Гламурного бютівського гебіста Кожемякіна завербовали на Банковій?

Як розповідають джерела, лідери тимошенківської «Батьківщини» ретельно готувались до дня голосування за «мовний» закон. Напередодні Арсеній Яценюк, Олександр Турчинов, Микола Мартиненко, Андрій Кожем'якін та ще декілька керівників об’єднаної команди провели нараду і розробили детальний план дій у сесійній залі.

На той момент вже було відомо, що за минулий тиждень до голосів Партії регіонів приєдналась більша частина групи Ігоря Рибакова та певна кількість позафракційних депутатів. Бютівці розраховували, що за «мовний» закон зібрано приблизно 230 голосів.

Отже мета стояла в тому, що будь-яким шляхом не дати проголосувати карткам певної кількості депутатів. Було вирішено, що найлегший шлях – деактивувати, заблокувати або витягти картки з робочих місць тих парламентарів, які сидять найближче до опозиції. Жертвами мали стати позафракційні депутати та «тушки» з групи «Реформи заради майбутнього».

Сценарій був таким. На початку засідання Андрій Кожем'якін мав підійти до президії і передати Володимиру Литвину заяву двох фракції – НУНС та «Батьківщини» – з вимогою оголосити перерву. Поки б спікер знайомився з заявою, деяка частина депутатів опозиції мала підійти до трибуни та імітувати блокування. Команду на блокування теж мав би дати Кожем'якін.

Очікувалось, що у відповідь провладні депутати, а разом з ними — деяка частина позафракційних та підопічних Рибакова — зірвуться з місць і також підбіжать до трибуни. І в цей час активна частина опозиції, яка не брала участі у блокуванні, мала фізично витягнути картки з робочих місць опонентів – стільки, скільки встигне. За оптимістичним прогнозом розраховували на 20-30 карток, хоча за розрахунками було б достатньо й 10.

Втім сценарій був зірваний.

На початку засідання Андрій Кожем'якін дійсно підійшов до трибуни, передав заяву про оголошення перерви, і тут сталась перша осічка – команди про початок блокування від нього не пролунало. Передавши заяву, Кожем'якін спокійно повернувся в зал.

Очевидці стверджують, що в цей час між ним і Арсенієм Яценюком стався діалог.

«Андрію, що трапилось, чому хлопці стоять?» спитався Яценюк.

У відповідь Андрій Кожем'якін нібито відповів, що ще рано – Литвин має поставити на голосування два інших питання порядку денного, а лише потім мовний законопроект, і саме тоді треба буде почати блокування. Тобто, за словами Кожем'якіна, питання щодо мов мало бути третім у порядку денному.

Опозиціонери нервували, але довірившись лідеру фракції «Батьківщини», вирішили дочекатись. Литвин почав засідання. Поставив на голосування перше питання. Пролунали сигнали системи «Рада». На табло з’явились результати – 231 «за» і час – 10:01.

І тут сталась наступна, вже фатальна осічка. Другим пунктом порядку денного виявився саме законопроект про мови.

— Ставиться на голосування друга пропозиція, відповідно до регламенту статті 114, пункт 1, про прийняття за основу проекту закону «Про засади державної мовної політики», реєстраційний номер 9073, — оголосив спікер.

Опозиціонери отямились лише почувши номер законопроекту. Хтось кинувся до трибуни, потім до карток позафракційних і «тушок», але сигнали системи Рада невпинно відраховували вже останні секунди голосування. На табло з’явилась цифра 234 і знову час – 10:01.

Закону про засади державної мовної політики був прийнятий в першому читанні за 32 секунди.

В цій історії є один нюанс. Порядок денний роботи парламенту на 5 червня був оприлюднений на сайті Верховної ради ще напередодні.

І достатньо навіть поверхневого ознайомлення, щоб побачити, що мовне питання апріорі не могло бути третім. Адже другий перед ним законопроект № 9059-1 був знятий з обговорення ще 24 травня цього року. Чому цього не помітили керівники опозиції і безпосередньо відповідальний за проведення спецоперації Андрій Кожем'якін, невідомо.

За повідомленням джерела «Української правди» у БЮТ одразу після голосування по законопроекту, відбулося термінове засідання фракції.

«Посеред розгляду порядку денного встав Юрій Одарченко і сказав, звертаючись до Кожем'якіна: Я вважаю, що ви завалили зрив голосування, тому як глава фракції ви маєте написати заяву про відставку», — розповів співрозмовник.

За його словами, Кожем'якін відповів, що напише заяву, тільки якщо недовіру йому висловить вся фракція, або в разі відповідного рішення Юлії Тимошенко або Олександра Турчинова.

Співрозмовник повідомив, що після цього Кожем'якін і Одарченко дуже сильно сварилися, і у підсумку Кожем'якін поставив на голосування питання про довіру йому як голові фракції і отримав переважну більшість голосів фракції.

Один з співорганізаторів акцій протесту проти мовного законопроекту Колісніченка-Ківалова Тарас Шамайда обурений тим, що фракція БЮТ відхилила заклик відправити у відставку свого голову Кожемякіна, «дивна» поведінка якого під час голосування за мовний проект Колесніченка «знову дозволила банді прийняти потрібне рішення». "Тобто більшість фракції БЮТ вважає, що кращого керівника, ніж кадровий КГБіст, який прикриває проведення промосковських рішень, у неї бути не може. У сусідів поляків чи литовців людина з такою біографією не могла б навіть бути депутатом внаслідок дії законів про люстрації, у нас же саме такі люди керують опозицією (а про владу годі й казати): «1986 р. Андрій Кожем'якін закінчив Київське вище військово-морське політичне училище. Потім служив на Чорноморському флоті МО СРСР в частинах, які займались підводною диверсією (т. зв. морська розвідка). Після закінчення 1988 р. школи КДБ служив в Севастополі в особливому відділі. 1988—2004 — оперуповноважений, старший оперуповноважений, начальник напрямку, заступник начальника відділу, начальник відділу, заступник начальника служби, начальник служби, начальник управління Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю КГБ, СБУ. 04. -09.2005 — заступник Голови з оперативних питань — начальник Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ», написав у своїй сторінці у Фейсбуці громадський діяч.

Нагадаємо, що недавно «суддя Луценка» виправдала зятя гламурного бютівського гебіста Кожем’якіна. Печерський районний суд Києва виніс виправдальне рішення у справі депутата Київради від фракції «БЮТ-Батьківщина» Владислава Ярцева, якого обвинувачували у хабарництві на суму 50 тис. грн.

Процес у справі Ярцева тривав більше року.

Винесла рішення  суддя Оксана Царевич, яка до того входила в колегію, яка винесла обвинувальний вирок Юрію Луценку.

За даними СБУ, заступника голови Солом’янської РДА Ярцева і начальника управління ЖКГ Солом’янської РДА було затримано 18 лютого 2011 р. Стосовно обох посадовців було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 (одержання хабара) Кримінального кодексу України.

Ярцев є зятем керівника парламентської фракції «БЮТ-Батьківщина» Андрія Кожем’якіна.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 7-06-2012 9:43 |  переглядів