна ігнорувати. Тому, що 2 млрд. доларів це ду-у-у-же велика сума. Наприклад, один мільярд коштує будівництво терміналу з прийому скрапленого газу, який потрібен Україні, як аргумент в торгах з Росією. А два мільярди це гарантоване будівництво терміналу навіть за нинішніми правилами гри в країні (тобто з 50%-вими відкатами, але хоча б без сумнівних «лижних інструкторів»).

Все одно не вражає? Так, справді важко уявити, що таке мільярд доларів, якщо, живеш в стилі Віктора Цоя: «если есть в кармане пачка сигарет, значит все не так уж плохо на сегоднешний день». Тому перед тим, як розгортати лінію сюжету автор пропонує читачу хоча б візуально оцінити розмах втрат для державної компанії.

В цьому у пригоді став художник Майкл Марковичі, який колись створив інсталяцію «Один мільярд американських доларів стодоларовими купюрами».

А тепер уявіть з «Нафтогазу» нині витягують дві такі купки, які важко влазять навіть у три переповнені Камази!!!

Це не комариний укус, це нокаутуючий удар не лише по економіці країни, а по самих підвалинах на яких тримається країна.

Газ «РосУкрЕнерго» вже повернений

«Схема» по якій нині з «Нафтогазу» витягають 2 млрд. доларів, схожа на розбій серед білого дня. Однак розрахунок організаторів на те, що навіть мінімального розголосу ця оборудка не отримає. По-перше, тому що газова тематика вже давно набила оскому у споживачів інформації.

По-друге, тому що всім здається, що мова йде про газ «РосУкрЕнерго». Тобто про рішення Стокгольмського арбітражу 2010 року, який постановив повернути Фірташу газ, який прем’єр Юлія Тимошенка 2009-тому році забрала у «РосУкрЕнерго» в рахунок боргу, який «Газпром» переступив «Нафтогазу».

Однак сувора правда полягає в тому, що той газ «Нафтогаз» вже повернув Фірташу, навіть з лишком (11 млрд. кубометрів плюс пеня 1.2 млрд. куб) і це коштувало державному бюджету майже 3 млрд. доларів.

Однак це не має жодного стосунку до сучасної газової «оборудки». Нинішні 2 млрд. доларів, які виводяться з «Нафтогазу» це ще один «подарунок» держави та її громадян приватному капіталу.

Грабунок іменем України

Щоб пояснити новеньку схему автору доведеться трохи заглибитися в історію газових відносин часів «РосУкрЕнерго». Однак не варто лякатися, що це буде заплутана історія. Схема проста, ну як, скажімо, красти шапки.

Почалося все з того, що в 2006-тому році «РосУкрЕнерго» та державний «Нафтогаз» створили газового посередника ЗАТ “УкрГаз-ЕНЕРГО” . І хоча половину акцій трейдера тримала державна компанія, «УкрГаз-ЕНЕРГО» діяло виключно в інтересах своїх приватних власників (Фірташа-Бойка) і при цьому мала повне сприяння влади, адже власники приватної компанії тут саму владу і представляли. Зокрема, Юрій Бойко був міністром Мінпаливенерго. Завдяки усним (і дуже рідко – письмовим) його вказівкам це підприємство стало постачальником газу найбільш платоспроможним промисловим споживачам, тоді як державному “Нафтогазу” залишилися проблемні клієнти з теплокомунальної енергетики та «бюджетники».

В результаті «УкрГаз-ЕНЕРГО» лише за один 2006 рік отримав чистого прибуток 0.8 млрд. грн., а «Нафтогаз» вліз у 1.7 млрд. збитків.

Поступово згорнув свою роботу посередник в 2008 році з приходом уряду Юлії Тимошенко.

Коли з того часу минуло чотири роки, зокрема два роки президенства Януковича в ЗАТ «УкрГаз-ЕНЕРГО» раптом взяли і згадали, що десь в газових сховищах України мусить бути майже 5 млрд. кубометрів власного газу (сучасною вартістю близько 2 млрд.доларів) закачаного переважно в 2007 році.

А як можна пояснити амнезію в попередні роки?

Однак суди такі нюанси не цікавили, всі інстанції визнали право ЗАТ «Укргаз-ЕНЕРГО» на газ.

