Дмитро Гройсман: «Нині люди без ухвалення вироку перебувають пiд вартою до 10 — 12 рокiв»

Новий Кримiнально-процесуальний кодекс заборонить утримувати громадян пiд вартою понад рiк та запровадить домашнiй арешт

Українська влада нарештi вирiшила дослухатись до єврокритики нашої правової системи. Днями презентовано текст нового Кримiнально-процесуального кодексу. Документ скерують на експертизу до Ради Європи i Венецiанської комiсiї, а пiсля їх схвалення передадуть на голосувння у парламент.

Докладнiше про новацiї — у розмовi з головою Вiнницької правозахисної групи Дмитром Гройсманом.

— Що нового ви б вiдзначили у розробленому документi?

— Це величезний документ, вiн мiстить близько трьохсот сторiнок. I нового у ньому дуже багато. З незвичного для України, до прикладу, — домашнiй арешт. Зазвичай, його застосовутимуть у випадку хвороби людини, смертi близького родича тощо. Традицiйно у свiтi це означає, що особi забороняють виходити за межi конкретного примiщення (як правило, його власного або орендованого житла).

Дуже часто така дiя супроводжується ношенням на тiлi вiдповiдних електронних датчикiв перемiщення, щоби можна було в реальному режимi контролювати мiсце перебування людини. При цьому очевидно, що домашнiй арешт є доволi лояльною формою запобiжного заходу.

— Цiкавим є також пункт про обмеження термiну утримання пiд вартою 12 мiсяцями. Але рiк за гратами без вироку — це також немало!

— Нинi для досудового слiдства максимальний термiн обмеження волi становить пiвтора року, а на час судового розгляду максимальний термiн утримання взагалi не встановлено. Тому трапляються випадки, коли люди без ухвалення вироку перебувають пiд вартою до 10 — 12 рокiв, що є просто нонсенсом! У цьому ж документi пропонується, щоб термiн утримання пiд вартою пiд час i досудового i судового слiдства загалом не перевищував пiвтора року. На фонi тiєї ситуацiї, яка є у нас нинi в кримiнальному законодавствi, це дуже великий крок уперед.

— Як швидко планують позбавити прокуратуру досудового слiдства? I як ви загалом оцiнюєте таку норму?

— У документi передбачено трирiчний перехiдний перiод, протягом якого у вiданнi Генпрокуратури залишиться розслiдування особливо важливих справ. Проте поступова вiдмова вiд такої практики є великим прогресом. Адже, дiйсно, функцiю розслiдування кримiнальних справ не має виконувати орган, який здiйснює пiдтримку державного звинувачення в судi. Це просто безглуздо, оскiльки з радянських часiв i донинi прокуратура пiдтримує результати свого ж слiдства, хай там як «якiсно» його провели.

— Ця реформа буде справдi корисною?

— Проект нового Кримiнально-процесуального кодексу доволi прогресивний. Судячи з попереднiх висновкiв експертiв, уже нинi, попри деякi недолiки в цьому кодексi, мало хто сумнiвається: вердикт «венецiанцiв» буде схвальним. Є надiя, що новий КПК нарештi ухвалять.

Iрина Коваленко, Експрес