Найстрашніша темрява перед світанком

Насправді маразм не в країні, а в голові.

Якщо у вас в квартирі бардак, ви не ігноруєте його. Ви не тікаєте жити до сусідів від нього. Ви докладаєте ВОЛЮ, відриваєте п"яту точку від дивана, і, навіть якщо не хочете, берете і прибираєте.

Звісно, можна сидіти і чекати, поки все поросте грибами. Потім лісом. А потім в тім лісі заведуться вовки — і з"їдять тебе.

І мені байдуже, що ці вовки відчувають сьогодні себе хазяями у моїй країні. І мені все-одно, що вони з"їли і залякали левову більшість моїх співмешканців. Ібо протест супроти вовчих порядків — у моїм нутрі.

І у вашім теж. Інакше б, ви б давно уже були обідом.

Тяжко, важко, морально, фізично, духовно. Набридло. За*бало. Мене теж.

І не вперше.

Тоді або «с волкамі жить — по волчьі вить», або тікайте звідси, ібо самовільно перевели себе на нижчу сходинку харчового ланцюжка. Тільки і там ви будете теж знизу. Можна втекти від ситуації, але не можна втекти від себе.

А якщо вам уже не потоланило бути сліпим свинопасом, то гостріть шаблю, як порядник козак. І пам"ятайте, найстрашніша темрява перед світанком.

Наша возьме!

Слава Україні!

Денис Котов, sprotiv.org