Це відбулося тому, що «Укртрансгаз», яким керує близький до Юрія Бойка Сергій Винокуров, та «Нафтогаз», яким керує Євгеній Бакулін (теж ставленик Юрія Бойка) не напружувалися в захисті інтересів державних компаній.

А як могло бути інакше, якщо у позивача ( «Укргаз-Енерго») власник та сама політично-фінансова група під умовною назвою «група «РосУкрЕнерго», що контролює і відповідача (державний «Нафтогаз»)? Тому перемога приватного інтересу групи над державним, нажаль, була очевидна та прогнозована.

Детально судові події розвивалися наступним чином. У вересні 2012 року Господарський суд міста Києва зобов’язав державний «Укртрансгаз» передати з підземних газових сховищ «безпідставно набуте майно», а саме 4 млрд. 862 кубометрів газу на адресу «Укргаз-ЕНЕРГО». В квітні цього року той самий суд зобов’язав НАК «Нафтогаз» передати 4млрд 751 млн. кубометрів «Укртрансгазу» для подальшої передачі ЗАТ «Укргаз-ЕНЕРГО». І нарешті, третій суд зобов’язав «Нафтогаз» повернути ЗАО «Укргаз-ЕНЕРГО» 50% акцій ЗАО, яким володів НАК.

Нагадаю, позаяк НАК «Нафтогаз» володів половиною «Укргаз-ЕНЕРГО» відповідно половина відсудженого об’єму газу вартістю майже 1 млрд. доларів могло би знову повернутися йому через дивіденди. Тому авторам схеми було так важливо позбавити «Нафтогаз» акцій у фірмі Фірташа, і це було зроблено.

В результаті «іменем України» ( а саме такими словами починаються судові рішення» пролунав контрольний постріл в скроню НАК «Нафтогазу», що і так ледь дихає. Адже нині весь газ який перебуває у власності НАКу переданий у заставу банківських установ.

Нещодавно кабмін затвердив фінансовий план Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на 2013 рік з дефіцитом близько 18 мільярдів гривень. І то експерти говорять, що ця цифра далека від істини, «дірка» набагато масштабніша.

Тому якщо «Нафтогаз» виконає рішення суду, можна прогнозувати, що нас чекає або підняття цін на газ для населення, або приватизація всіх ласих шматків НАКу, в першу чергу в сфері видобутку вітчизняного газу.

І що принципово важливо НАК «Нафтогаз» не винен ці безумні об’єми газу ЗАТ «Укргаз-ЕНЕРГО».

З’ясувати це виявилося просто, в два кроки. Як би сказав Шерлок Холмс: «Все елементарно Ватсон».

Амнезія Фірташа

Крок перший.

Варто зайти в Єдину базу судових рішень в Інтернеті та знайти рішення судів, які «розкуркулюють» «Нафтогаз України» майже на 5 млрд. кубометрів газу.

При уважному ознайомлені з цими рішеннями стає зрозуміло, що левову частину цього об’єму майже 4 млрд. кубометрів газу (3,96 млрд. кубометрів) становить газ, який «Укргаз-ЕНЕРГО» закачало у газові сховища в 2007 році. З приходом уряду Юлії Тимошенко в листопаді – грудні 2007 цей газ було реалізовано споживачам через «Нафтогаз».

Реалізація цих об’ємів відбулася на виконання договору поставки між ЗАТ «Укргаз-ЕНЕРГО» та НАК «Нафтогаз» №453 від 29.11.2007.

Однак нині суд зобов’язав державну компанію повернути цей газ Фірташу, бо цитую «встановив факт нездійснення ЗАТ «Укргаз-Енерго» поставки природнього газу НАК «Нафтогаз України» за договором поставки № 453 від 29 листопада 2007 року». (Цей важливий договір надалі будемо називати «листопадовим»).

Факт «нездійснення поставки» суд встановив, через відсутність у «Нафтогазу України» актів прийому-передачі газу за «листопадовим договором», які на думку суду, є єдиним підтвердженням того, що «Нафтогаз» купив той газ.

Отже суд вирішив, «що майно ЗАТ «Укргаз-ЕНЕРГО» було набуте відповідачем безпідставно» і весь об’єм газу, що фігурував у «листопадовому договорі» і який вже давно спалили споживачі «Нафтогазу» мусить нині бути повернутий фірмі Фірташа.

