The New York Times: Можливість для ЄС впливати на Україну

Ukraina-Europa1 Коли минулого місяця Ніко Ланге прилетів у київський аеропорт, прикордонники заявили, що депортують його назад до рідної Німеччини.

Пан Ланге, директор українського відділення Фонду Конрада Аденауера, дослідницької організації німецької консервативної партії «Християнсько-демократичний союз», почав протестувати. Охоронці відвели його в невеличку камеру попереднього ув’язнення і протримали там 10 годин.

Пан Ланге, якого у квітні вже затримували, зв’язався з канцелярією Анґели Меркель, міністерством закордонних справ і декількома європарламентарями в Брюсселі. Зрештою, без будь-яких пояснень чи допиту Службою безпеки, його відпустили і, принаймні поки що, він може залишатися в Україні, де прожив останні чотири роки.

„Можливо, спецслужби хотіли використати мене, щоб показати приклад іншим неурядовим організаціям”, – заявив пан Ланге, який написав критичний аналіз політичної ситуації в Україні.

Залякування пана Ланге виглядає не так вже й незвично для теперішньої України. Тут вже вивітрилася ейфорія демократичної Помаранчевої революції 2004 року. А тому, кажуть дипломати і аналітики, зараз тим більше важливо для Європейського Союзу і особливо Німеччини взяти на озброєння значно потужнішу і єдину політику, якщо вони бажають не допустити згортання демократії в Україні та її потрапляння на орбіту Росії.

„Те, що в Німеччини і Європейського Союзу немає дієвої політики щодо України – великий сором”, – каже Йонас Ґретц, аналітик з питань безпеки Норвезького інституту оборонних досліджень в Осло. „Схоже, вся увага зосереджена на кнопці перезавантаження з Росією”, – тут мається на увазі покращення відносин Сполучених Штатів, а тепер і ЄС, з Росією. Але надавши Росії пріоритет серед країн на своєму східному кордоні, ЄС ризикує втратити все ще демократичну і стабільну Україну, переконані аналітики.

Після того, як в лютому Віктора Януковича було обрано президентом України і до влади прийшла його Партія регіонів, Служба безпеки почала тиснути на журналістів, місцеві та іноземні неурядові організації, а також незалежні телеканали.

Минулого місяця влада призупинила дію ліцензії на мовлення телекомпанії „5 канал”. Якщо рішення суду залишиться в силі, з ефіру зникне один з останніх незалежних каналів. Забрати в каналу частоти хоче Валерій Хорошковський, медіа-магнат і голова Служби безпеки України, або ж СБУ. Такий крок ще більше посилить зростаючий вплив спецслужб на поширення новин.

Сам же пан Янукович запропонував відновити „темники” – формальні вказівки для журналістів. Скасування темників було одним з надбань Помаранчевої революції. Тиск на пресу став настільки сильним, що в індексі свободи преси від Freedom House за 2010 рік Україна посіла 115 місце зі 195 країн, поряд з Кувейтом і Мексикою.

Ще важливіше те, що суттєво покращилися відносини між Україною і російськими лідерами, які були опонентами Помаранчевої революції і завжди підтримували пана Януковича.

У квітні президент Дмітрій Медвєдєв погодився постачати в Україну газ за нижчими цінами, а в обмін Чорноморський флот Росії залишиться в Криму до 2042 року. Сюзан Стюарт, експерт з російських питань в німецькому Інституті міжнародних відносин і безпеки (Берлін), оцінює, що за наступні 10 років Україна заощадить майже 40 млн. дол.

Пізніше Україна і Росія підписали угоду, що відновила право співробітників російської контррозвідки перебувати на базі Чорноморського флоту, таким чином офіційно закріпивши їх присутність в Україні. Пані Стюарт переконана, що політика Росії щодо України „має на меті відновити гегемонію Москви в регіоні, аби вона стала сильнішою у протистоянні із Заходом”. Кремль зі зневагою ставився до незалежності України від самого моменту розвалу Радянського Союзу в 1991 році.

Попри те, що Росія скористалася обранням пана Януковича аби закріпитися в Україні, вона майже не зазіхала на економіку сусідки. Пан Ґретц стверджує, що українські олігархи, які домінують в більшості секторів економіки, готові опиратися цьому аспекту російського впливу. Якби російський бізнес взяв під контроль енергетичні ресурси країни та газопроводи, чого вже давно прагне Кремль, то вони б програли фінансово.

І саме тут ЄС може скористатися певним важелем впливу. Він готовий запропонувати Україні угоду про вільну торгівлю, якщо уряд проведе суттєві структурні реформи. Така угода буде на руку окремим олігархам; вона забезпечить їм більший доступ до ринків і зробить їхні підприємства більш конкурентоспроможними.

Зважаючи на те, що пан Янукович запевняє, ніби прагне наблизити Україну до ЄС, Брюсселю на будь-яких переговорах про вільну торгівлю слід ставити за умову дотримання свободи слова, незалежність судової системи і верховенство права. „Зрештою, це цінності ЄС, – каже пан Ланге. – Ми повинні наполегливіше і переконливіше висувати умови”, – додав він.

Дипломати з країн ЄС стверджують, що постійно, але безуспішно намагалися поводитися так з усіма лідерами країни після Помаранчевої революції. Післяреволюційний період був позначений боротьбою між лідерами народного повстання – Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко. Вони занедбали економічні і політичні реформи, не змогли скористатися неймовірною підтримкою мас і раптово застопорилися у викоріненні корупції. Зараз Україна посідає 146 місце у списку зі 180 країн в щорічному індексі корумпованості, який оприлюднює організація Transparency International.

„Брюссель дуже розчарований, бо, що б не пропонував ЄС, він отримує від української влади лише порожні обіцянки”, – каже заступник директора лондонського Центру європейських реформ Катінка Бариш.

Коли нещодавно ЄС запропонував модернізувати неефективний енергетичний сектор України, реформатори зустріли цю пропозицію з ентузіазмом, але олігархи – з прохолодою. Модернізація означала б прозорість поставок і цін, а це зменшило б вплив олігархів. Росія план теж не підтримала: їй було б складніше придбати частини енергетичного сектора.

Не дивно, що Брюссель розчарований.

Тим не менше, ЄС, як і Німеччина, все ще надто зосереджений на Росії, щоб робити кроки убік України. Якби Берлін сформував окрему стратегію щодо України, а не дивився на регіон крізь призму Росії, Європа могла б отримати шанс зупинити згортання демократії в Україні та повернення Києва у сферу впливу Росії.

Джуді Демпсі, The New York Times (США)

Читайте також:

Через критику Януковича керівника українського офісу Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе не пускали в Україну

Бундестаг ждет расследования инцидента с немецким экспертом Нико Ланге

Новий скандал: СБУ намагалася депортувати соратника Ангели Меркель

Східноєвропейський президент застою