9 років тому розпочалася акція протесту «Україна без Кучми»

УБК: дев'ять років потому

Саме дев’ять років тому у центрі Києва розпочалася акція «Україна без Кучми». Громадяни вийшли на вулиці, протестуючи проти автократичного режиму тодішнього Президента України Леоніда Кучми. Поштовхом до громадського спротиву стало зухвале вбивство журналіста Георгія Гонгадзе та «плівки Мельниченка».

Мітингувальники розбили наметове містечко на Майдані Незалежності. Люди вимагали відставки Кучми і силовиків, незалежної експертизи у справі зниклого журналіста Георгія Ґонґадзе. Апогеєм акції стала спроба завадити першим особам держави покласти квіти до пам'ятника Шевченку дев'ятого березня. Після чого демонстрація перемістилася під Адміністрацію Президента. Де і сталися сутички. Міліція застосувала кийки та сльозоточивий газ.

Почалася хвиля політичних репресій. Проти активістів руху опору порушили кримінальні справи. Андрія Шкіля від в'язниці врятувало те, що його обрали народним депутатом. Решта провели за ґратами від двох до п'яти років. Ігореві Мазуру боротьба за «Україну без Кучми» коштувала трьох років свободи. Більшість із тих, хто відсидів за «справу 9 березня», досі не реабілітовані.

Дев'ята річниця протестів 15 грудня 2009 року зібрала на Майдані небагатьох. Утім це не зіпсувало настрою тим, хто прийшов. Були символічний намет, вогнище, Микола Мельниченко та всюдисуща баба Параска.

«Зустрілися люди, які це пам’ятають, яким це дорого. Приємно побачити людину яку рік не зустрічав, а колись мерз із нею в наметі — в цьому сенс нашої зустрічі», — розповідав журналістам співорганізатор «УБК» Володимир Чемерис.

За словами Чемериса, акція «Україна без Кучми» змінила багатьох людей. «Кожен із учасників «УБК» став вільним. Людина, яка в ті часи наважилась виступити проти режиму, що був на вершині своєї сили, ніколи не втратить відчуття свободи», — каже пан Володимир.

Цього вечора на головній площі були обійми, спогади і сто грамів. Просто за Україну.

Вадим Гладчук, Sprotiv.org