23.10.2019 16:24 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Екс-адвокат згвалтованих дітей: правду у справі педофілів ніхто встановлювати не хоче

У жовтні 2009 року Україну потрясла новина. Нібито в міжнародному таборі «Артек» гвалтували дітей. Імена дітей потрапили в пресу. «Педофільний скандал» наростав, дітей, як виявилось, гвалтували і в Києві. Їх гвалтівниками нібито були народні депутати України з фракції БЮТ і їх власний батько. Це підтверджував у своїх виступах і на той момент президент Віктор Ющенко.

Зважуся сказати, що УНІАН був головним джерелом інформації для суспільства в цій справі. Ми користувалися всіма джерелами і спілкувалися зі всіма людьми, хто був готовий пролити світло на цю історію. Багато зустрічалися і з адвокатами Олени, і з самою Оленою.

Потім спливла справа нібито про здирство грошей у народного депутата адвокатами Олени Полюхович. Адвокати Олени (на той момент їх було двоє — Андрій Циганков і Валерій Коновалов) тут же вийшли на прес-конференцію і заявили, що вони не вимагали грошей, а зустрічалися з народними депутатами на їхнє прохання і що самі нардепи пропонували компенсацію для Олени. Втім, справу про здирництво адвокатів, яке через рік перетворилося на справу про їх шахрайство, ще не закрито. Циганков і Коновалов проходять у ній як свідки.

Після перемоги Януковича на президентських виборах ми продовжували стежити за ситуацією. Але зрушень у справі не було. Тимчасову слідчу комісію парламенту, яка мала розслідувати ймовірність насильства над дітьми в Криму, закрили. Дмитра Полюховича, батька дітей, випустили. Коли в пресі з`явилася інформація, що Олена виїхала з країни, нібито одержавши якісь гроші у вигляді компенсації, ми набрали її мобільний телефон. Але вона перестала брати трубку. Тоді ми просто надіслали «смс-ку»: «Добре, якщо вийшло виїхати». Олена зникла з преси, хоча ще в грудні минулого року вона сказала нам, що створюватиме організацію батьків, які борються проти педофілії, і не здаватиметься в своїй боротьбі проти народних депутатів.

Останній рік ми не писали про цю справу, вважаючи, що якою б не була поведінка цієї матері, що настраждалася, вона діятиме в інтересах дітей.

У березні минулого року Андрій Циганков надіслав мені повідомлення, що Олена без якихось пояснень відмовилася від його послуг. А недавно Андрій повідомив, що Олена нікуди не виїхала, вона активно бере участь у слідчих діях, виступаючи проти свого адвоката. Нам це здалося дивним, оскільки Олена завжди всіляко відстоювала свого захисника, говорила, що він став другом для її дітей.

Оскільки Олена перестала виходити з нами на зв`язок, ми звернулися із запитаннями до Андрія Циганкова. Якщо ж мати дітей-потерпілих все ж таки захоче публічно висловити свою точку зору — ми обов`язково дамо їй таку можливість.

ГЕНПРОКУРАТУРА НЕ ПРИМУШУВАТИМЕ ПОТЕРПІЛУ ВІДСТОЮВАТИ ІНТЕРЕСИ СВОЇ І СВОЇХ ДІТЕЙ

Андрію, у мене, як у журналіста, що спостерігає за «педофільним скандалом», склалося чітке враження, що Генпрокуратура не хоче розслідувати цю справу. Чим Регіони, які використали скандал під час виборів, кращі за тих нардепів БЮТ, яких діти пізнали, як гвалтівників?

Питання — довести провину чи ні — це питання потерпілої. А вона зайняла пасивну позицію. Генпрокуратура не примушуватиме потерпілу відстоювати інтереси свої і своїх дітей. Колишній Генпрокурор Олександр Медведько особисто зустрічався з Оленою. Якби її дії були послідовні і прозорі, то справа мала б іншу перспективу.

Але Генпрокуратура хотіла, щоб Олена дала дітей на повторну експертизу, щоб довести, що діти зазнавали насильства. Вона, як мати не хотіла, щоб діти проходили цю процедуру повторно. Вона пояснювала це тим, що це болісно фізично і нестерпно травматично з психологічного боку. У слідства що мало доказів, щоб завершити цю справу?

Можна було обгрунтувати своє небажання висновками психологів, що діти не можуть проходити повторну експертизу. Але кримінальна справа – не збірка дитячих казок про мораль, це жорсткі правила поведінки досудового слідства, і вони включають, зокрема, обов`язок виконувати вимоги. І на самому початку, коли майже два роки тому я спочатку відмовлявся вступати в справу, то детально пояснював Олені, що це дуже важко, що діти пройдуть через колосальний пресинг.

Чому Олена рік тому відмовилася від ваших послуг?

