Одесская ГАИ не пустила к Януковичу журналистский пул

АнтиОдобрямс зi старим черевиком.

Сьогодні вже 20-те лютого 2011-го, а на 25-те з 11-ї до 14-ї години, у річницю інавгурації

особи, яку я ніколи не назву «президентом», намічено спілкування з країною та «наче

народний, причепурений Одобрямс». Коло питань буде означене, проміряне й добряче

вичесане, проблеми спрощені, відповіді підготовлені, «трава - підфарбована», горбаті -

щільно притулені до російських рівнин.

Підходячи до хлібо-булочного відділу, де колись я купував ромову бабку до чаю, відзначаю

не тільки потроєння ціни, але й хомабрутствую щодо єдності та боротьби протилежностей:

«Як є ромова бабка, то має бути й ромовий дєдка», як планують Одобрямс, то най гримне

25.02.2011 о 12-00 і всенародний АнтиОдобрямс.

Роковини поховання демократії й народження політрепресій в Україні, на тлі порожніх,

брехливих обіцянок кандидата у президенти Януковича та його антиукраїнської Партії

регіонів має відзначити кожен, хто у звітному році особисто відчув «покращення життя

вже сьогодні», зокрема, - майже дев'ять мільйонів пенсіонерів з «менш ніж тисяча гривень

на місяць й тигіпку вам у вуха на додачу» !

Відзначення має бути МАСОВИМ, переважно біля центральних й місцевих «фортець

вертикалі президентського гноблення» - біля Адміністрації президента й Кабміну у Києві,

біля обласних, міських, районних держадміністрацій.

Форми відзначення мають бути РІЗНОМАНІТНИМИ:

— пікетування з транспарантами "Янукович, де наші мінімальні пенсії по 1200 гривень ? ",

"Цукор, борошно, гречка й зростань цін вервечка ! ", "Янукович, де дешевий газ ? ",

"Геть свавілля міліції й прокуратури ! ", "Ні політрепресіям в Україні ! ", "РУКИ ГЕТЬ

від ЦЕРКОВ та ШКІЛ українських ! ", "Гроші не на футбол, а на нові заводи й ферми ! ";

— роздача і розклеювання листівок з описами провалин та виразок річного янукування;

— П'ятихвилинка Засудження (з 12-00 до 12-05) дзвонами, клаксонами, гудками, дудінням,

виттям, бемканням, брязканням, скандуванням «Зека Геть» з піднесенням догори

(на костурах, паличках, парасольках, трубочках зі згорнутих газет) старих черевиків та

драних шкарпеток, які потім організовано зібрати у мішки й картонні коробки з написами

«Народна вдячність президенту» і залишити у входів чи на площах біля «фортець вертикалі

президентської диктатури».

* Забіг я вчора в ліс на лижах далеченько і бачу - чвалає помалу хатинка на курячих

ніжках. Я прискорився, наздогнав і кажу «Стань до мене передом, а до лісу задом».

Хатинка стала, розвернулася, вклонився я тоді чемно бабці старезній і питаю

— «Як Ваше самопочуття, бабусю, як живеться Вам нині» ?

= Ой, козаче, козаче, борошно останнє на млинці зіскрібаю, а гречаників вже рік

не куштувала. Ти біжи у місто і передай дідьку тому межигірському, який має

вже і скатертину-самобранку, і килим-гвинтокрил, що вони йому не допоможуть !

Най скоріше шукає ЧОБОТИ-СКОРОХОДИ !!

** То ж НЕ ЯЗИКАМИ, шановні, а ЗБЕРЕМО сто тисяч шкарбанів, бо сто тисяч драних

черевиків — це не тільки ВСЕНАРОДНА ОЦІНКА РІЧНОЇ РОБОТИ, але й одна

ПАРА ЧОБІТ-СКОРОХОДІВ для ДИКТАТОРА !

Артур-Фiцжеральд Джмiль,

дата 20.02.2011