24.10.2020 00:15 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Онкохворі в Україні – без права на життя?

 

 

Згідно офіційних даних ВООЗ ризик захворіти на рак в Україні має кожен третій чоловік та кожна п'ята жінка. Щодня онкологічні установи України реєструють понад 470 нових випадків раку, щодня від новоутворень помирає щонайменше 250 чоловік. Інакше як критичною цю ситуацію назвати не можна. Відповідно такий стан справ вимагає термінового та дієвого реагування з боку головної держструктури країни, яка відповідає за здоров'я українців, – Міністерства охорони здоров'я.

Проте на ділі виходить, що МОЗ не лише не робить усе можливе для того, щоб забезпечити якісну профілактику онкологічних захворювань та доступність медичної допомоги для онкохворих, а навпаки – фактично саботує Загальнодержавну програму боротьби з онкологічними захворюваннями. Поясню на реальних цифрах.

Так, згідно офіційних даних Національного канцерреєстру України, рівень захворюваності зростає надшвидкими темпами – лише минулоріч було зафіксовано 433 тисячі випадків новоутворень, а це – на 3% більше, ніж в 2011 році. Особливе занепокоєння викликає рівень онкологічної смертності, який за 2012 рік зріс на третину та становить 14% у загальній структурі смертності. Загалом минулоріч в Україні від онкозахворювань померло 93 тисячі осіб.

Чому так? Тому що онкохворих просто не лікують! МОЗ не спромоглося забезпечити своєчасного розподілу закуплених препаратів. Як наслідок у Вінницькій, Житомирській, Кіровоградській та Хмельницькій областях близько 90% ліків онкохворі змушені були купити за власний кошт. Якщо ж до цього додати ще й те, що всі ці препарати коштують чимало, фактично шанс вилікуватися мають хіба що ті, хто мають змогу заплатити. От і виходить, що по Україні серед осіб, які захворіли на рак у 2011 році, не прожили й року третина хворих.

Більше того, МОЗ не лише не здатне забезпечити нормальне лікування онкохворим, а ще й наживається на держзакупівлях препаратів для онкохворих, придбаваючи їх за цінами, що перевищують встановлені Кабміном граничні норми. Наприклад, препарат Доцетактин було придбано за ціною 1350 гривень на суму 2 705 000 гривень. При цьому зареєстрована оптово-відпускна ціна з урахуванням 10% граничної постачальницько-збутової надбавки складала 1276,4 гривень, або на 73,6 гривні менше за закупівельну ціну. Загалом, лише при закупівлі 3 препаратів для лікування онкологічних та онкогематологічних хворих -Доцетактин, Лейкофозин, Елігард – МОЗ могло б зекономити та у подальшому витратити на закупівлю інших ліків 335 900 гривень.

І це при тому, що МОЗ веде офіційний моніторинг цін на певну групу препаратів за кордоном, тобто чиновники, закупаючи ті чи інші ліки, чітко знають їхню реальну вартість і попри це купують їх утридорога.

Чому так відбувається? Відповідь очевидна – провладне міністерство не гребує нічим заради власного збагачення, навіть якщо заради цього доводиться прирікати хворих на смерть.

 

Павло Петренко, народний депутат України

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 4-09-2013 9:03 | Кількість переглядів 32145 переглядів

Подiлитись посиланням:




Все про: , , , , , , , , , , ,

Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100