Хоча насправді за цей газ було заплачено.

Навіть у судовому рішенні Господарського суду міста Києва по справі № 5011-74/9393—2012 можна прочитати, що представники НАК «Нафтогаз» демонстрували суду податкові накладні згідно яких протягом 19 — 27 лютого 2008 року НАК здійснила оплату за 3 858 122 530,74 куб. метрів природного газу, що був поставлений за «листопадовим договором».

Однак суд не прийняв ці документи до уваги, мовляв лише наявність актів-прийому передачі газу підтверджує, що НАК «Нафтогаз» реалізував газ «УкрГаз-ЕНЕРГО» законно.

Отже все впирається в акти прийому-передачі газу.

Є два папірці –«Нафтогаз» з газом. Немає, «Нафтогаз», тобто державний бюджет, тобто суспільство платить Фірташу величезні гроші.

Через відсутність лише цих двох папірців НАК «Нафтогаз» змушений фактично дарувати «блакитне паливо» за яке вже було заплачено в 2008 році. Де ж ті папірці? І чи були взагалі оформлені акти прийому-передачі газу за «листопадовим договором».

Були!!!

Автор не знає чи ці акти існують нині, чи може знищені. Але існували вони ОДНОЗНАЧНО! В 2008-мому операції з тим газом було оформлено згідно закону.

Щоб в цьому переконатися пропоную читачам разом здійснити крок другий. От просто зараз будь-хто може запустити відео, щоб побачити акти-прийому передачі газу, які не були показані суду.

Це відео з архіву ТСН за лютий 2008 року, яке носить назву «Прес-конференція речника «УкрГаз-ЕНЕРГО» Віталія Кисіля».

В підписі під відео зазначено, цитую «за останні два дні НАК перерахувала ЗАТ «УкрГаз Енерго» понад 2,4 млрд. грн. згідно з умовами додаткової угоди від 19 лютого 2008 р. до договору від 29 листопада 2007 р., «Укргаз-Енерго» надало НАК акти прийому-передачі газу». Отже йдеться якраз про ВИКОНАННЯ «листопадового договору», стосовно якого Господарський суд в 2012 році встановив «факт відсутності виконання».

Може проблема в пам’яті, може в «УкрГаз-ЕНЕРГО» за 5 років забули, що з ними розрахувалися. То нехай подивляться свою ж прес-конференцію тих років та згадають.

Тому що їх речник Віталій Кисіль не лише говорив, що акти-прийому передачі газу були підписані, а навіть показував їх на камеру. Спочатку один нині втрачений акт, а потім другий.

Пропоную розшифровку, що при цьому говорив Кисіль: «За вчора та сьогодні, на адресу компанії були перераховані 2,4 млрд. грн. Важливий момент на який нас постійно підштовхує уряд, начебто не оформлення з нашого боку актів прийому-передачі газу, саботаж роботи. Хочу сказати абсолютно офіційно, як мінімум це не відповідає дійсності. Окрім політизації процесу ці заяви не мають під собою основи. Ось я вам демонструю акт прийому-передачі газу по платежу від 19 лютого- 898 млн.грн. Ось підпис представників «Укргаз-ЕНЕРГО», ось Діденка, виконуючого обов’язки керівника «Нафтогазу». А ось акт по перерахуванню 2, 4 млрд. грн. Сьогодні він буде переданий в НАК»…

Отже «листопадовий договір» таки виконувався. Отже ті два акти через відсутність яких «Нафтогаз» нині втрачає мільярди насправді існували в природі. Свідки цьому не лише журналісти каналів чиї мікрофони стояли на столику перед речником фірми Фірташа, а взагалі українське суспільство. Адже та прес-конференція була офіційне та публічне дійство.

І після того, як автор знайшла ті акти прийому-передачі газу, хочеться щоб їх знайшли і посадовці «Нафтогазу» і урядовці -куратори ПЕК і звернулися до суду за нововиявленими обставинами.

Інакше це зрада державних інтересів, інакше у всій цій історії вбачаються ознаки посягання на економічну безпеку держави, що потребує відповідної кваліфікації та розслідування з боку правоохоронних органів.

