Валерій Коряк. Приклад феєричного звіздуна

Події 18 липня на Майдані шокували не тільки присутніх активістів. Діями міліції були шоковані й юристи, які звикли в пошуках відповідей на складні питання гортати купи правової літератури. Але навіть і в цих книгах не було відповіді, що могла б пояснити тваринну агресію, яку застосували озброєні міліціянти зі спецпідрозділу “Беркут” проти мирних людей, на захист яких саме вони нещодавно складали присягу.

Діями міліції були шоковані і журналісти. Кадри з підполковником, який з-за спин “космонавтів” б’є журналіста по об’єктиву фотоапарата, а потім ще хапає того за ворот, обійшли майже всі ЗМІ України.

Саме тоді, вночі, журналісти, які офіційно висвітлювали громадську акцію і яким через тваринні дії “Беркуту” щодо них викликали швидку, оформляли заяви до прокуратури та міліції з приводу нападів, знімали побої в лікарнях та ділилися інформацією з колегами.

Зрозуміло, що зранку журналісти почали вимагати відповіді у міліції. Начальник Головного управління МВС у Києві генерал-майор Валерій Коряк провів брифінг у руслі “жодних порушень з боку міліції не було”, а також… звинуватив журналістів у тому, що вони сумлінно виконують свою роботу:

“Не зловживайте терпінням міліції, – заявив Коряк журналістам. – Єдине прохання – не підходьте дуже близько, не лізьте в епіцентр”.

Мабуть, пан генерал трошки загубився в часі, бо в його речах лунало великодержавне “прийшли, полізли – самі винні. Не треба скаржитися”.

Варто нагадати, що той Коряк навіть не розуміє суті присяги міліціянта, яку він складав і якої повинен бездоганно дотримуватися. Так само, не розуміє і того, що держава, представником якої він є, розуміючи, що журналіст є незахищеною особою, зобов’язалася надати журналістам захист на рівні захисту правоохоронця.

Також є сенс подумати і, власне, про “епіцентр”, про який згадав генерал-майор. Власне, хто його створює? Хто саме вирішив застосувати бойовий загін проти мирних громадян? Хто спровокував сутички і хто надав безумовно незаконне розпорядження розганяти людей? Чому незаконне, питаєте? Бо обмеження права на протест може бути застосовано лише судом і лише на підставі законів, вичерпний перелік вимог щодо яких є у Конституції України: “…може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя”. Звісно, ані рішення суду, ані законної підстави для розгону людей не було.

Що можна сказати?

Завдяки ось таким генерал-звіздунам, які не розуміють, що вони роблять, Європа отримала привід в черговий раз відкласти всі розмови про підписання договорів про асоціацію з Україною. Свою оцінку подіям, що сталися в ніч з 18 на 19 липня, найближчим часом оприлюднять впливові “Амнесті Інтернешнл”, “Фрідом Хаус” та “Репортери без кордонів”. Чи будуть корисними для України їхні заяви? Для України – безумовно. А от для української влади, боюся, ні. Але вона на це заслуговує.

Олекса Ярославцев, Інформаційне агентство «Поряд з вами»