#Хунтухочу. Щодо справедливості покарання рашистів

Щось сьогодні, після того, як Кірсанов вийшов на волю, «дзенькнуло» в моїй душі... Я став спокійним, немов удав... І ніякого страху вже точно не лишилось. Ні перед ким... Хоча раніше він, виявляється, ще десь глибоко сидів в мені...

Мені особисто дуже близькі події 24 січня 2015 року, коли ординці обстріляли ГРАДами «Східний»... Той обстріл торкнувся мене особисто і змінив мою подальшу долю... Не знаю, на гірше чи на краще. Але змінив... Хоча, в сенсі здоров'я... То на гірше, звісно... Бо після того, як тебе контузить ГРАДом, здоров'я чомусь погіршується. І доволі сильно... А от ненависть до ординців з того часу лишилась в мені до самої моєї смерті. І неважливо, де, коли і як вона станеться... Ненавидіти ординців я буду завжди. І поводитись з ними я буду таким чином, як вони повелись зі мною 24 січня 2015 року — завжди... І з тими, хто прийняв їх сторону — теж...

І коли сьогодні на волю вийшов той, хто наводив на «Східний» ворожі ГРАДи, відсидівши за це всього 4,5 роки і лишившись громадянином України, зі всією повнотою основних громадянських прав, і його навіть українська поліція охороняла, це заставило мене замислитись над питанням справедливості покарання ординців і їх посібників. І над питанням співставності їх покарання скоєним ними злочинам на війні, розв'язаній Ордою проти моєї країни...

Засудження всього лиш до 9-ти років ув'язнення за співучасть у вбивстві більше 30 громадян України і пораненні більше 100 громадян України. Застосування до Кірсанова закону Савченко... І його вихід на волю через 4,5 роки... А вбиті вже згнили в своїх трунах на цвинтарі... І більше ніколи не побачать білого світу. І вбиті діти — теж... Це було зроблено українськими (а чи й справді українськими?) суддями, за нашими, українськими, законами.

Очевидно, що рішення суду у справі Кірсанова і йому подібних, яке дає їм можливість жити й дихати на волі, є неспростовним доказом того, що судів в Україні більше немає... Бо ті блядюжники, які в Україні чомусь називаються судами й прокуратурами — то не суди й не прокуратури насправді... То щось інше... Як і Верховна Рада, яка приймає такі нікчемні закони... У визначенні того, на що перетворились суди, прокуратура і Верховна Рада, мені бракує слів... Але це точно щось бридке, мерзенне і таке, що не заслуговує абсолютно ніякої довіри...

Ні... Мені не здається, я просто певен в тому... На х*й такі закони... І на х*й такі «суди»... Вони для мене — не дійсні. Я їх — не визнаю... Ось так от просто... Не визнаю... Тепер по відношенню до ординців і їх посібників я буду діяти виключно по справедливості... Юридично ця справедливість виглядає, як діяльність за модернізованим принципом Таліона (з великої літери)... І строків давності до ординців за їхні злочини — не застосовуватиму... Виходячи з принципів справедливості і невідворотності покарання... Які теж є юридичними принципами...

Для тих, хто не в курсі... Таліон — правовий принцип, за яким в разі нанесення якоїсь шкоди, винуватцю завдають такої ж самої шкоди... Класичним прикладом таліону є біблійне «око за око, зуб за зуб»... Модернізація ж Таліону буде такою... Кожен ординець чи його посібник всього лиш за те, що виступив проти моєї країни збройно — повинен смерті... А якщо він виступив проти моєї країни словесно — повинен каліцтву з оплатою можливого лікування виключно власним коштом... Так діяти по відношенню до ординців і їх посібників — справедливо... А значить — правильно і законно...

Коли один ординець буде винен у вбивстві хоч одного, хоч багатьох українців, то за кожної можливості він повинен буде вмирати не легкою смертю, а лютою... Так, щоб проклинав від жаху і болю і сам себе, і матір, яка його народила і своїх командирів, і свою Орду... За те, що народився, став нелюдом, прийшов в чужу країну зі зброєю в руках і вбив там її громадянина...

Бо я — Президент (я Зеленського за язика не тягнув так мене називати). І я вважаю, що впровадження модернізованого принципу Таліону відносно ординців і їх посібників буде корисним моїй державі і всім справжнім. а не фейковим громадянам України... Певен, що впровадження цього принципу для покарання ординців і їх посібників зробить нашу перемогу над Ордою набагато реальнішою, ніж гуманізм до ворогів і підставляння їм наших срак у всілякі способи. Такі наприклад, як виконання нами в односторонньому порядку, визначеному самим агресором, протиправних Мінських угод (відстрочена капітуляція) чи взагалі повне примирення з агресором на його умовах (безумовна капітуляція)...

Оскільки Зеленський сам сказав на своїй інавгурації, що всі ми — Президенти, а значить — рівні йому за своїм статусом, то краще йому не поводитись так, як ординці, так, як поводяться вороги України. І краще йому рекомендувати не робити ворожих дій проти України і її захисників і своїй команді, і своїм депутатам. І взагалі рекомендую всім фейковим громадянам України не стояти у нас на шляху. Чому я кажу «у нас»? Бо певен, що нас, тих, хто ні за яких обставин не скориться ворогам України, внутрішнім і зовнішнім, якщо не мільйони, то сотні тисяч...

І ще одно... Я не вважаю, що ми, українці, в чомусь гірші за ізраїльтян... В них був Голокост... В нас був Голодомор... Ізраїльтяни зробили зі своєї національної трагедії правильні висновки. Сказали самі собі: «Ніколи більше». І виконують дане собі слово, створивши з нуля свою власну державу на відібраній силою палестинській землі. І нічого... Все в них виходить добре. Нищать всіх своїх ворогів безжально і без гуманних сантиментів. Не звертаючи ніякої уваги на чиєсь невдоволення...

Я певен, що нам, українцям теж треба сказати собі: «Ніколи більше»... І нам теж треба почати робити те, що ми не зробили в часи Голодомору. Нам треба нищити своїх ворогів без всякого жалю і сантиментів. Тим більше, що ординці знову на нас напали на нашій же землі. Вони нас ніколи не жаліли. І немає ні єдиної причини вважати, що вони нас зараз пожаліють...

Цей висновок став як ніколи очевидним для мене, коли я подивився відео з місця звільнення Кірсанова. зняте українськими активістами... Оті всі томати і зеленка. вилиті на вбивцю українців і вірну йому дружину, виглядали не як акт презирства, а були проявом нашої слабкості і поведінкою «терпил». Тому Кірсанов і його дружина українських активістів зовсім не боялись. Вони їх ненавиділи і нахабно огризались, точно знаючи, що їх ніхто й пальцем не торкнеться. Вони не виглядали приниженими чи переможеними. Вони виглядали переможцями... І вони справді ними є... Не виключаю, що вони ще й позов до суду подадуть на активістів. Про захист честі і гідності... І суд із задоволенням винесе рішення на користь вбивці і його дружини. Згідно українських законів, прийнятих Верховною Радою України.

Як низько ми впали перед нелюдами, люди... Вам так не здається?

#хунтухочу

Надолько Ігор, фейсбук, sprotiv.org

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 16-08-2019 10:22 |  переглядів