Борг в обмін на дивіденди

Також автор хоче звернути увагу на ще один факт з відеозапису промови речника «Укргаз-Енерго» Віталія Киселя. На тій же прес-конференції 28 лютого 2008 року речник «Укргаз-Енерго» чітко заявляє, що борг «Нафтогазу» перед «Укргаз-ЕНЕРГО» » за використаний до 1 січня 2008 року газ складає 1,367 млрд. грн.

Не більше не менше! 1.367 млрд. грн. і все, крапка.

Отже на той момент офіційна та публічна позиція «Укргаз-ЕНЕРГО» полягала в тому, що за 2007 рік НАК їм винен (в перерахунку за цінами 2007 року) гроші за близька півтора мільярда кубометрів газу.

Чому ж тоді під час судових розглядів 2012—2013 ріку позивач в особі «Укргаз-ЕНЕРГО» стверджував, що за листопад-грудень 2007-мого НАК «Нафтогаз» «безпідставно привласнив» майже 4 млрд. кубометрів газу?

Знову не стиковка?

Що ж це означає? Що через рік «Укргаз-ЕНЕРГО» згадає про нові 5 млрд. кубометрів загублених в газових сховищах в 2007 році, а «Нафтогаз» знову не знайде акти прийому-передачі газу і програє суд? І так кожний рік? І такою буде ціна президенства Януковича для «Нафтогазу»?

До речі, той борг в 1, 367 млн. грн. про які говорить речник «Нафтогазу» має свою історію. Він не має стосунку до тих 5 млрд. кубометрів газу, які нині витягає з «Нафтогазу» «Укргаз-ЕНЕРГО».

Це окремий борг за 2007 рік, який уряд Юлії Тимошенко принципово не став гасити Фірташу грошима з тих підстав, що на той час 50% «Укргаз-ЕНЕРГО» належало НАК «Нафтогаз», але державна компанія два роки не отримувала належної їй половини прибутку. Тому уряд Тимошенко своїм розпорядженням, дав НАК «Нафтогазу України» завдання «скоригувати суму платежів» для ЗАТ «УкрГаз-ЕНЕРГО» на величину очікуваних дивідендів за два роки діяльності. Девіденди на які справедливо міг розраховувати «Нафтогаз» на той час становили більше 900 млн. грн.

Інша складова згаданого Киселем боргу мала наступну історію. Ця заборгованість створилася в серпні 2007 року при уряді Януковича, коли ЗАТ«УкрГаз-ЕНЕРГО» заднім числом по бухгалтерії оформило газ 2006-го року. Суть «кидка», полягала в тому, що акти приймання-передачі 5,7 млрд. куб. м. спожитого «Нафтогазом» рік тому були оформлені за цінами 2007 року. На різниці в цінах держкомпанія втрачала майже 400 млн. грн.

Таким чином в 2008 році уряд Тимошенко справедливо та враховуючи державні інтереси повністю розплатився з «Укргаз-ЕНЕРГО» за борги 2007-мого року.

А от «Укргаз-ЕНЕРГО» залишився винний країні. Адже за два роки своєї роботи газовий посередник заборгував «Нафтогазу» 580 млн. за послуги транспортування блакитного палива і ця тема на кілька років стала предметом судових розглядів.

Однак варто було Віктору Януковичу прийти до влади, як довелося платити групі «РосУкрЕнерго» повторно за спожитий газ та пробачати борги.

В 2011 «Нафтогаз» припинив боротися в суді за стягнення з «Укргаз-ЕНЕРГО» боргу за транспортування газу. А в 2012 повернув об’єм газу, який був забраний в якості компенсації за дивіденди.

А після того, як нещодавно суд зобов’язав «Нафтогаз» віддати свої акції «РосУкр-ЕНЕРГО» державний бюджет втратив можливість хоч колись отримати належні йому дивіденди за всі роки прибуткової роботи газового посередника.

Хіба це не грабунок?

Кому дістануться три Камази стодоларових банкнот?

Після ознайомлення з усією цією історією перша думка: група «РосУкрЕнерго» повністю втратила почуття міри.

Друга думка – так не може бути. Два ярди «зелені» це занадто велика сума навіть для Фірташа та Бойка і тут не могло обійтися без відмашки Сім’ї.

