Лише 4% українців отримують відповіді на інформаційні запити по суті

Дослідження було проведене з 10 по 17 серпня 2011 року. Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою центру Разумкова, повідомляє «Спротив».

Було опитано 2007 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Опитування здійснювалося у 132 населених пунктах (із них 74 міських та 58 сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Опитування профінансовано проектом UNITER.

• Лише незначна частина населення — 13% — хоч колись надсилали запити до органів влади та інших державних організацій про надання якоїсь інформації. І лише трохи більше третини (36.5%) тих, хто надсилав запити, отримали відповіді по суті, майже половина (45.5%) відповіді на свої запити отримали, але то були відписки, а 18% взагалі ніякої відповіді не отримали.

• Головна причина, чому громадяни не надсилали запитів про надання інформації до органів влади — це те, що вони не відчували у цьому потреби (62%). Проте 23% не надсилали запити тому, що й не сподівалися отримати потрібної відповіді.

• Більше половини населення (52%) нічого не знають про те, що в Україні був ухвалений Закон про доступ до публічної інформації, ще 36.5% «щось про це чули, але не знають достеменно» і лише 11% знають про основні положення Закону. Найменше знають про цей Закон на Півдні (64%), особливо ж — у Криму (88%).

• Майже половина населення (48%) доволі скептично ставиться до можливості Закону про доступ до інформації зробити владу прозорішою і менш корумпованою, вважаючи, що цей закон нічого не змінить. А 21% налаштовані дещо більш оптимістично, вважаючи, що цей Закон дасть певний позитивний вплив, хоч і не надто істотний.

• Вже скористалися законом і надіслали до державних інстанцій запити про інформацію 3% населення (з них 1.4% вже отримали відповіді, решта ще чекає), ще 8% збираються це зробити. А от 78% населення запитів не надсилали і не збираються. Готовність надсилати запити до органів влади виявилася мало залежною від віку, статі, рівня освіти. Найбільше запитів надіслали та збираються надіслати мешканці півдня (21%), найменше — сходу (6%). А найбільше готовність надсилати запити до органів влади залежить від попереднього досвіду: ті, серед тих, хто й раніше надсилав подібні запити і отримав відповіді (не залежно від того — задовільні чи ні) більшість і надалі має намір запити надсилати, а серед тих, хто раніше запитів не надсилав чи надсилав, але відповіді не отримав, абсолютна більшість запити надсилати не збирається.

• У більшості тих, хто не збирається надсилати запити, просто немає такої потреби (56%), 13% не вірять, що їм нададуть потрібну інформацію, 3% не знають, як це зробити, а 23% взагалі не довіряють цій владі. Причини небажання надсилати запити на інформацію істотно залежать від політичних уподобань громадян. Виборці Партії регіонів найменше відчувають потребу у таких запитах (69%). А для значної частини виборців істотним мотивом, що це надсилати запити до органів влади слугує те, що вони опозиційних політичних сил не надсилатимуть запити через те, що не відчувають довіру до цієї влади: серед виборців БЮТ ця причина є основною для 35%, «Свободи» — для 30%, Фронту Змін — для 26%.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 14-09-2011 0:39 |  переглядів