21.11.2024 18:25 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Телесюжет з телеканалу «Інтер» про полювання нардепа — бютівця Віктора Лозинського на людей «Депутатське сафарі»

Наступний наш матеріал — той, на який ми просимо звернути особливу увагу президента і всіх правоохоронних структур. Адже буквально від вашої реакції залежить життя людей.

Що таке депутатське свавілля? Це тоді, коли \"народні обранці\", не гребуючи нічим, — без страху переступають закон. І за це їх  ніхто не карає. Безпрецедентне вбивство сталося цього тижня неподалік Голованівська, що на Кіровоградщині. Обставини загибелі 53-річного Валерія Олійника — загадкові. І, найімовірніше, — правди ніхто й ніколи не дізнається.

За версією правоохоронців — компанія з трьох чоловіків (а це депутат-бютівець Віктор Лозинський, начальник районної міліції та прокурор) побачила на дорозі когось \"чужого\" й вирішила поцікавитись \"хто такий?\". А той кинувся тікати. Вони — за ним.

Але найдивніше те, що, за словами того ж депутата і міліціонера, — безробітний відкрив вогонь із вогнепальної зброї (мало не з 3-ох пістолетів), а потім ще й із ножем кинувся на \"слуг закону\". Ті викликали підмогу та схопили селянина. Але він за дивних обставин — помер.

Кримінальну справу порушено \"за фактом смерті\", й усі 3 головних герої — нардеп, міліціонер та прокурор проходять як \"свідки\", а не як \"підозрювані\".

Наша знімальна група повернулася з Голованівська. І люди, котрі зголосилися розказати про цей жахливий випадок та його фігурантів, — зараз бояться за своє життя. Герої нашого сюжету просять захисту в СБУ та президента (місцевій прокуратрі та міліції — не довіряють). Оскільки стверджують — керівники саме цих структур причетні до смерті людини. Отже, редакція \"Подробиць тижня\" ще раз офіційно звертається до СБУ та президента та просить втрутитись в цю ситуацію і захистити людей. Матеріал — Руслана Ярмолюка.

Голованівський ліс. Державна власніть. Теоритично. Практьично — і ліс, і мисливські угіддя належать \"бютівцю\" Віктору Лозинському. Він визначає, кому можна заходити у ліс, а кому ні.Ось те саме місце, де народний депутат, районний міліціонер та прокурор переинили людину.Як далі розвивались події, ніхто не знає, але селянин, котрий потрапив на очі компанії, помер від тяжких тілесних ушкоджень.

Чоловік ішов сільською дорогою. До лісу. Аж раптом позаду з\'явилися джипи. Він почав утікати, бо знав, що своєю присутністю може розізлити господаря лісу. Автівка збила людину, бампером їй зламало ногу. Потім троє чоловіків накинулись на 53-річного Валерія. Це версія місцевих жителів. Версія слідства — інша.

Генадій Тюрін, прокурор Кіровоградської області:

Они ехали по проселочной дороге, увидели человека, он вызвал подозрение. Решили установить, что он делает и кто он такой. Он не отвечая, сделал по ним несколько выстрелов из огнестрельного оружия, попытались задержать.Нож в другой руке не смогли забрать, он нанес легкие телесные повреждения и дальше побежал к лесу. Они его преследовали.

Троє високопоставлених чиновників не змогли впоратись із місцевим безробітним. Вони викликали підмогу — міліціонерів із району. Усі разом впіймали Валерія. Та після цього живим його ніхто не бачив.

Генадій Тюрін, прокурор Кіровоградської області:

Были определенные телесные повреждения, из которых самый тяжелый — это перелом ноги правой и несколько огнестрельных ран.

Це сталося близько сьомої вечора. Село здригнулось від пострілів. Люди знали, що, це депутат полює, але не знали, — що на людей.

Тамара Лисовська, жителька села Грузьке:

Багато людей чули, що автомати стріляли з 4 часов утра і до ночі. Це недалеко від села чули вистріли.

Літня жінка ніяк не може збагнути, за що той дядько з Києва — убив її сина. Матір покійного Валерія Олійника каже, чоловік жив один і нікого не чіпав. Ніде не працював — збирав пляшки й гуляв у лісі.

Любов Олійник, мати загиблого Валерія Олійника:

Скільки років тут жив — ні на кого не нападав. Мені не віриться, що він напав на депутата.

Усі тутешні ліси контролює парламентар Віктор Лозинський. Вважає їх своєю власністю, хоч насправді орендує лише мисливські угіддя. Сюди і привозить поважних гостей із Києва — на дичину.

Іван Кучер, голова Голованівської райдержадмінстрації (1996—2004):

Тут він хвалися, тут він і про Леоніда Кравчука вспоминав і Плюща Івана.

Полювати тут можна лише високопосадовцям і друзям депутата. Не доведи Боже комусь іншому забити якусь тварину із лісу. Навіть якщо, приміром, дикі кабани переривають городи селян. 

