Курс Порошенка та Яценюка на бідність українців. Розслідування

За останніми даними Держстату, середня зарплата в Україні порівняно з 2014 роком зменшилася на 557 грн до 3 455 грн.

Скорочення доходів, девальвація, інфляція, безробіття та війна переформатували соціальні прошарки українського суспільства і підвели багатьох до межі бідності.

Утім, озвучувати цифри ніхто не наважується — ситуація міняється надто стрімко.

Тотальна економія

Рівень життя людей залежить від двох показників: доходів та цін. Крізь їх призму можна побачити, якою є динаміка життя в цілому — негативною чи позитивною.

«Сьогоднішня динаміка доходів полягає у затягуванні соціальних поясів, тобто заморожуванні основних соціальних показників — мінімальної зарплати та мінімальної пенсії, від яких нараховуються всі інші соціальні платежі. Це означає, що доходи не ростуть», — каже голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Більше того, доходи знижуються, про що свідчить навіть офіційна статистика. За даними Держстату, у січні 2015 року середня зарплата зменшилася у різних галузях. У сільському господарстві — з 2 869 грн до 2 482 грн, у фінансовій та страховій сфері — з 8 171 грн до 7 192 грн, в освіті — з 3 064 грн до 2 542 грн.

Згідно з опитуванням компанії Research & Branding Group дві третіх жителів країни відзначають зменшення рівня доходів протягом останніх півроку.

Через глибоку девальвацію гривні і падіння ВВП ціни ростуть високими темпами. На долю українців в останній рік випали різке подорожчання комунальних послуг, зростання вартості проїзду, ріст цін на послуги зв'язку, продукти та ліки.

Непередбачувана ситуація в країні змусила багатьох взяти курс на економію. Хтось відклав придбання житла, інші відмовляються від нового одягу, комусь доводиться економити навіть на їжі.

Таку тенденцію ілюструють статистика та опитування. За даними Research & Branding Group, 56% українців почали економити на продуктах, 53% — на одязі.

У січні 2015 року роздрібний товарообіг українських підприємств торгівлі скоротився на 22,6% порівняно з попереднім місяцем. Не дивно, що погіршуються і споживчі настрої українців. За останнім дослідженням GFK, індекс споживчих настроїв у січні 2015 року скоротився на 6,7 пункту, встановившись на рівні 45,8.

«Люди не купують побутову техніку, хоча раніше був ажіотаж, щоб зберегти курсові переваги. Також населення переходить на споживання вітчизняних товарів», — відзначає економіст, екс-заступник голови Нацбанку Олександр Савченко.

У деяких мережах були перші ознаки паніки. Люди масово запасалися продуктами, а супермаркети вводили обмеження на продаж товарів в одні руки.

За словами СEO Ukrainian Retail Association Яни Зубарь, традиційно в кризу люди намагаються не економити на товарах першого вжитку — їжі та ліках.

«Щодо одягу покупці переорієнтовуються із середнього сегмента на мас-маркет. Значна кількість продукції — імпорт, тож довго утримувати ціни неможливо. Вони залежать від валютного курсу, складських запасів та економічної ситуації. Деякі рітейлери вже підняли ціни на одяг з нових колекцій», — розповідає експерт.

Геть середній клас

Складна економічна ситуація вдарила по середньому класу. Хоча зараз, як і раніше, існують проблеми з визначенням середнього класу, цілком зрозуміло, що цей прошарок останнім часом суттєво звузився. На переконання Новака, в Україні середній клас помилково асоціюють з малим та середнім бізнесом.

«Насправді середній клас у цивілізований країні — це наймані працівники, рівень доходів яких дозволяє їм широке споживання товарів і послуг, двічі на рік відпочивати, оплачувати усі витрати і заощаджувати», — каже експерт.

На його думку, аби в столиці належати до середнього класу, людина повинна заробляти щонайменше 10 тис грн на місяць. Для регіонів — не менше 5 тис грн. Це сума, з якої близько 1 тис грн іде на оплату комунальних послуг, 500 грн — на транспорт. Далі — продукти, ліки і певні заощадження", — підраховує Новак.

На думку Савченка, до середнього класу за курсу 8 грн за дол можна було віднести людей з доходами 500 дол, тобто 4 тис грн.

«На жаль, середній клас перетворюється на бідняків. Вони не зможуть дозволити собі імпортні продукти, а переходитимуть на дешевші. Якщо курс перевищить 30 грн за дол, то з такими доходами вони будуть недоїдати», — каже він.

Колишні представники середнього класу відкладають інвестиційні витрати, наприклад, купівлю нерухомості, економлять на оренді житла, подорожах, одязі, кіно та інших розвагах, а значить, автоматично випадають з цієї категорії.

Одна з характеристик середнього класу — наявність власного автомобіля. Однак різке подорожчання бензину змусило багатьох пересісти на громадський транспорт. За даними Держстату, в Україні у січні 2015 року через АЗС було продано 138,1 тис тонн бензину, що на 34,1% менше, ніж у січні 2014 року.