Вона відмовилася після нашої спільної зустрічі з Олександром Медведьком, начальником слідчого управління ГПУ, слідчим. На цій зустрічі ми з Оленою намагалися пояснити представникам ГПУ, які процесуальні дії потрібно зробити, щоб належним чином розслідувати справу. Після закінчення зустрічі ми обговорили справу з Оленою. Я сказав, що не зовсім поділяю її політику захисту. Наприклад, Олена наполягала, що я повинен був заявити, що заступник генпрокурора, нібито узяв хабар у народних депутатів, яких звинувачували в згвалтуванні дітей, у розмірі трьох мільйонів доларів. Я міг зробити таку заяву, якби у мене були документи, що підтверджували б це. Але доказів не було. У нас не було згоди в ідеї проведення повторних експертиз та інших слідчих дій. Але я завжди говорив, що справа залежить від її принципової позиції битися і йти до кінця. В результаті слідчі дії було зупинено.

Я ВВАЖАЮ, ЩО ПОЛЮХОВИЧА ВИПУСТИЛИ НЕЗАКОННО

А коли Дмитра Полюховича випустили з СІЗО — хіба це була не вірна ознака того, що справа згортається?..

Полюховичу змінили запобіжний захід. І логіка Генпрокуратури така: раз потерпілі перешкоджають закінченню слідства, то чому ми повинні тримати його під вартою… Але потрібно пояснити суспільству, чому не можна цю справу розслідувати. Врешті-решт, не всякий злочин може бути розкритий. Вже рік минув, як відкликали мої повноваження, я менше знаю, що відбувається в справі. Хоча, відкликавши мої повноваження, як адвоката, Олена, діючи в інтересах слідства, позбавила мене від необхідності дотримуватися адвокатської таємниці.

Я вважаю, що Полюховича випустили незаконно, тому що у слідства були можливості проводити певні процесуальні дії, які ми й просили провести, щоб обгрунтувати доцільність його утримання під вартою і довести його провину. Але слідство побачило пасивну позицію Олени Полюхович у захисті своїх дітей, вирішило, що слідство не має судових перспектив, і вирішило змінити запобіжний захід. Зрозумійте, у будь-якому випадку, слідчий стояв перед вибором: чи є перспектива здачі цієї справи до суду чи ні. Якщо він вирішив, що у слідства немає судової перспективи, то він обгрунтовано змінив запобіжний захід. Якщо були процесуальні дії, які дозволяли і дозволяють звинуватити його в скоєнні злочину, то це необгрунтовано. З`ясувати, наскільки обгрунтовано або не обгрунтовано, можна буде після ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

Тобто Полюховича випустили, а Олена не заперечувала. Ну, наскільки мені відомо, вона цього не оспорювала. Зрозумійте, тут першу скрипку грає потерпіла. Якщо вона займає пасивну позицію, то ніхто не зобов`язаний виконувати що-небудь в її інтересах.

Мої колеги, журналісти від криміналістики, припускали, що Генпрокуратура напередодні виборів сформувала два передпродажні пакети. В одному пакеті – повний доказ провини Дмитра Полюховича і депутатів (справа – для президента Януковича), в іншому — повне згортання справи (для президента Тимошенко). Чим закінчилося?

Я не побачив передпродажний пакет. Справу не продано. Але вона показує неспроможність тих фахівців, яких було залучено, щоб поставити в справі крапку. Адже суспільству потрібно було розповісти: що це було? Політтехнологія штабу кандидата в президенти Януковича, який хотів вплинути на кандидата Тимошенко? Тимошенко, до речі, ніколи жодним чином про цю справу не говорила. Вона не сказала, що це політтехнологія. Але вона й не відповіла на листи Олени. Генпрокуратура повинна була сказати: цю кримінальну справу неможливо розслідувати, на етапі сьогоднішнього розвитку слідчих органів в ній неможливо поставити крапку, досвід слідства не такий, щоб вирішити таку справу. Неможливо багато в чому через те, що Олена непослідовно призначила опонентами своїх колишніх адвокатів. Я маю на увазі так звану справу про здирництво, яка стала справою про шахрайство адвокатів. Слідство бачить, як потерпіла кидає своїх адвокатів. Якби вона чесно сказала: так, хлопці, я доручала адвокатам говорити з нардепами, так, я знала, що вони просять для мене компенсацію, це було б чесно. І на цьому б ніхто не робив піару.

Тепер давайте повернемося до жовтня 2009 року. Саме тоді вас звинуватили у вимаганні грошей у народних депутатів, підозрюваних у педофілії. Ви ходите на допити і на очні ставки у цій справі. Що ви можете сказати нового у цій справі?

Справі із заволодіння грошима — півтора роки. Я в ній є свідком. При цьому скажу: в основній справі – «педофілії» мене ніхто не допитав. Ніхто не поставив запитання, чому я вирішив стати захисником Олени, які документи у мене були, які процесуальні дії давали мені підстави займати позицію захисту, що в цей час відбувалося з дітьми. Це нікого не цікавить, тому що встановлювати правду в цій справі ніхто не хоче. Хоча, очевидно, що такий свідок, як Циганков, який був протягом всього часу поряд з потерпілою, міг би пролити світло на багато питань досудового слідства в основній справі. Тим паче, що безпосередньо я займався питаннями оскарження процедури експертизи, безпосередньо я займався тим, що цілеспрямовано органи МВС видавали таємницю досудового слідства. Є дуже багато моментів, які могли бути проведені.

