Влада новим законом обмежить право громадян на мирні зібрання

Інформаційне управління парламенту України 3 липня 2012 року повідомило, що Комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин завершив роботу з підготовки до повторного другого читання законопроекту про порядок організації і проведення мирних заходів.

Під час підготовки законопроекту до розгляду у повторному другому читанні Комітет підтримав пропозицію викласти назву документа у новій редакції: «Про свободу мирних зібрань». Таким чином відтепер іменуватися закон буде по іншому. Але антидемократична сутність законопроекту №2450 уряду Юлії Тимошенко від цього не змінюється.

Так, Українська Гельсінська спілка з прав людини переконувала законодавців у тому, що в законі повинна бути втілена така норма як «диференційований термін сповіщення щодо проведення мірних зібрань» та встановлений мінімальний термін подачі сповіщення не більше, як одна доба. Але у законопроекті (ст. 7) мова йде про те, що організатор мирного зібрання мусить письмово повідомити про намір проведення мирного зібрання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування «завчасно, але не пізніш як за два робочі дні до його початку».

Правозахисники зауважували, що законопроект не повинен покладати на організаторів та учасників мітингу додаткових зобов’язань, окрім вимоги, щоб зібрання мало мирний характер, а органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування були завчасно сповіщенні про його проведення, тобто ті виключні обов’язки, що прямо передбачені у ст. 39 Конституції України.

Та не так сталося, як гадалося: парламентарі у ст.ст. 8-9 виписали цілу низку вимог, обмежень та зобов’язань, які ніяк не корелюються із тестом відповідної статті Основного Закону. Наприклад, якщо організатором мирного зібрання є юридична особа, громадське об’єднання, то у своєму повідомленні про проведення мирного зібрання необхідно буде вказати не тільки їх найменування, місцезнаходження, але для юридичної особи – ще й ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Цікаво, чому не визначили обов’язок і фізичної особи – організатора вказувати свій ідентифікаційний код (або додавати довідку з ЖЕКу та характеристику з місця роботи)?!

А припис про те, що, мовляв, не допускається проведення мирного зібрання… «в інших місцях, визначених законом» взагалі створює широке поле для скорочення у майбутньому свободи мирних зібрань. Адже, яким саме законом можуть бути визначені «інші місця» – незрозуміло. Зрозуміло одне – під таким «соусом» незабаром в «інших законах» цілком ймовірно пропишуть норми про заборону/неможливість проводити мирні зібрання біля Адміністрації президента (або дачі президента), Кабінету Міністрів (або санаторіїв, де відпочивають можновладці) тощо.

Також УГСПЛ наголошувала, що закон не повинен містити підстави для обмеження мірних зібрань, окрім тих, що передбачені у ст. 39 Конституції України. Тому у законі не повинно бути положення, яке б дозволяло обмежити свободу, якщо «зібрання має метою перешкоджання реалізації прав та свобод інших осіб», оскільки це, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, нівелює зміст ст. 11 Європейської Конвенції (право на мірне зібрання). Іншими словами, зазначали правозахисники, наявність у законі такого положення буде порушенням ст. 39 Конституції України та ст. 11 Європейської Конвенції.

Однак законодавці, принаймні, поки що, залишили цю норму у законопроекті (п. 7 ч. 3 ст. 16). Отже, таке розмите формулювання у законі, якщо його приймуть у цій редакції, створить можливість забороняти проведення будь-яких мірних зібрань без наявності реальних підстав для цього, і при цьому – під «гарним» приводом.

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 7-08-2012 11:20 |  переглядів