Володимир Яворський розповів про основні напрямки діяльності Української Гельсінської спілки з прав людини. Інтерв’ю

Володимир Яворський – виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) — однієї з найвідоміших і найповажніших правозахисних організацій, яка існує з 1976 року, яка виступає проти тортур і жорстокого поводження, бореться за право на приватність і свободу слова, виступає за свободу мирних зборів і свободу совісті. Володимир Яворський має чималий професійний досвід у галузі правозахисту: з 2003 по 2004 рік працював у Харківській правозахисній групі, а з 2004 року працює на посаді виконавчого директора УГСПЛ.

Цими днями у Києві відбувається черговий захід, організатором якого є Українська Гельсінська спілка, Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Розкажіть, будь-ласка, про це детальніше.

25 березня 2011 року розпочався восьмий Міжнародний фестиваль Docudays UA. Він буде тривати цілий тиждень. Ми зібрали понад 60 фільмів, близько 20-ти країн світу, а також широкий простір фільмів, режисерів і тематики. Як завжди, на цьому фестивалі є багато цікавого, по-перше, з точки зору кіно, а по-друге, з точки зору прав людини.

Чи представлені на фестивалі цього року українські фільми?

Так, це фільм-відкриття «Інший Челсі» та короткометражна картина «Килимок».

Хто є виробником цих фільмів?

Режисер фільму «Інший “Челсі”: історія з Донецька» — Якоб Пройсс, німець за походженням, фільм «Килимок» знімав український режисер Андрій Роханський, який працює у Харківській правозахисній групі.

Якщо порівняти із минулорічним фестивалем, чи стало більше українських фільмів?

Складається приблизно та сама ситуація, що і минулого року: це 1-2 фільми, адже мало хто знімає в Україні такі фільми і мало хто знімає про Україну.

Чи пов’язана, на Вашу думку, така тенденція із станом прав людини?

Це мало би бути пов’язано. Про Білорусь знімали багато фільмів, тому що це було цікаво, про Україну і Росію знімають все менше.

Зважаючи на Ваш особистий досвід у моніторінгу справ про порушення прав людини, скільки взагалі можливо зняти фільмів про Україну?

Можна зняти сотні фільмів, адже є такі дивовижні історії, як успішні, так і негативні, про які справді можна і детективні сюжети писати. Коли ти читаєш або дивишся матеріали таких справ, то розумієш, що це детективи і реальні справи водночас.

Якщо порівняти стан захисту прав людини із минулим роком, чи змінилось щось на краще?

Можу сказати, що ситуація істотно погіршилася. По захисту прав людини, зокрема, свободи від катувань, права на життя, права на справедливий суд показники гірші, ніж за попередні роки.

Відомо, що існують проекти УГСПЛ, коли юристи допомагають людям, якщо має місце порушення прав. Чи збільшилася кількість таких звернень до Вас?

Так, за 3-4 останні місяці різко збільшилася кількість таких звернень. Збільшилася кількість справ, де фігурують системні дії органів влади і дуже важко цьому зараз протидіяти, адже у них найчастіше замішані суди, міліція і прокуратура. Якщо раніше це було вибірковим: наприклад, один міліціонер вчиняв якісь безчинства, то тепер з цими системними порушеннями напрочуд важко боротися.

Яке Ваше ставлення до нещодавньої судової реформи?

Ми вважаємо, що після цієї реформи судочинство буде швидким, але не якісним. Воно насправді є швидким, адже стало формальним, існує необхідність дотримуватися усіх строків. Але оскільки суди є залежними від політиків і влади, вони фактично втратили можливість розглядати справу об’єктивно і незалежно.

Крім юридичної допомоги тим, хто потерпає від утисків, які є ще механізми захисту прав людини?

Ми збираємо факти порушень прав людини і поширюємо їх, наприклад, на міжнародному рівні, в організаціях ООН. І таким чином ми намагаємось тиснути на уряд України, щоб він змінив свою політику.

Чи плануються ще якісь заходи, пов’язані із захистом прав людини найближчим часом?

Цей фестиваль ми готували майже рік, і це, дійсно, дуже велика подія. Зараз ми робимо велике дослідження, яке буде оприлюднене за кілька місяців і пов'язане воно із невиконанням рішень Європейського суду з прав людини в Україні. Це буде дуже велика статистика, де буде враховано кожну справу, а також те, що Україна зробила у цій справі, для того, щоб відновити право громадянина, або що зробила, щоб його надалі не порушували.

У Конституції Україні є норма про суд присяжних і народних засідателів, яке Ваше ставлення до впровадження суду присяжних?

Ми активно виступаємо за його впровадження у апеляціних судах, а також по складним справам, де фігурує довічне ув'язнення і ще кілька кваліфікуючих ознак. Законопроекта щодо цього, поки що, немає. Зараз це йде у рамках обговорення реформи кримінальної юстиції, через Національну комісію із зміцнення демократії та утвердження верховенства права, яка існує при Президентові України. Є робоча група по напрацюванням кримінальної реформи, зокрема нового кримінально-процесцального кодексу.

Скільки громадських організацій зараз є членами Української Гельсінської спілки з прав людини.

29, і через кілька днів вже буде 30.

Спілкувався Вадим Гладчук, sprotiv.org

Читайте також:

Права людини крізь об’єктив: 8-ий фестиваль Docudays UA. Фото. Відео