На думку експертів, така ситуація багато в чому пояснюється недосконалістю законодавства, зокрема, прив'язкою податків на пальне до іноземної валюти. Експерти переконані: якби влада зафіксувала ціни на бензин у гривні, це дозволило б зекономити споживачам значні кошти.

«Якщо курс 21,7 грн за дол, це означає, що акцизний збір становить 5 тис за тонну. Якщо ми зафіксуємо ціни, бензин подешевшає для споживача на дві гривні. Якщо долар буде коштувати 35 грн, то для споживача економія становитиме 3-4 грн», — пояснює директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн.

За його словами, якщо прив'язка до валюти в частині податків на пальне збережеться, бензин дорожчатиме за курсом попри здешевлення нафти у світі.

За курсу 30 грн за дол власникам авто доведеться віддавати за літр «95-го» 27 грн, за курсу 35 грн — 32 грн, за курсу 40 грн — 36 грн.

Зашкодило гаманцям українців і підвищення комунальних тарифів. Тепер за однокімнатну «хрущівку» доводиться платити близько 550 грн на місяць. Попереду — анонсоване владою підняття цін на газ на 280% і близько 66% на тепло.

За словами керівника житлово-комунальних програм громадянської мережі «Опора» Тетяни Бойко, за наявності енергозберігаючих заходів підвищення тарифів буде не таким страшним.

«Якщо ж не буде ні обліку, ні енергозбереження, то кількість людей, які потребуватимуть соціального захисту, у кого затрати на „комуналку“ перевищать 10% від доходів, може сягнути критичної межі.
У бюджеті і так нема коштів, тож забезпечити субсидіями усіх охочих не вийде», — вважає вона.

На думку експерта, рівень неплатежів, скоріше за все, збільшиться. «Населення не матиме достатньо грошей. До того ж, люди не довіряють владі. Реформ у ЖКГ, крім підвищення тарифів, нема. Куди ми рухаємося — незрозуміло», — каже Бойко.

Крім середнього класу, страждають люди, що отримують середню зарплату. За словами експерта Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмили Черенько, така категорія громадян зазвичай витрачає на їжу 50% доходів.

«В період кризи вони змушені скорочувати непродуктові витрати, а більше витрачають на їжу», — каже експерт.

Бідні і ще бідніші

Традиційно в період економічних негараздів страждають найбільш незахищені верстви населення. Українці, у яких і раніше витрати на їжу сягали 80% доходів, не спроможні коригувати бюджет.

«Такі люди відмовляються платити за квартиру чи за гуртки для дітей. Вони не можуть купувати ліки, і хвороба заводить їх у глухий кут. Є інший варіант: люди переходять на дешевші чи просто синтетичні продукти», — підкреслює Черенько.

Однією з передумов такої ситуації стало заморожування мінімальних зарплат і пенсій майже на весь 2015 рік. Згідно із законом, мінімальна зарплата до грудня 2015 року, як і протягом 2014 року, становитиме 1 218 грн, а прожитковий мінімум, від якого розраховується мінімальна пенсія, — 949 грн.

«Мінімальна пенсія, яку отримує більшість українських пенсіонерів, за міжнародними стандартами — це пенсія бідності, на рівні країн третього світу. Наслідок — різке погіршення рівня життя більшості пенсіонерів.

В умовах знецінення гривні прожитковий мінімум становить 33,5 дол. При цьому соціальні пільги скасовуються, ціни зростають. Для більшості пенсіонерів це крок у повну безвихідь», — каже голова Партії пенсіонерів України Микола Кукуріка.

На його переконання, помилковим кроком є і обкладання податком пенсій в рамках солідарної системи, які за нинішнім курсом ледь перевищують 100 дол.

Назад у 90-ті

Нинішній рівень благополуччя українців нагадує недавнє минуле. Одним з індикаторів є ціни на нерухомість. За даними порталу agent.ua, середні ціни на житло у лютому становили 1300—1700 дол за кв м. Такі цифри були на межі 2004—2005 років, адже у 2004 році ціна «квадрата» перетнула позначку 1 тис дол.

Втім, за оцінками експертів, українці здійснили набагато довшу подорож у часі і перемістилися навіть не у 2000-ні, а у 1990-ті роки. «За рівнем доходів і рівнем життя ми повернулися у 1998—1999 роки», — відзначає Новак.

На думку ж Савченка, нинішню ситуацію можна порівняти з 1992—1994 роками. «Зарплата — 10 дол. За купівельною спроможністю 10 доларів тоді це 100 дол зараз. А ще — девальвація, гіперінфляція (більше 50% на рік), малокваліфікований рівень керівництва НБУ та уряду», — переконаний експерт.

Ольга Дубенська, БанкІск

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 1-04-2015 9:26 |  переглядів