Адже це на початку ери Януковича НАК був бізнес-полем урядовця Юрія Бойка та його партнера олігарха Дмитра Фірташа. Однак з виникненням нової політично-фінансової групи під умовною назвою Сім’я все змінилося. Згадаємо скандал з «вишкам Бойка»! НБРУ свого часу встановило, що ця назва не зовсім коректна. Адже фірми-посередники з продажу Україні вишок та іншого устаткування для добутку газу і нафти в Чорному морі, які «накрутили» сотні мільйонів доларів прибутку за свої послуги, були підозріло споріднені з фірмою, яка є кінцевим власником приватного палацу Януковича в Криму під назвою «Чайний будиночок». Про це можна прочитати в статті «Вишки Бойка» в тіні «Чайного будиночка» Януковича».

Також можна згадати, що закупівлю вишки під назвою «Юнона» у фіктивної британської компанії Highway Investment Processing LLP за $400 млн. , коли її ринкова ціна складала $250 млн. організовував новопризначений молодий заступник керівника «Чорноморнафтогазу» Олександр Кацуба. Братів Кацуб нині називають повіреними Олександра Януковича по «Нафтогазу». Братики з Харькова також близькі до нинішнього младолігарха, що прикриває інтереси Сім’ї, теж харків’янина Сергія Курченка.

Отже якщо «вишки Бойка» це не зовсім «тема» Бойка, то може і «УкрГаз-ЕНЕРГО» на яке сьогодні-завтра впаде «золотий дощ» — майже 2 млрд. доларів чистого прибутку вже не власність виключно групи «РосУкрЕнерго»?

Так, зокрема, вважає експерт по енергетичним питанням Олександр Гудима. В інтерв’ю радіо «Свобода» він припустив, що забрані через суд акції «Нафтогазу» в «Укргаз-ЕНЕРГО» будуть передані Сім’ї. «Певно це буде фірма харківського бізнесмена Серігя Курченка чи хтось інший від Януковича», — заявив Гудима.

І треба сказати слова Гудими мають сенс. Адже Бойко і Фірташ маючи рішення хоч сотні судів, але без благословення Сім’ї не мають технічної можливості отримати з «Нафтогазу» свої/несвої 5 млрд. кубів газу. Адже Бойко вже не може сказати про «Нафтогаз» — це «моя корова і я її дою». Бо хоч люди близькі до Бойка і керують «Нафтогазом» та «Укртрансгазом» віднедавна вони були «укріплені» заступниками, що орієнтовані на сина Януковича. Диктат Сім’ї в ПЕК зокрема проявився в призначення на посаду міністра палива та енергетики Едуарда Ставицького, який отримав привілей працювати на Сім’ю, коли в далекому 2007 довів свою вірність організувавши відчуження резиденції «Міжгір’я».

Зважаючи на все це важко віриться, що газова оборудка на два мільярди чистого прибутку могла обійтися без участі Сім’ї.

Сумніви тут в іншому. Чи 5 млрд. кубометрів газу забиратимуть нині? Чи цей газ вже пішов «наліво». Одне з джерел автора вважає, що ці об’єми вже забрано з «Нафтогазу», а нинішнє рішення судів лише легалізує «дірку».

Якби там не було, треба визнати грабунок обставлений майстерно. Так обман в ній надзвичайно очевидний. Проте «краса» схеми в тому, що організаторам і не треба було плутати сліди.

Наприклад, якщо в «темі» справді Сім’ї, її репутації в будь якому випадку не постраждає.

Адже якщо спалахне публічний скандал всі хвости автоматично повісяться на Фірташа — Бойка, яким не має що втрачати,бо їх імена в газових справах давно демонізовані. А також під удар так зручно, але абсолютно несправедливо потрапляє Юлія Тимошенко, адже почнуться пояснення, що у всьому винні «папередники», мовляв в 2008 році вона так «накерувала», що до сих пір доводиться «розгрібати».

Хоча, автор прогнозує, що публічного скандалу не буде. Операція вивозу з «Нафтогазу» трьох Камазів стодоларових купюр пройде В УСІХ НА ОЧАХ НЕПОМІЧЕНОЮ».

Тетяна Чорновіл, Національне бюро розслідувань України

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 15-08-2013 11:10 |  переглядів