У чому мотиви, що мій клієнт відмовився від експертизи? Ми прийшли до народного депутата на запрошення іншого депутата, бесіда стосувалася можливості виплати досить вагомої компенсації Олені та її дітям, щоб вони змогли пережити це горе і налагодити свій побут. Правда, нардепи натомість вимагали передачу диска, де Олена б заявила, що педофільна справа – політична технологія штабу пана Януковича. Але якби я погодився, то тоді все це відбулося б. Після того, як розмова перейшла в русло продажу диска, бесіда застопорилася. Я сказав, що вони повинні розуміти, що такий диск — це кримінальна справа проти Олени, а не партійні жарти на фракції чи в сесійній залі, де можна говорити правду або неправду.

Ніхто не пропонував ці гроші одержувати без потерпілої. Ніколи не обговорювалася така можливість. Була ще одна група народних депутатів умовно – Кожем’якіна, яка незалежно від наших переговорів розглядала можливість надати Олені допомогу. Багато хто тоді хотів надати фінанси потерпілій, щоб гострота цієї справи спала.

ПОЛІГРАФ ПОКАЗАВ, ЩО Я ЧИСТИЙ ПЕРЕД СУСПІЛЬСТВОМ

Ви проходили детектор брехні?

Так. Ви пам`ятаєте, що практично всі народні депутати, що засвітилися в справі, і колишній директор Артеку, пан Новожилов заявляли, що готові були пройти поліграф, щоб довести суспільству, що вони невинні. Але його пройшли тільки діти, Олена і я. Мій адвокат звернулася до слідчого, щоб він запропонував для поліграфа ті запитання, з яких необхідно мене перевірити, з метою встановити правдивість моїх свідчень. Але ми, на відміну від багатьох країн, не визнаємо поліграф доказом. Я не говорю, що поліграф може замінити досудове слідство. Тоді можна було б звільнити всіх слідчих і прямо пускати злочинців на поліграф. Поліграф я все одно пройшов (текст з результатами поліграфа має редакція), неприємна процедура і хороша шейпінг-програма. Людині доводиться розмовляти з машиною. Серед питань про справу про шахрайство були запитання, чи плачу я податки, чи даю хабарі суддям. Я хотів довести, якщо не слідчому, то суспільству, до якого я звертався, що я чистий. Я не вимагав гроші в народного депутата. Моєю метою було одержати компенсацію для дітей і Олени, і вона про це знала. Зараз поведінка Олени направлена на користь народних депутатів, які звинувачують мене в шахрайстві.

Якщо Олена й узяла гроші, чого ми достовірно не знаємо, то її важко засуджувати…

Людину взагалі важко засуджувати, коли вона отримує гроші. Гроші брати добре. Але погано брати гроші за те, що суперечить власній моралі.

Їй потрібні були кошти, щоб забезпечити майбутнє своїх дітей. Врешті-решт, можна було заявляти цивільний позов і вимагати компенсації. Упевнений, що цю компенсацію їй могло б забезпечити суспільство

Ви думаєте, що в пакет компенсації для Олени увійшла умова, що вона не заважає згорнути «педофільну справу» і пресувати вас?

У пакет компенсації мало увійти те, що вона повинна розрахуватися в «справі про здирництво» своїми адвокатами. Тому те, що ці справи пов`язані, сумніву не викликає. Я як процесуаліст розумію, що справа про педофілію і справа про здирство, точніше про шахрайство, можуть бути закінчені одночасно.

Олену бачу. Судячи з усього, живе як і раніше тут. Процес цієї справи вплинув на неї не кращим чином. З її зовнішнього вигляду помітно, як вона втомилася.

Та припиніть…

Вона серйозно втомилася. Я пройшов курс криміналістики, і говорю, як людина, здатна це бачити. При цьому на слідчих діях вона закликає мене бути справжнім чоловіком. Вона через власні дурощі садитиме мене у в`язницю, і намагається мене переконати «бути чоловіком».

Тепер про Артек. Директор Артеку Борис Новожилов рік тому залишив свій пост, а ТСК парламенту з розслідування там злочинів закрито. Ви їздили з дітьми до Артека на слідчі дії. Були підстави закривати парламентську ТСК?

Новожилов повинен був піти з посади на час розгляду справи. Є альбом французького фотографа. І знімки, зроблені там, носили явно педофільний характер.

Я був в Артеку з дітьми на слідчих діях. І хоча я не маю права говорити про слідчі дії, але можу сказати, що підстав для того, щоб справу по Артеку перестали розглядати, не було.

Розмовляла Лана Самохвалова, УНІАН

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 10-05-2011 21:55 | Кількість переглядів 62549 переглядів

Подiлитись посиланням:




Все про: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,

Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100