Про що йдеться?

pahanat1 Ви досі вважаєте, що основою цього режиму є Донецьк та Крим? Помиляєтесь. Частина виборців лише проголосувала за це «організоване доброчинне угруповання». Його ж основним двигуном сьогодні є наша «опозиція» та «громадянське суспільство».

Хіба це не дивно, що в країні, де:

1) «уряд» нелегітимний, оскільки призначений неконституційною більшістю голосів;

2) «парламент» нелегітимний, оскільки, попри відсутність конституційної більшості, не був розпущений та переобраний;

3) «судова система» нелегітимна, оскільки діє відповідно до «закону» ухваленого таким «парламентом»;

4) «президент» нелегітимний, оскільки не зробив нічого для відновлення легітимності законодавчої, виконавчої та судової гілок влади;

— «опозиція» має намір взяти участь у виборах відповідно до нового «закону», прийнятого цим «парламентом», але лідерка опозиції називає свій уряд «опозиційним» так, ніби в країні є якийсь легітимний уряд, а жоден з депутатів не склав мандат на знак протесту проти існування нелегітимного парламенту;

— блоґери незадоволені, що дах цього угруповання, прикриваючись назвою «служба безпеки україни», видаляє повідомлення з щоденників, але беруть якісь зобов'язання перед цією службою безпеки узурпаторів;

— підприємці скаржаться, що податки занадто високі, але продовжують сплачувати – чи ухилятись від сплати – групі рекетирів, які називають себе «державною податковою адміністрацією»;

— правозахисники скаржаться, що «міністр» внутрішніх справ не збирає громадську раду послухати про порушення прав людини, пишуть «президенту» відкриті листи, але мовчать про те, що державну владу в країні узурповано;

— журналісти вимагають зупинити цензуру, але продовжують вводити в оману читачів, вперто називаючи осіб з організованого злочинного угруповання, яке займає урядові будівлі, «президентом», «прем'єр-міністром», «міністрами» ітеде, а групу депутатів, які відвідують приміщення верховної ради – «парламентом»;

— керівники найкращих університетів продовжують обурюватись діями «міністра» освіти та науки, але замість запровадження реальної університетської незалежності закликають одного з узурпаторів «втілювати мудру й виважену державницьку політику в мовній сфері»;

— лідер кримських татар, які мають чи не єдиний в країні легітимний місцевий самоврядний орган, звертається до нелегітимного керівника «міністра», який заперечував депортацію його народу, просить про побачення та досі сподівається, «що влада налаштована на справедливе розв'язання невідкладних проблем у сфері відновлення прав кримськотатарського народу»;

— партія колишнього президента, який менторською бездіяльністю та особистою ненавистю до претендентки на президентство створив тепличні умови для узурпаторів, звертається до подєльніков, яких чомусь досі називає «суддями конституційного суду», «з вимогою не допустити антиконституційного перевороту», який стався декілька місяців тому.

При цьому всьому основне занепокоєння громадськості пов'язане з «неконституційною», «безвідповідальною», «сепаратистською» та «промосковською» пропозицією письменника залишити Донецьку та Криму можливість відокремлення у разі перемоги «помаранчевих».

Люди, про що взагалі йдеться?

Дмитро Потєхін, Українська правда

Читайте також:

Андрухович розповів Європі про поліцейську диктатуру Януковича

The Financial Times: У Вашингтоні критикують Януковича за згортання демократії

Через критику Януковича керівника українського офісу Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе не пускали в Україну

Бундестаг ждет расследования инцидента с немецким экспертом Нико Ланге

Новий скандал: СБУ намагалася депортувати соратника Ангели Меркель

Східноєвропейський президент застою

The New York Times: Можливість для ЄС впливати на Україну

Регионало-фашисты у власти

Подельники диктатора Януковича признали, что без выборов захватили власть в Киеве