Тамара Лисовська, жителька села Грузьке:

50 гектарів перерито його свинями, їх трогати не можна. Бо це свині народного депутата. У нього свині на більшому счету, аніж люди.

До лісу вже бояться не те що по дрова ходити, грибів-ягід не збирають.

Галина Корованюк, жителька села Грузьке:

По гриби боїмося ходити, боїмося, бо можна попати під кулю.

71-річний Борис мав необережність піти до лісу минулої зими. Прихопив із собою своєю зареєсровану рушницю. За такий зухвалий вчинок \"бютівець\" пенсіонера мало не вбив.

Борис Пустовіт, житель села Кленове:

\"Це ти до мене зайшов. В мій ліс\", — каже. Накинув на шию петлю. Почав давити мене, 2-хвилини я пальця підпер, а потім зняв і забрав галоші, ружйо, лижі, я й пішов.

Дід повератався додому босоніж — 8 кілометрів снігом. Навесні старенький мисливець знову пішов до лісу і знову мало не загинув.

Борис Пустовіт, житель села Кленове:

Гвинтівку наставив, кричить: \"ложись!\". У бік тицьнув, а потім у живіт. Підбив, я впав.

Міліціонери перевернули усю його хату догори дригом. Без ордера і свідків шукали набої до гвинтівки. І знайшли. Точніше, каже дід Борис, підкинули. Пенсіонерові дали рік — умовно. Віктор Іванович 30 років віддав службі у міліції. Й на пенсію пішов із вовчим квитком через свого керівника — того самого, котрий разом із нардепом затримував у лісі загиблого Валерія Олійника. 

Віктор Бомчак, житель села Побузьке:

Ковальський і прокурор часто п\'янстували. Доять гроші з наркоманів — ті скаржаться. Хабарники. Кришував торговлю спиртом Ковальстикий, де приймають метал,  така людина піде по головах.

Народний депутат Віктор Лозинський за Радянського Союзу теж працював у міліції. Закінчив Херсонську школу й дослужився до лейтенанта. Однак був звільнений з органів за дискредитацію міліції. Ось документ 18-річної давнини. На товариському суді його засудили колеги — за фальсифікацію, шантаж і погрози. Час сплив, а він тепер погрожує селянам зі свого ж райцентру.

Власниця одного з паїв Тамара Андріївна почала бити на сполох. Поскаржилась у листі президенту. У відповідь депутат подав на жінку до суду.

Тамара Лисовська, жителька села Грузьке:

Він подав позов на мене, що я звернулася до президента з телеграмою, щоб захистив від беззаконня депутата Лозинського. Бо, на нашу думку, він приїхав сказав, що мішок дам за майно. Бо тільки нашо вам земля? Вона моя, і я нікого не пущу. Я — хазяїн в районі.

Про народного депутата місцеві воліють не говорити. Навіть його будинок у центрі села обходять десятою дорогою. Бояться. 

Іван Кучер, колишній голова райдержадміністрації — один із небагатьох, хто бодай якось опирався саввіллю місцевих князьків. Через це втратив роботу і власний будинок — його просто спалили.

Іван Кучер, голова Голованівської райдержадмінстрації (1996—2004):

Я запитав би Юлію Володимирівну а як же Лозинський попав в список.Може, він поділяє ваші полтичні погляди, шо він полідяє, які в нього політчині погляди совпали з вашими і як це він, будучи в 2004 від Партії регіонів, а в 2007 став оранжевим і Юліним?

Слуга народу \"бютівець\" Віктор Лозинський у своїй вотчині запровадив свої традиції — наприклад, національний герб на цій скульптурі біля церкви кілька тижнів тому він замінив серпом і молотом. Отець Василь почав був протестувати, але відповіли йому погрозами.

Отець Василь:

Зупинився біля мене автомобіль, де сидів пан Ковальський і Лозинський. Він сказав: \"не лізь, батюшкка, не в совї справи\".

Ще трохи, й терпець у Голованівську урветься. Люди готові братися за вила, аби захистити себе від свавілля народного обранця.

Іван  Кучер, голова Голованівської райдержадмінстрації (1996—2004):

Терпіння людському кінець настав. Ну не бидло ми! 46 мільйонів щоб у покорі тримати людей, як бидло, важати як бидло. Найдеться Гонта, Залізняк, тоді ж зметемо усіх!

У Господньому храмі порожньо. Тут лише отець Василь і Бог. У нього священнослужитель просить опіки над загиблим Валерієм у Царстві небесному.

Скачайте Flash-плейер для просмотра видео.

ВІДЕО МОЖНА ПОДИВИТИСЯ за цим лінком

Руслан Ярмолюк, Ігор Антонюк, \"Подробиці тижня\", телеканал \"Інтер\", Кіровоградська область

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 22-06-2009 13:47 | Кількість переглядів  переглядів

Подiлитись посиланням:




Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100