Чи сидітиме Пшонка на пару з керівником «Індару»?

Ситуація навколо ПрАТ «По виробництву інсулінів „Індар“ може слугувати лакмусовим папірцем реальних масштабів корупції і розкрадання державного майна за участі найвищих чинів. Вона вказує, що в нас крадуть не лише багато, не лише відверто – але й страху не мають.

Врешті, чого боятися до 2015 року – якщо „бізнес“ кришується тими, хто мав би йому протидіяти?

Від банальної „прокладки“ до „родинного“ бізнесу

За іронією долі резонансне підприємство замислювалося задля виробництва національного інсуліну, що мав гарантувати соціально-незахищеним верствам населення доступ до життєво важливого препарату. І дійсно – завдяки гуманній ціні на препарат вдалося вижити не одній сотні тисяч хворих на смертельну недугу.

Але з часом пріоритети підприємства (71% державної частки), схоже, зазнали трансформації: від економії видатків громадян, залежних від вживання лікарських засобів, –  до чистки їхніх кишень монопольно високими цінами

Не випадково все частіше господарська діяльність „Індару“ опинялася в епіцентрі уваги громадських структур і політиків, а також гучних журналістських розслідувань. У березні цього року ТВі оприлюднив сюжет, де »Індар" повстав у ролі банальної «прокладки», яка втридорога перепродавала МОЗ придбані в офшорки тест-смужки для глюкометрів.

Але суттєво глибше в травні копнули «Наші Гроші». Їхнє розслідування «Індар епохи сімейної медицини» вивело підприємство на рівень одного зі стратегічних каналів «відмивання» державних коштів до офшорних годівничок – на сотні мільйонів гривень.

У підсумку з розрізнених шматків мозаїки почала вимальовуватися неприваблива схема:

1) «Індар» закуповує лікарські засоби – байдуже які, аби лише мали життєво важливий статус і якомога більш віддаленого виробника;

2) придбаний монополістом гостродефіцитний товар перепродається державі за космічними цінами – як вироблений «Індаром». Рівень дефіциту іноді забезпечується або загострюється відповідними регулятивними діями за участі керівників найвищого рангу;

3) прибуток виводиться з України до офшорів.

Від доказової бази до кримінального провадження

Від самого початку можна було припустити, що державне підприємство дискредитували наговором (у складні часи живемо) або використали «втемну» – тобто без відома його керівників.

Аби розвіяти сумніви, звернулася разом із експертами Центру Протидії Корупції до голови правління товариства напряму – з простим запитанням: які саме ліки з проданих державі «Індаром» були власне ним і вироблені?

Відповідь голови правління «Індару» Вишневської виявилася наскільки беззмістовною (в порушення чинного законодавства), настільки ж красномовною – у цьому ж документі керівник держпідприємства зухвало поцікавилася, яким чином запитувана інформація стосується моєї депутатської діяльності.

Довелося роз’яснювати Вишневській не лише законність поставлених питань, але й кримінальну відповідальність за перешкоджання депутатській  діяльності. Натомість, пані Вишневська не знайшла нічого кращого, ніж поповнити доказову базу майбутнього кримінального провадження відповіддю в дусі: «нічого не скажемо, запитуйте в МОЗ».

Цілком очевидно, що наше просте запитання виявилося для керівника «Індару» надскладним – будь-яка змістовна відповідь могла «спалити» схему. Якщо відповість, що виробляють – елементарна перевірка виробничих потужностей підприємства не залишить на цій версії каменя на камені.

Якщо визнає, що таки не виробляють – відповідатимуть чини суттєво вищі. І настільки високі, що гарантують «недоторканість»…

Тому й звернулися керівники українського відділення Глобальної організації парламентарів проти корупції (GOPAC-Ukraine) 17 липня до Генпрокурора з вимогою почати в цій справі кримінальне провадження за статтею 351 ККУ — перешкоджання діяльності народного депутата, за якою чиновнику «світить» обмеження волі до 3-х років.

І насамкінець

Надалі події розгортатимуться за трьома сценаріями.

Сценарій фантастичний. Вишневська встигає відреагувати швидше за Пшонку – не лише відповісти на звернення, але й «злити» керівників МОЗ, які, мовляв, примушували її до участі в неправомірних діях. Така поведінка щонайменше полегшить її захист від судового переслідування за ч.1 ст. 351 ККУ.

Сценарій ідеалістичний. Пшонка не наважується брати на себе відповідальність за кришування очевидних корупційних дій і відкриває кримінальне провадження за ч.1 ст. 351 ККУ, а в підсумку виводить на чисту воду всіх крадіїв у сфері держзакупівель – іншими словами, поводиться так, як має вести себе Генеральний прокурор згідно з вимогами закону.

Сценарій очікуваний. Пшонка всіляко гальмує процес розсекречування деталей і фігурантів «сімейної» схеми до 2015 року, тобто відкладає відновлення законності і невмолимість покарання в справі якомога довше – але вже в ролі співучасника.

Леся Оробець, народний депутат України

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 29-07-2013 14:18 |  переглядів