21.11.2024 11:12 | Попередня версія sprotiv.org | Наша кнопка | Read sprotiv.org in English | Зробіть Ваш внесок | Розміщення реклами | Зробити стартовою

Комітет визволення політв’язнів просить Литву не надавати притулку Анатолію Шарію. Заява

Анатолій Шарій ніколи не виступав проти нині діючої влади, а завжди у брутальній формі критикував її опонентів. Він або намагається уникнути кримінального переслідування в Україні, або, скориставшись цим кримінальним переслідуванням, шукає можливості перебратися до Європи.

Президенту Литовської республіки,
Пані Далі Грибаускайте
від Комітету визволення
політв’язнів України

З В Е Р Н Е Н Н Я

Шановна пані Президент! Ваша країна завжди була для нас взірцем боротьби за власну незалежність та прикладом демократії на пострадянському просторі. Тому зі стурбованістю зустріли учасники нашого Комітету повідомлення про клопотання скандально відомого журналіста і блогера Анатолія Шарія, щодо надання йому у Вашій країні політичного притулку.

Працюючи довгий час оглядачем російськомовного сайту «Обозрєватель», А. Шарій неодноразово припускався антиукраїнських і антидержавних висловлювань у своїх публікаціях, порушуючи не лише журналістську, але й звичайну людську етику, зводив наклепи на багатьох опозиційних громадських і політичних діячів, ставав причиною огидних скандалів у громадських місцях на грунті надмірного вживання ним алкогольних напоїв.

Так, у своїй публікації «Націоналізм=гомосексуалізм» А.Шарій виклав фото непристойного змісту з особою, схожою на Максима Чайку (лідера одеської молодіжної громадської організації «Січ», вбитого російським шовіністом) і облив брудом не лише покійного, а й всіх українських патріотів. Ще й зачепив іншого студента, вбитого міліціянтами у райвідділі Ігоря Індило, та не оминув своєю «увагою» країни Балтії.

А. Шарій у своєму інтерв`ю «Я ненавиджу» відверто висловлює свої антиукраїнські настрої: “Я не знаю, что такое «украинский простой люд»”, “внуки гуцулов и прочая шваль”, “сегодня Киев превратился в такой себе сельский клЮб, где и так не продохнуть от жлобья”, підкреслюючи, що саме українці є носіями побутового хамства та розпалюючи цим міжнаціональну ворожнечу. У статті «Васильковская вольница» взагалі обзиває мешканців міста спадковими бандитами.

Сам Шарій, «борець з жлобством (хамством)», став фігурантом двох гучних скандалів, вчинених ним у нетверезому стані, які дали підстави порушити проти нього кримінальні справи. В одному випадку трохи не забив людину бейсбольною битою, в іншому – вчинив у громадському місці стрілянину з пістолета для відстрілу гумових куль (Дивитись: http://sverdlov.hiblogger.net/830584.html та http://blog.i.ua/user/3078362/843448/)

.Свою політичну позицію на підтримку режиму внутрішньої окупації російських нацистів в особі Януковича А.Шарій висловив гранично чітко: “Я искренне симпатизирую Регионам и искренне не люблю помаранчевых. Это моя позиция, я жарил оранжевых на протяжении всех пяти лет их бездарного и преступного правления. Я не стал одним из тех, кто «резко сменил взгляды» с приходом к власти Януковича, и могу этим гордиться».
Ця позиція окреслена також у статтях «Мутанты Украины», «Зачем их ещё раз убивают», «Страна шлюх».Втілюючи своє кредо антиукраїнства у життя, Шарій подавав тенденційні матеріали щодо опозиції (див. «Бютовцы достали или марш славы УПА», «Старые песни вчерашней власти», «Михалчишин о дегенератах и идиотизме» та ін.) та громадських діячів, зокрема активістів «Податкового майдану» («День гнева. Победа Данилюка»; «Цирк уехал. А клоуны?») і Васильківського осередку ГО «Патріот України» («Фашисты под Киевом»).
Шарій активно долучився до дискредитації незалежних журналістів Олени Притули та Сергія Лещенка (наприклад «Священное вымя «Украинской правды» и Янукович» та ін.).

Окрім забруднення інформаційного простору, Шарій подає до Печерського РУГУ МВС в м.Києві письмову заяву з вимогою арештувати за підсмажену на «вічному вогні» яєчню Ганну Сінькову, яка намагалася своїм вчинком привернути увагу до проблем ветеранів Другої Світової війни. Факти подальшого арешту Сінькової, а також всього керівництва Васильківського «Патріота» за сфабрикованою СБУ справою у намаганні підірвати пам’ятник Леніну у Борисполі на День Незалежності, наштовхують на думку про співпрацю Шарія з «компетентними органами Ганну Сінькову».

Насторожує той факт, що після місяця перебування у Москві, А.Шарій вирішив просити політичного притулку у Європі. Створений ним самим в Україні імідж «борця зі зловживаннями в міліції» викликає підозру, що то є лише ширма для легалізації на території Євросоюзу агента ФСБ. Адже всі його публікації про «злочини міліції» або мають опосередкований характер, або спрямовані проти тих чиновників МВС, які вважаються прихильниками Юрія Луценка. Окрім того, А.Шарій жодного разу не приймав участі у акціях спротиву міліцейському насиллю, протидії покриванню співробітниками МВС фактів торгівлі наркотиками громадськими патріотичними організаціями й навіть не висвітлював їх у своїх дописах.

Учасники Комітету визволення політв`язнів в силу своєї діяльності мають напружені стосунки зі співробітниками МВС України й переконані, що Шарій не стільки викривав зловживання у міліційному середовищі, а скоріше співпрацював зі справжніми корупціонерами, беручи на себе роль «керованої опозиції», виконуючи певні замовлення керівництва МВС України.
Вважаємо, що саме перебування А.Шарія на теренах Євросоюзу становить суспільну небезпеку, оскільки буде слугувати об`єднанню навколо цієї особи
шовіністично налаштованих російських емігрантів та різних деструктивних елементів.

Тому, просимо Вас не надавати Анатолію Шарію статусу політичного біженця на території Вашої держави, взяти цю справу під особистий контроль і, по можливості, розповсюдити дану інформацію серед відповідних відомств інших демократичних країн.

 

 

Коментарі

коментарів

Дата публікації: 28-03-2012 13:04 | Кількість переглядів  переглядів

Подiлитись посиланням:




Все про: , , , , , , , , , ,

Читайте по темі

Закрити
Вам подобається Спротив? Приєднуйтеся до нас!

Facebook

Twitter

bigmir)net TOP 100 статистика Rambler's Top100